"14" березня 2011 р.справа № 2а-5493/09/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.
за участю представників сторін:
позивача : - Сердюк К.В. дов. від 05.01.11р.;
відповідача: - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2009р. у справі № 2а-5493/09/0870
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН"
до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2009р. у справі № 2а-5493/09/0870 (суддя -Каракуша С.М.) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано нечинними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 21.09.2009 р. № 0000032301/3 та №0000022301/3 прийняті Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя.
Постанова суду мотивована тим, що отримані позивачем та використані кредитні кошти не є безповоротною фінансовою допомогою внаслідок особливостей діяльності позивача та доведеністю позиції позивача. Стосовно витрат на отримання інформаційно-консультативних послуг суд зазначив про їх правомірність, документальне обґрунтування та дослідив їх подальше застосування позивачем зазначивши про неправомірність позиції податкового органу.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2009р. у справі № 2а-5493/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не дослідив факти, викладені в акті перевірки, на що вказав в апеляційній скарзі.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників відповідача суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не заважає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі направлень від 16.06.2009р. № 193 з 16.06.2009. по 23.06.2009р. фахівцями ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка ТОВ "КЛІОН" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.09.2008р., за результатами якої складено акт від 24.06.2009р. № 1455/23-023/33134908.
Згідно акту перевірки, встановлено, зокрема, порушення ТОВ "КЛІОН" п.п.1.32 ст.1, п.5.1, п. п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР (надалі -Закон №334/94), а саме: підприємством включено до складу валових витрат суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, які не пов'язані з господарською діяльністю та не спрямовані на одержання прибутку в частині надання безвідсоткової фінансової допомоги ТОВ "Ларан - 07" за період з 01.04.2007р. по 30.09.2008р. на загальну суму 396 111,92 грн., а також підприємством віднесено до складу валових витрат витрати по придбаним інформаційно-консультаційним послугам, отриманим у 4 кварталі 2007р. від ПП "Бізнес-Майстер" на загальну суму 38061 грн. 00 коп., які не використані у господарській діяльності підприємства. Перевіркою встановлено також порушення пп. 7.4.1 та пп. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (надалі -Закон №168/97), а саме: підприємством до складу податкового кредиту віднесено витрати по придбанню інформаційно-консультаційних послуг з метою оптимізації роботи підприємства, отримані від ПП "Бізнес-Майстер", на загальну суму 7612 грн. 20 коп. за період з 01.04.2007р. по 30.09.2008, по яким не доведено використання отриманих послуг у власній господарській діяльності.
Так, в акті перевірки зазначено, що підприємством, в порушення вимог п.п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п. 5.2.1, п.5.2, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР підприємством включено до складу валових витрат суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, які не пов'язані з господарською діяльністю та не спрямовані на одержання прибутку в частині надання безвідсоткової фінансової допомоги ТОВ "Ларан - 07" за період з 01.04.2007р. по 30.09.2008р. на загальну суму 396 111 грн. 92 коп.
Зокрема, матеріалами справи встановлено, що ТОВ "КЛІОН" протягом періоду, що перевірявся, укладені наступні кредитні договори:
Договір про надання овердрафтового кредиту від 05.04.2006 за №ОВ2585/ШВ з КБ "Приватбанк". Банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтові обслуговування Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, відкритому в Банку за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. Овердрафт надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта.
Кредитний договір №7.4-41 від 30.10.2007, укладений з ЗАТ "ПУМБ". Відповідно до умов, передбачених цим Договором, Банк зобов'язується надати Позичальнику мультивалютний Кредит у розмірі, еквівалентному 5000000 (п'ять мільйонів) доларів США (ліміт Кредиту), а позичальник зобов'язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором. Позичальник зобов'язується використати Кредит виключно за цільовим призначенням - оплата за контрактами на придбання риби с/м.
Генеральний договір №ЮР/08-24 про відкриття акредитивів від 09 червня 2008, укладений між ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк".
Кредитні кошти, отримані за Кредитним договором № 7.4-41 від 30.10.2007р. з ЗАТ "ПУМБ" використовувались виключно для оплати за контрактами на придбання риби свіжомороженої, про що зазначено в договорі. Згідно з п. 4.1. Кредитного договору банк міг надавати кредит шляхом сплати розрахункових документів з позичкового рахунку або шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок ТОВ "КЛІОН", з наступним виконанням розрахункового документу.
Висновок про порушення позивачем п. п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в акті перевірки обґрунтовано тим, що підприємством надано аналітичний облік по заімодавцям (банкам) у розріз кожного кредиту. Згідно наданих документів за користування кредитними коштами підприємством за період з 01.04.2007р. по 30.09.2008р. понесені витрати на сплату відсотків за користування банківськими кредитами, відсотки за користування овердрафтом, відсотки за користування акредитивом та віднесено до складу валових витрат на загальну суму 2 609719,81 грн., а протягом 4 кварталу 2007 року та дев'яти місяців 2008 року ТОВ "КЛІОН" надає ТОВ "Ларан-07" кошти у вигляді зворотної фінансової допомоги згідно договору № 51 від 23.11.2007р. Згідно з п. 1.4 цього договору проценти за користування коштами зворотної фінансової допомоги за цим договором не нараховуються та не сплачуються. Надання підприємством безвідсоткової фінансової допомоги (позики) іншому підприємству-позичальнику ТОВ "Ларан - 07" не передбачає одержання ним доходів у вигляді процентів, тобто здійснення зазначених операцій не має безпосереднього відношення до господарської діяльності ТОВ "КЛІОН".
Окрім того, як вбачається з акту перевірки, підприємством віднесено до складу валових витрат витрати по придбаним інформаційно-консультаційним послугам, отриманим у 4 кварталі 2007р. від ПП "Бізнес-Майстер" на загальну суму 38061 грн., які не використані у господарській діяльності підприємства.
Згідно наявних в справі документів, протягом жовтня -листопада 2007 року між ТОВ "КЛІОН" і ПП "Бізнес-Майстер" укладено ряд договорів, а саме:
- Договір № 091007/1 від 09.10.2007 про надання інформаційно-консультативних послуг з питань комерційної діяльності та управління;
- Договір № 061107/2 від 06.11.2007 про надання інформаційно-консультативних послуг;
- Договір № 301107/1 від 30.11.2007р. про надання інформаційно-консультативних послуг з метою оптимізації роботи підприємства та надання переліку рекомендацій для подальшого удосконалення структури управління та роботи підрозділів ТОВ "КЛІОН".
За результатами надання даних послуг складено звіт, в якому на 37-38 сторінках міститься перелік рекомендацій для підвищення ефективності роботи, які ТОВ "КЛІОН" виконує при здійсненні господарської діяльності.
Податковим органом зазначено, що позивачем не правомірно віднесено витрати по придбаним інформаційно-консультаційним послугам, отриманим у 4 кварталі 2007р. до складу валових та визначив порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 28.12.1994 р. № 334/94-ВР
За результатами перевірки прийнято податкові повідомленні-рішення № №0000032301/0/190 від 05.02.2009, яким визначено суму податку на прибуток 690675 грн. та штрафні санкції у розмірі 218 212,40 грн. та № №0000022301/0/190 від 05.02.2009 року, яким визначено суму податку на додану вартість 7648 грн. та штрафні санкції 3824,10 грн.
Рішенням ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 17.04.2009р. № 1904/10/23-013, прийнятим за розглядом первинної скарги, податкові повідомлення-рішення № №0000032301/0/190 та № №0000022301/0/190 від 05.02.2009р. залишено без змін, та відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253 ДПІ у Заводському районі видала ТОВ "КЛІОН" податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2009 № 0000032301/1/190 та № 0000022301/1/190.
Під час розгляду повторної скарги ДПА у Запорізькій області рішенням від 12.06.2009р. № 2595/10/25-020 зобов'язала ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя провести позапланову перевірку ТОВ "КЛІОН". Позаплановою перевіркою (акт від 24.06.2009р. № 1455/23-023/33134908) встановлено, що завищення валового доходу на 50400 грн. за 1 квартал 2007 року не вплинуло на об'єкт оподаткування податком на прибуток, оскільки зазначене порушення виправлено платником податку самостійно. Також позаплановою перевіркою не підтверджено завищення податкового кредиту на 36 грн., та зменшено суму завищення валових витрат по нарахованих відсотках по кредитним договорам до 396 111,92 грн., які не пов'язані з господарською діяльністю товариства.
Рішенням ДПА у Запорізькій області від 01.07.2009 № 2991/10/25-020, прийнятим за розглядом повторної скарги, скасовані податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 05.02.2009 року № 0000032301/0/190 (від 14.05.2009 № 0000032301/1190) в частині визначення 582132 грн. податку на прибуток і 190431,60 грн. застосованої штрафної санкції та повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 05.02.2009 № 0000022301/0/190 (від 14.05.2009р. № 0000022301//190) в частині визначення 36 грн. податку на додану вартість та 18,10 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Повторна скарга ТОВ "КЛІОН" до Державної податкової адміністрації України залишена без задоволення, про що позивачу повідомлено Рішенням № 9117/6/25-0115 від 16.09.2009р., та надіслано нові податкові повідомлення - рішення від 21.09.2009 № 0000032301/3, та № 0000022301/3, які і є предметом судового оскарження.
Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов зазначив, що висновки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, викладені в акті перевірки та на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на законі. Також зазначив, суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з придбанням інформаційно-консультативних послуг, правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту, оскільки підставою для нарахування податкового кредиту є наявність податкової накладної, оформленої належним чином. Правомірність формування податкового кредиту за даними операціями підтверджено матеріалами справи.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне погодитись з висновками суду першої інстанції внаслідок наступного.
Як встановлено п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Підпунктом 5.5 пункту 5 статті 5 Закону №334/94, передбачені особливості визначення складу витрат платника податку у разі сплати процентів за борговими зобов'язаними. А саме: згідно з пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 названого Закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Як встановлено п. 1.32 ст. 1 Закону №334/94, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Господарським кодексом України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності.
Як свідчать матеріали справи, фінансова допомога надавалась ТОВ "Ларан-07" на підставі укладеного Попереднього договору від 01.11.2007р., згідно з яким сторони погодили умови майбутньої співпраці. Обґрунтування мети проведення операцій по перерахуванню фінансової допомоги надано позивачем банку ПУМБ 26.09.2008 року на запит банківської установи. Згідно обґрунтування, ТОВ "КЛІОН" має плани розширити власну господарську діяльність та здійснювати не тільки оптову торгівлю свіжомороженої риби, а і її переробку на давальницьких умовах на виробничих потужностях ТОВ "Ларан-07", тому зацікавлений в якнайшвидшому завершенні реконструкції виробничих потужностей та запуску виробництва ТОВ "Ларан-07" і початку реалізації ТОВ "КЛІОН" продукції, виробленої на нових виробничих потужностях ТОВ "Ларан-07", з огляду на викладене, надання зворотної фінансової допомоги ТОВ "Ларан-07" повністю відповідає економічним інтересам ТОВ "КЛІОН" та сприяє прискоренню розширення ТОВ "КЛІОН" сфер господарської діяльності та отримання додаткового прибутку.
Згідно договору про надання овердрафтного кредиту від 05.04.2006р. за №ОВ2585/ШВ з КБ "Приватбанк", позивач поповнював нестачу обігових коштів для проведення поточних платежів, з договору не вбачається направленості даних коштів надання фінансової допомоги ТОВ "Ларан-07".
Відповідно до договору № 51 від 23.11.2007р. між ТОВ "КЛІОН" та ТОВ "Ларан-07" вбачається, що метою сторін є підвищення доходів (доходності господарської діяльності) від здійснення основних напрямків їх господарської діяльності. Наведене підтверджується також і договором №121 від 01.07.2009р. між ТОВ "КЛІОН" та ТОВ "Ларан-07" про виготовлення продукції з давальницької сировини, результаті якого є отримання додаткового прибутку позивача.
Відповідачем не доведено матеріалами справи, що суми наданої ТОВ "Ларан-07" фінансової допомоги не включені ТОВ "КЛІОН" у валові витрати вплинули на виконання обов'язків позивача за Кредитним договором.
Наведене підтверджує позицію позивача, що кредитні кошти банку використовувались виключно для цілей господарської діяльності ТОВ "КЛІОН" (закупівля риби), повернення кредиту здійснювалось ТОВ "КЛІОН" згідно з зазначеним в Кредитному договорі графіку, а всім іншим прибутком, що залишався в розпорядженні підприємства, ТОВ "КЛІОН" розпоряджався на свій розсуд не порушуючи вимог діючого законодавства.
З огляду на викладене, твердження відповідача, що ТОВ "КЛІОН" віднесло на валові витрати суми, сплачені банківським установам по кредитах, які не пов'язані з веденням господарської діяльності є безпідставними. Наявні в матеріалах справи докази підтверджують посилання позивача, що здійснені виплати по кредитах прямо пов'язані з господарською діяльністю підприємства, зв'язок виплат з господарською діяльністю простежується за цільовим призначенням кредитних коштів і підтверджується наданими позивачем платіжними документами. Сума коштів за кредитними договорами перерахована в якості оплати за товар (свіжозаморожена риба), реалізаціє якого відноситься до основного виду господарської діяльності позивача.
Щодо висновку суду першої інстанції про неправомірне застосування податковим органом за результатами позапланової перевірки до суми наданої фінансової допомоги процентної ставки у розмірі 11,2% річних, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на перевіряємий період ТОВ "КЛІОН" укладено три кредитних договори по яким проценти за користування кредитними коштами визначено в розмірі: за Кредитним договором з ПУМБ - для коштів в гривні - 13,7%, а для коштів у доларах - 11,2%; за Генеральним договором про відкриття акредитивів процент складав 6,45% + (разом приблизно 9,98 %); за договором про надання овердрафту відсоткова ставка залежить від строку користування овердрафтом. Як вбачається з наявних в справі матеріалів, сам договір про надання фінансової допомоги нарахування процентів на суму допомоги не передбачав.
Також колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду першої інстанції.
Стосовно встановленого податковим органом, порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 28.12.1994 р. № 334/94-ВР колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону 334/94, встановлено, що валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону 334/94, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону 334/94, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно пп.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону 334/94, до валових витрат включаються також витрати пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.
Згідно з п.5.11 ст.5 зазначеного Закону встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Таким чином, є правомірним висновок суду першої інстанції що за своїм змістом норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів.
В даному випадку, оскільки всі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання інформаційно-консультативних послуг надані позивачем -висновок податкового органу є неправомірним.
Окрім того, згідно пояснень позивача та наявних в справі документів, рекомендації звіту, отриманого від ПП "Бізнес-Майстер", ТОВ "КЛІОН" впровадив в свою господарську діяльність, а саме: переглянуто структуру підприємства та взаємодію підрозділів, впроваджено в дію внутрішні нормативні документи підприємства для регламентації бізнес-процесів, розподілено витрати ресурсів підприємства (в тому числі трудових ресурсів) у відповідності до головної мети діяльності підприємства.
Внесено зміни в штатний розклад ТОВ "КЛІОН", що підтверджується Наказом № 3 від 28.01.2008р. Послуги по розробленню посадових інструкцій та Положень про структурні підрозділи були замовлені у ПП "Бізнес Майстер" на посади, перелічені в Додатку до Договору № 091007/1 від 09.10.2007р., а після їх отримання та доопрацювання посадові інструкції для зайнятих посад введені в дію. Директором з персоналу розроблені та введені, в дію внутрішні нормативні документи: Положення про підбір кадрів від 25.03.2009р., Стандарт "прийом, адаптація, внутрішньофірмовий конкурс, звільнення персоналу" від 23.07.2009р., Положення про навчання та атестацію персоналу від 05.11.2009р. Позивачем з метою впровадження отриманих рекомендацій укладено договори з третіми особами, укладені: договір № 17-438 від 26.05.2008 між УДСО при УМВС України в Запорізькій області і ТОВ "КЛІОН" на проведення робіт по монтажу та наладці засобів охоронної сигналізації (ОС), Договір № 040/08 від 17.04.2008 між ТОВ "Кольт" та ТОВ "КЛІОН" на поставку обладнання і виконання робіт по монтажу системи відеоспостереження; Договір № 10/10/08 від 10.10.2008 між ПП ОСОБА_3 та ТОВ "КЛІОН" про надання комплексних рекламних послуг; Договір № 220508 від 22.05.2008 між ТОВ "Медіа Вектор" та ТОВ "КЛІОН" на виконання робіт по виготовленню і монтажу дороговказів; Договір № 23 від 15.05.2008 між ПП "Штрих" про виготовлення рекламного щита; Договір № 56 від 24.09.2008 між ТОВ "Пабліситі -центр 2005" та ТОВ "КЛІОН" про надання комплексу рекламних послуг; рахунки - фактури, податкові накладні, акти виконаних робіт.
Також є правомірним посилання суду першої інстанції і на те, що наявний на підприємстві позивача відділ кадрів не виключає можливості додаткового користування послугами інших спеціалістів (з іншим рівнем кваліфікації та досвітом роботи в специфічних галузях), якщо виникає необхідність в проведенні робіт, які не входять до посадових обов'язків жодного з працівників підприємства. Згідно наявних в справі документів, дані роботи мали разовий характер та конкретно визначену мету, отже відсутні підтави для висновку, що вони дублювали роботу інших спеціалістів підприємства, оскільки відділ кадрів займається прийомом на роботу нових працівників, а ПП "Бізнес-Майстер" аналізував та коригував відносини з бізнес-процесів в існуючих структурах підприємства, розробляв їх удосконалення, і пошуком нових працівників не займався.
З огляду на правомірність висновків суду першої інстанції колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду зазначає, що витрати за оплату інформаційно-консультативних послуг правомірно включені до складу валових витрат ТОВ "КЛІОН", оскільки факт придбання наведених послуг підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які, крім того, широко використовуються позивачем у господарській діяльності.
Як встановлено п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Також, суд першої інстанції вірно визначився з тією обставиною, що суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з придбанням інформаційно-консультативних послуг, правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту, оскільки підставою для нарахування податкового кредиту є наявність податкової накладної, оформленої належним чином. Перша подія, з якою пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" пов'язує виникнення права на податковий кредит, а саме оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг), мала місце, оскільки документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "КЛІОН" свідчать про те, що ним у 4 кварталі 2007 придбані інформаційно-консультативні послуги, а тому висновки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя про завищення ТОВ "КЛІОН" податкового кредиту по операціях з придбання інформаційно-консультаційних послуг у ПП "Бізнес-Майстер" на загальну суму 7612 грн. 20 коп. за період з 01.04.2007 по 30.09.2008, не відповідають дійсності.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано доказів, які-б спростовували висновки суду першої інстанції про правомірність винесених оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2009р. у справі № 2а-5493/09/0870 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2009р. у справі № 2а-5493/09/0870 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Ухвалу в повному обсязі складено та підписано 16.03.2011 р.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко