Ухвала від 14.02.2011 по справі 6-55548св10

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2011 року м. Київ

Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Балюка М.І.,

Сеніна Ю.Л., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства «ПоділляБудІнвест» про визнання права власності на квартиру та за зустрічним позовом приватного підприємства «ПоділляБудІнвест» до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про розірвання договору,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до приватного підприємства «ПоділляБудІнвест» про визнання права власності на квартиру.

Зазначала, що 26 грудня 2005 року між нею та приватним підприємством «ПоділляБудІнвест» було укладено інвестиційний договір, за умовами якого вона взяла на себе зобов'язання прийняти участь у будівництві жилого будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 з метою набуття права власності на об'єкт інвестування - квартиру НОМЕР_1(у подальшому номер квартири було змінено на НОМЕР_2), загальна розрахункова вартість якої на момент укладання договору складає 184 574 грн.

Відповідно до п. 6.1.2 інвестиційного договору приватне підприємство «ПоділляБудІнвест» зобов'язалось протягом 30-ти днів після здачі об'єкту в експлуатацію, передати інвестору необхідний для оформлення права власності на об'єкт інвестування пакет документів.

Посилаючись на те, що приватне підприємство «ПоділляБудІнвест» взяті на себе зобов'язання за інвестиційним договором не виконало, у зв'язку з тим, що 7 вересня 2009 року жилий будинок АДРЕСА_1 було прийнято до експлуатації, однак відповідач відмовляється передати їй за актом приймання-передачі квартиру та надати документи, необхідні для оформлення права власності, оскільки грошові кошти на виконання інвестиційного договору були внесені не нею, а іншою особою, просила визнати за нею право власності на квартиру НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1.

У березні 2010 року приватне підприємство «ПоділляБудІнвест» звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про розірвання інвестиційного договору.

Зазначало, що 26 грудня 2005 року між ним і ОСОБА_4 було укладено інвестиційний договір, за умовами якого ОСОБА_4 взяла на себе зобов'язання прийняти участь у будівництві жилого будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 з метою набуття права власності на об'єкт інвестування - квартиру НОМЕР_1 (у подальшому номер квартири було змінено на НОМЕР_2).

Відповідно до п. 1.8 інвестиційного договору остаточна вартість об'єкта інвестування визначається забудовником після закінчення будівництва будинку та виконання всіх робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією, шляхом розрахунку фактичної вартості будівництва з урахуванням коефіцієнту інфляції.

На підставі договору про відступлення прав вимоги, укладеного 8 лютого 2007 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_5, ОСОБА_5 сплатила 147 700 грн. в рахунок інвестиційного внеску.

Посилаючись на те, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 23 вересня 2008 року, вказаний договір про відступлення права вимоги був визнаний недійсним, рішення суду вступило в законну силу, підприємство не може зарахувати грошові кошти, сплачені ОСОБА_5, у рахунок виконання ОСОБА_4 зобов'язань за інвестиційним договором, крім того ОСОБА_4 не сплатила залишкову вартість об'єкту інвестування, просило розірвати інвестиційний договір, укладений 26 грудня 2005 року між приватним підприємством «ПоділляБудІнвест» і ОСОБА_4

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено: визнано за нею право власності на квартиру НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1; у задоволенні зустрічних позовних вимог приватного підприємства «ПоділляБудІнвест» відмовлено; стягнуто з приватного підприємства «ПоділляБудІнвест» на користь ОСОБА_4 1 820 грн. понесених судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 1 вересня 2010 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності та стягнення на користь ОСОБА_4 понесених судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду в частині скасування рішення суду першої інстанції й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 332, 335, 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 1 вересня 2010 року та рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2010 року в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог приватного підприємства «ПоділляБудІнвест» залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Л.І. Охрімчук

М.І. Балюк

Ю.Л. Сенін

Попередній документ
14887549
Наступний документ
14887551
Інформація про рішення:
№ рішення: 14887550
№ справи: 6-55548св10
Дата рішення: 14.02.2011
Дата публікації: 19.04.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Верховний Суд України
Категорія справи: