6 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Балюка М.І., Охрімчук Л.І.,
Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
У січні 2010 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Зазначала, що 23 травня 1996 року ОСОБА_8 на сім'ю у складі чотирьох осіб, у тому числі на неї та її чоловіка, ОСОБА_7, отримала квартиру АДРЕСА_1.
7 липня 2006 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано.
Посилаючись на те, що відповідач без поважних причин з травня 2006 року не проживає у квартирі АДРЕСА_1, просила визнати ОСОБА_7 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у вказаній квартирі.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено: визнано ОСОБА_7 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 13 липня 2010 року рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 травня 2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 травня 2010 року й направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доводам ОСОБА_7 про те, що квартира АДРЕСА_1 була приватизована, однак правовстановлюючих документів про право власності на квартиру ОСОБА_7 не має, інформація про те, ким і кому було видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру відсутня, і в порушення норм процесуального права без залучення до участі у справі уповноваженого органу з питань приватизації вирішив питання про його права та обов'язки, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.
Проте погодитись із такими висновками не можна.
Згідно зі ст. 303 ЦПК України обов'язком апеляційного суду є перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 311 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду; 2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу; 3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання; 4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі; 5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції; 6) справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності.
Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.
У разі скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд в ухвалі апеляційного суду обов'язково повинно бути зазначено: які порушення закону були допущені судом першої інстанції, чим це підтверджено.
Скасовуючи рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 травня 2010 року та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, апеляційний суд усупереч вимогам процесуального закону в ухвалі не зазначив, у чому полягає необхідність залучення до участі у справі уповноваженого органу з питань приватизації та яким чином вирішення спору між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, може вплинути на права й обов'язки уповноваженого органу з питань приватизації, і не навів доводів на підтвердження своєї позиції.
За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 липня 2010 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді: М.І. Балюк
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін