6 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Балюка М.І., Сеніна Ю.Л.,
Охрімчук Л.І., Романюка Я.М., -
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виключення з актового запису відомості про батька дитини,
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її син, ОСОБА_5, та чоловік ОСОБА_4, які перебували у шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 народила сина ОСОБА_6, батьком якого в актовому записі про народження № 1236 від 30 грудня 2008 року записано ОСОБА_5 Проте ще за життя ОСОБА_5 ОСОБА_7, з яким ОСОБА_4 спільно проживала, визнавав себе батьком дитини, забрав відповідачку з дитиною з пологового будинку, в усній формі наполягав на реєстрації його батьком дитини. ОСОБА_5 також в усній формі не заперечував проти батьківства ОСОБА_7 як до, так і після народження дитини, тому позивачка просила виключити з актового запису №1236 від 30 грудня 2008 року, проведеного міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Херсонської області, запис про особу ОСОБА_5 як батька дитини, ОСОБА_6
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 18 серпня 2010 року, позов задоволено. Виключено з актового запису про народження №1236 від 30 грудня 2008 року, проведеного міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, запис про ОСОБА_5 як батька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 травня 2010 року й ухвали апеляційного суду Херсонської області від 18 серпня 2010 року та ухвалення у справі нового рішення про відмову в позові.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суди виходили з того, що ОСОБА_5 за кровним спорідненим не є батьком дитини й не міг знати, що записаний батьком дитини, тому запис про батька дитини можуть оспорити його спадкоємці.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна.
Згідно зі ст. 122 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.
Відповідно до ст. 133 зазначеного Кодексу, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Установлено, що в подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_6. Унаслідок нанесення ОСОБА_7 ОСОБА_5 тяжких тілесних пошкоджень останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
30 грудня 2008 року за заявою ОСОБА_4 відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Херсонської області здійснено запис № 1236 про народження ОСОБА_6, в якому матір'ю записано ОСОБА_4, батьком ОСОБА_5 До реєстрації сина ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не розлучалися. Заяв як з боку матері дитини, що ОСОБА_5 не є батьком дитини, так і з боку ОСОБА_5, що він не є батьком дитини, не подавалося, навпаки, ОСОБА_4 у заяві батьком дитини зазначила чоловіка - ОСОБА_5, тому виходячи з приписів ст. ст. 122, 133 СК України реєстрація запису про батька здійснена відповідно до чинного законодавства.
Висновки судів про те, що батьком дитини за кровним спорідненням є ОСОБА_7, а не ОСОБА_5, є припущеннями про обставини справи та не ґрунтуються на доказах. Відповідна експертиза не проводилися й клопотань про її проведення не заявлялося. Згідно з положеннями ст. 129 СК України ОСОБА_7 не пред'являв до ОСОБА_5 або його спадкоємців позов про визнання свого батьківства, а також не подавав відповідно до приписів ч. 2 ст. 138 СК України заяв про своє батьківство.
Не подавав до нотаріуса згідно положень ч. 1 ст. 137 СК України заяви про невизнання свого батьківства до реєстрації народження дитини і ОСОБА_5
Оскільки в передбаченому чинним законодавством порядку не оспорено батьківство ОСОБА_5 відносно сина ОСОБА_6 та висновки судів ґрунтуються лише на припущеннях про обставини справи, на підставі яких не можна було ухвалювати рішення, що оскаржені, то вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 травня 2010 року й ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 18 серпня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді: М.І. Балюк
Л.І. Охрімчук
Ю.Л. Сенін
Я.М. Романюк