13 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Балюка М.І., Романюка Я.М.,
Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8, про відшкодування матеріальної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 29 червня 2010 року,
У березні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 4 грудня 2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Опель-Астра”, яким керував він на підставі довіреності, та автомобіля “Мерседес-Бенц” під керуванням ОСОБА_8
Оскільки винним у скоєні ДТП є ОСОБА_8, який відшкодувати завдану внаслідок ДТП шкоду відмовляється, позивач просив стягнути з ОСОБА_8 30 420 грн. 93 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
У процесі розгляду справи ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 лютого 2010 року замінено неналежного відповідача - ОСОБА_8, на належного - ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_8 перебував з ОСОБА_7 у трудових відносинах.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 4 березня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 30 420 грн. 93 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати, а всього - 32 284 грн. 60 коп.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 29 червня 2010 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_6 посилається на незаконність рішення суду апеляційної інстанції та порушує питання про його скасування і залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_6 не має права вимагати відшкодування шкоди, завданої ДТП, оскільки він не є власником автомобіля “Опель-Астра”.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” роз'яснено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень Глави 29 цього Кодексу Захист права власності, тобто, особа, яка хоч і не є власником, але володіє майном на відповідній правовій підставі, вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 керував автомобілем “Опель-Астра” на підставі довіреності, виданій йому власником цього автомобіля - ОСОБА_9 (а.с. 30).
За таких обставин висновок апеляційного суду щодо відсутності у ОСОБА_6 правових підстав для звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди є помилковим, оскільки під час ДТП автомобіль “Опель-Астра” перебував у його володінні і він має право на звернення до суду з таким позовом.
Крім того, у порушення ст. 212 ЦПК України апеляційний суд не звернув уваги, що ОСОБА_9 довіреністю від 5 грудня 2008 року уповноважив ОСОБА_6 отримувати кошти на відшкодування шкоди, завданої автомобілю “Опель-Астра”, для чого надав останньому право подавати заяви у відповідні установи (а.с. 6).
За таких обставин оскаржуване рішення підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 29 червня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді Верховного Суду України: М.І. Балюк
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін