13 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Жайворонок Т.Є., Луспеника Д.Д.,
Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства “Науково-виробничої фірми “Відлуння-Плюс” (далі - ПП “НВФ “Відлуння-Плюс”), третя особа - публічне акціонерне товариство “Легбанк”, про розірвання усного договору замовлення на видавничу продукцію, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18 червня 2010 року
У березні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПП “НВФ “Відлуння-Плюс” про розірвання усного договору, згідно з яким останній зобов'язувався видати його книгу “НОМЕР_1” накладом 500 примірників до 1 січня 2006 року про стягнення сплачених ним коштів - вартості публікації книги - та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 14 грудня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково: стягнуто з ПП “НВФ “Відлуння-Плюс” на його користь 1 тис. грн. і зобов'язано підприємство надати ОСОБА_3 диск-дискету книги “НОМЕР_1”; у решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, ОСОБА_3 10 лютого 2010 року оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 22 лютого 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без розгляду на підставі вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України.
1 квітня 2010 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на поважність причин пропущення цього строку.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 18 червня 2010 року в задоволенні вказаної вище заяви ОСОБА_3 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 18 червня 2010 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи ОСОБА_3 у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд виходив із того, що під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення суду першої інстанції він і його представник були присутні в судовому засіданні, їм було роз'яснено порядок ознайомлення з повним текстом рішення, строк та порядок його оскарження, а також право ознайомлення з протоколом судового засідання, у зв'язку із чим визнав причини пропущення строку апеляційного оскарження неповажними.
Проте таких висновків апеляційний суд дійшов із порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 294 ЦПК України заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Апеляційний суд визнав причини пропущення строку на подання апеляційної скарги неповажними, оскільки ОСОБА_3 брав участь у судовому засіданні, в якому проголошено рішення суду, та міг вчасно подати заяву про апеляційне оскарження судового рішення.
Разом з тим апеляційний суд не звернув уваги на те, що ЦПК України не містить вичерпного переліку поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку, вони визначаються в кожному конкретному випадку виходячи з обставин справи.
Так, суд не взяв до уваги те, що сама по собі присутність позивача під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення без своєчасного отримання ним повного його тексту унеможливлює визначення необхідності подання апеляційної скарги та її мотивування, що є для нього вимогою закону. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з першого дня після ухвалення судового рішення виявляв намір оскаржити рішення суду першої інстанції від 14 грудня 2009 року, подаючи 15 грудня 2009 року заяву про роз'яснення порядку апеляційного оскарження судового рішення (а.с. 109) і неодноразово звертаючись до голів місцевого та апеляційного судів.
Зазначені обставини апеляційним судом ураховані не були, як і те, що згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 13 ЦПК України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа - направленню до апеляційного суду для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 18 червня 2010 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: Т.Є. Жайворонок
Д.Д. Луспеник
Н.П. Лященко
Л.І. Охрімчук