6 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Балюка М.І., Охрімчук Л.І.,
Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди,
У червні 2005 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 належить автомобіль “Мазда 6”, 2003 року випуску, а ОСОБА_5 має право керування ним. 9 червня 2004 року між ОСОБА_5 та відповідачем був укладений усний договір підряду на виконання робіт з антикорозійної обробки кузова вказаного автомобіля у гаражі, належному відповідачу, проте 16 червня 2004 року їм стало відомо про те, що вказаний автомобіль був викрадений з гаражу відповідача, на момент викрадення вартість автомобіля становила 141 523 гривні.
Позивачі просили стягнути на їх користь 141 523 грн. на відшкодування майнової шкоди, а також судові витрати.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2008 року позов задоволено частково, постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 141 523 грн. на відшкодування майнової шкоди, а також 1 415 грн. судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль “Мазда 6”, 2003 року випуску, а ОСОБА_5 має право керування ним. У червні 2004 року між ОСОБА_5 та відповідачем був укладений усний договір підряду на виконання робіт вартістю 200 грн. з антикорозійної обробки кузова вказаного автомобіля у гаражі, належному відповідачу. 16 червня 2004 року позивачам стало відомо про те, що вказаний автомобіль був викрадений з гаражу відповідача, на момент викрадення вартість автомобіля становила 141 523 гривні.
Задовольняючи позов, суд правильно виходив із того, що відповідач був зобов'язаний забезпечити збереження автомобіля, переданого йому замовником, а тому повинен відповідати за його втрату.
При встановленні зазначених фактів судом не було порушено норми процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, факти, встановлені судом, відповідачем визнані.
За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвалених в справі судових рішень.
Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді: М.І. Балюк
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін