6 квітня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Балюка М.І., Охрімчук Л.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - приватний нотаріус Перемишлянського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_8, про усунення від права на спадкування та визнання права власності й за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним,
У січні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення від права на спадкування та визнання права власності.
Зазначала, що 3 квітня 2007 року мати відповідача, ОСОБА_9, залишила заповіт, яким заповіла їй усе своє майно.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 померла.
Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить частина квартири АДРЕСА_1, що належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 та ОСОБА_9
ОСОБА_7 на момент смерті ОСОБА_10 був непрацездатною дитиною спадкодавця, тому має право на обов'язкову частку у спадщині.
Посилаючись на те, що відповідач ухилявся від надання допомоги ОСОБА_10, яка через похилий вік і тяжку хворобу була в безпорадному стані, негідно поводився з нею, просила усунути ОСОБА_7 від права на спадкування після смерті його матері, ОСОБА_9
У січні 2008 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним.
Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати, ОСОБА_9
Після її смерті йому стало відомо, що вона 3 квітня 2007 року залишила заповіт, яким усе належне їй на час смерті майно заповіла ОСОБА_6
Посилаючись на те, що під час складання заповіту ОСОБА_9 не усвідомлювала значення своїх дій і не могла керувати ними, указаний заповіт було складено з порушенням вимог закону, оскільки заповіт вчинявся при свідках, одним з яких був батько спадкоємця, просив визнати заповіт від 3 квітня 2007 року недійсним.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 25 червня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 28 травня 2009 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 25 червня 2008 року в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково. Визнано недійсним заповіт від імені ОСОБА_9, посвідчений 3 квітня 2007 року приватним нотаріусом Перемишлянського районного нотаріального округу на користь ОСОБА_6 У решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати ОСОБА_7 - ОСОБА_9
За життя, 3 квітня 2007 року, вона залишила заповіт, яким усе належне їй на час смерті майно заповіла своїй племінниці - ОСОБА_6
За бажанням заповідача заповіт було вчинено при свідках, одним з яких був батько ОСОБА_6 - ОСОБА_11
Відповідно до ст. 1253 ЦК України на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках.
При цьому свідками не можуть бути: 1) нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт; 2) спадкоємці за заповітом; 3) члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; 4) особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.
Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Установивши, що оспорюваний заповіт було складено з порушенням вимог закону, оскільки заповіт було вчинено при свідках, одним з яких усупереч вимогам ст. 1253 ЦК України був батько спадкоємця, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_7
Висновки апеляційного суду в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 є правильними, ґрунтуються на зібраних у справі доказах і відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
У решті - рішення апеляційного суду ОСОБА_6 не оскаржується.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, а рішення апеляційного суду - залишити без змін.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення апеляційного суду Львівської області від 28 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді: М.І. Балюка
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін