Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Кузьменко О.Т.
суддів Заголдного В.В., Пивовара В.Ф.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 7 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Сумської області від 10 червня 2010 року.
Вироком Сумського районного суду Сумської області від 14 квітня 2010 року засуджено
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, судимості не має,
за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі, без конфіскації майна.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 10 червня 2010 року вирок змінено, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік й згідно ст. 76 КК України зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчій інспекції.
ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 27 грудня 2009 року в період часу з 21 год. 45 хв. до 21 год. 50 хв. у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1, маючи вільний доступ до автомобіля ''Мерседес-Бенс'' С 600, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_6, без дозволу останнього на керування вказаним автомобілем, незаконно ним заволодів. Рухаючись автомобілем, ОСОБА_5 не впорався з керуванням та вчинив наїзд на бордюр, від чого автомобіль перевернувся на дах, чим пошкодив транспортний засіб, завдавши його власнику матеріальну шкоду на загальну суму 208621,30 грн., що є великим розміром.
За змістом касаційної скарги потерпілий посилається на безпідставне звільнення ОСОБА_5 апеляційним судом від відбування покарання з випробуванням, що призвело до його невідповідності ступені тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Просить скасувати ухвалу, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих дій за обставин, викладених у вироку, є законними і обґрунтованими та у касаційній скарзі потерпілим не заперечуються. Кваліфікація дій засудженого за ч. 3 ст. 289 КК України є правильною.
Твердження потерпілого про те, що апеляційний суд безпідставно звільнив ОСОБА_5 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання, що потягло невідповідність призначеного засудженому покарання ступені тяжкості злочину та його особі внаслідок м'якості, є непереконливими.
Звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, апеляційний суд відповідно до ст. 65 КК України врахував конкретні обставини та характер злочину, особу засудженого, який має позитивні характеристики, вперше притягується до кримінальної відповідальності, посткримінальну поведінку ОСОБА_5 та пом'якшуючі покарання обставини, якими суд визнав наявність на утриманні неповнолітньої дитини та відшкодування більшої частини завданих збитків.
Рішення про застосування ст. 75 КК України до засудженого апеляційний суд належним чином мотивував.
Зазначені у касаційній скарзі обставини не є достатніми для визнання неможливим виправлення засудженого без відбування покарання з випробуванням.
Таким чином, із наведених у касаційній скарзі потерпілого доводів підстав для призначення справи до касаційного розгляду не вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України та ч. 1 ст. 2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року , колегія суддів, -
відмовити в задоволенні касаційної скарги потерпілого ОСОБА_4
Судді:
О.Т.КУЗЬМЕНКО В.В.ЗАГОЛДНИЙ В.Ф.ПИВОВАР
З оригіналом згідно
Суддя Верховного Суду України О.Т.Кузьменко