Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
- Скотаря А.В.,
суддів - Шаповалової О.А.,
- Канигіної Г.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 7 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у апеляційному розгляді справи, на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 20 квітня 2010 року щодо ОСОБА_4,
вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 11 лютого 2010 року
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, такий, що не має судимості,
засуджений за ч.2 ст.309 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він 15 липня 2009 року біля автопарку АФ «Білозерський» в с. Дніпровське Білозерського району Херсонської області, шляхом зривання дикорослих рослин коноплі незаконно придбав наркотичний засіб - каннабіс вагою 527,28 г, який приніс до свого гаража, що поряд із будинком АДРЕСА_1, де виготовив його шляхом сушіння та подрібнення з метою власного вживання і зберігав у гаражі, а частину переніс до належного йому будівельного вагончика, розташованого по АДРЕСА_2, де зберігав до 16 жовтня 2009 року, тобто, до вилучення працівниками міліції при проведенні огляду гаражу і будівельного вагончика.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області від 20 квітня 2010 року вирок суду змінено: на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, та на нього покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
У касаційному поданні прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у його задоволенні слід відмовити.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи і правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ч.2 ст. 309 КК України, що прокурором у поданні не оспорюється.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну постановлених судових рішень, не вбачається.
Доводи прокурора у касаційному поданні щодо м'якості призначеного засудженому покарання є непереконливими.
При призначенні ОСОБА_4 покарання місцевий суд згідно з вимогами ст.65 КК України в достатній мірі врахував як тяжкість вчиненого ним злочину, так і дані про особу засудженого, зокрема, те, що він раніше не судимий, свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину. Саме сукупність цих пом'якшуючих обставин давала суду підстави для обрання ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції з урахуванням усіх обставин, що пом'якшують покарання, а також відсутності обставин, що обтяжують покарання, та думки державного обвинувача, який просив призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, дійшов обґрунтованого висновку про можливість звільнення засудженого від призначеного покарання з випробуванням.
Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_4 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України, у зв'язку з чим вважати його надто м'яким підстав не вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України, пунктом 2 розділу XIII Перехідних положень Закону України від 07 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів
У задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи у апеляційному порядку, відмовити.
Скотарь А.М. Канигіна Г.В. Шаповалова О.А.