Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Скотаря А.М.,
суддів Канигіної Г.В., Шаповалової О.А.,
за участю прокурора Пересунька С.В.,
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 7 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 лютого 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 3 червня 2010 року щодо ОСОБА_5
Зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Ямпіль Вінницької області,
мешканця АДРЕСА_1 такого, що на підставі ст. 89 КК України судимості не має,
за ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням частин 1 і 2 ст. 69 КК України на п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 600 гривень 96 копійок за проведення хімічної експертизи.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 3 червня 2010 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він 25 травня 2009 року в с. Іванків Ямпільського району Вінницької області придбав у невстановленої слідством особи мішок з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, який у подальшому перевіз у м. Ямпіль, де незаконно зберігав з метою збуту в сараї на території домоволодіння АДРЕСА_2
29 травня 2009 року з метою збуту вказаний наркотичний засіб засуджений на автомобілі свого знайомого ОСОБА_6 перевіз до м. Вінниці, де біля будинку № 52 по вул. 600-річчя м. Вінниці його було затримано працівниками міліції. Під час огляду вказаного автомобіля виявлено та вилучено особливо наркотичний засіб - канабіс у особливо великих розмірах масою 13 223 грама.
У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Своє прохання мотивує тим, що суд при призначенні покарання не врахував, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Зазначає, що суд безпідставно послався на щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину як на обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 Вважає застосування судом положень статей 69 та 75 КК України незаконним. Звертає увагу також на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 377 КПК України.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи у касаційному поданні про необґрунтованість застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання засудженому ОСОБА_5 та незаконність його звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням заслуговують на увагу.
При прийнятті рішення про призначення основного покарання засудженому нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 3 ст. 307 КК України, без обов'язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна суд врахував щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину як обставини, які пом'якшують покарання та те, що ОСОБА_5 на підставі ст. 89 КК України раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні двох малолітніх дітей.
Однак, у вироку не наведено підстав для прийняття зазначеного рішення, не вказано, які саме обставини істотно знижують ступінь тяжкості злочину та які саме дані про особу засудженого його певним чином характеризують.
Крім того, посилаючись на активне сприяння розкриттю злочину як на обставину, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5, суд не зазначив, які саме його добровільні дії були спрямовані на допомогу органам дізнання, досудового слідства та суду у встановлені обставин вчинення злочину та не звернув при цьому увагу на неодноразову зміну засудженим показань під час досудового слідства.
Звільняючи ж засудженого від відбування покарання з випробуванням, суд у порушення вимог ст. 75 КК України не обґрунтував у вироку висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання.
Водночас суд у повній мірі не врахував тяжкість вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких, та обставин його вчинення, у тому числі розмір наркотичного засобу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України є необґрунтованим, а звільнення його від відбування покарання з випробуванням слід визнати таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно прийняти законне і обґрунтоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України та ч. 1 ст. 2 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року, колегія суддів, -
Касаційне подання прокурора задовольнити.
Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 лютого 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 3 червня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді:
А.М. Скотарь Г.В. Канигіна О.А. Шаповалова