Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді Редьки А.І.
суддів Пивовара В.Ф. і Канигіної Г.В.
за участю прокурора Шевченко О.О.
розглянувши в судовому засіданні 14 квітня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2010 року, яким засуджено
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
неодноразово судимого, останнього разу -
15 травня 2008 року за ч. 2 ст. 296,
ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України на
три роки шість місяців позбавлення волі,
за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому чотири роки позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно йому призначено п'ять років позбавлення волі,
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
не маючого судимості,
за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно йому чотири роки позбавлення волі,
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
не маючого судимості,
за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на один рік іспитового строку та покладено обов'язок, передбачений п. 3 ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 2.000 грн., а позов ОСОБА_9 залишено без розгляду,
установила:
Як визнав суд, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5 20 грудня 2008 року з припаркованого біля будинку по вул. Тепличній, 4 у м. Одесі автомобіля ОСОБА_1 МАН, д/н НОМЕР_1, вчинили крадіжку двох акумуляторних батарей «СТ-190» на суму 1.800 грн.
У ніч на 3 січня 2009 року ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5 з метою крадіжки прийшли до магазину по вул. Павлодарського, 9 у м. Одесі. ОСОБА_6 залишився на вулиці спостерігати за оточуючою обстановкою, а ОСОБА_5 переліз через паркан та вдерся до приміщення магазину, де вчинив крадіжку майна та грошей на суму 435 грн. Під час передачі ОСОБА_5 краденого через вікно ОСОБА_6, він був виявлений ОСОБА_10, проте засуджені свої злочинні дії не припинили і з краденим утекли.
24 січня 2009 року ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5 з салону припаркованого біля будинку по вул. Коровицького, 68 у м. Одесі автомобіля ОСОБА_2 ВАЗ-2107, д/н НОМЕР_2, вчинили крадіжку автомагнітоли «Піонер» вартістю 1.000 грн.
29 січня 2009 року ОСОБА_6 з припаркованого біля будинку по вул. Агрономічній, 37-а у м. Одесі автомобіля ОСОБА_8 КАМАЗ, д/н 77-13, вчинив крадіжку двох акумуляторних батарей «СТ-190» на суму 2.000 грн.
У період з 29 січня по 2 лютого 2009 року ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5 з салону припаркованого на вул. Хуторській у м. Одесі автомобіля ОСОБА_3 «Мерседес-815», д/н НОМЕР_3, вчинили крадіжку автомагнітоли «Соні» вартістю 1.400 грн.
У ніч на 4 лютого 2009 року ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5 вдерлися до приміщення станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Хуторській, 87 у м. Одесі і вчинили крадіжку майна на суму 3.150 грн.
7 лютого 2009 року ОСОБА_6 з салону припаркованого біля будинку по вул. Хуторській, 59 у м. Одесі автомобіля ГАЗ-3102, д/н НОМЕР_4, вчинив крадіжку майна і грошей ДП «Лакталіс-Україна» на суму 1.190 грн.
25 лютого 2009 року ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 з салону припаркованого біля будинку на вул. Балковській, 28 у м. Одесі автомобіля ОСОБА_4. ВАЗ-2107, д/н НОМЕР_5, вчинили крадіжку майна на суму 960 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 1 червня 2010 року вирок щодо ОСОБА_6 змінено. Дії ОСОБА_6 за епізодом 3 січня 2009 року перекваліфіковано з ч. 3 ст. 186 на ч. 3 ст. 185 КК України і постановлено вважати його засудженим за цим законом на три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань до остаточного покарання - трьох років одного місяця позбавлення волі. У решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 через неправильне застосування кримінального та істотне порушення кримінально-процесуального закону, а справу - направити на новий судовий розгляд. Твердить, що суд у порушення вимог ст. 334 КПК України належним чином зібраних у справі доказів не дослідив і не навів їх у своєму рішенні. Вказує, що вирішуючи питання про покарання, суд не вказав у вироку, які саме обтяжуючі та пом'якшуючі покарання обставини він ураховує при призначенні покарання кожному із засуджених. Крім того, зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував кримінальний закон, перекваліфікувавши дії ОСОБА_6 за епізодом 3 січня 2009 року з ч. 3 ст. 186 на ч. 3 ст. 185 КК України. На думку прокурора, апеляційний суд не дав належної оцінки показанням самих ОСОБА_6 і ОСОБА_5, а також показанням свідка ОСОБА_10, яка виявила засуджених на місці злочину.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу частково, просила скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Згідно з вимогами ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою - підстави для цього. Суд зобов'язаний також мотивувати призначення покарання кожному засудженому. Зазначених вимог закону суд не дотримався.
Як убачається з вироку, визнаючи ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 винуватими у серії крадіжок з салонів автомобілів, у тому числі вчинених за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_6 і ОСОБА_5, крім того, у вчиненні за попередньою змовою групою осіб відкритого викрадення чужого майна та крадіжки, поєднаних із проникненням до приміщень, суд в мотивувальній частині свого рішення докладно не навів доказів, на яких ґрунтуються його висновки щодо винуватості кожного із засуджених у вчиненні інкримінованих злочинів, не зазначив ані показань самих ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, ані показань потерпілих, а обмежився лише посиланням на показання свідка ОСОБА_10 та перерахував письмові докази. Крім того, призначаючи ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 покарання, суд щодо кожного засудженого належним чином своє рішення не мотивував, а зазначив лише, що враховує «суспільну небезпеку вчинених злочинів, відношення до вчиненого, визнання і розкаяння, характеризуються негативно, наявність шкоди», а також «сприяння слідству у розкритті злочинів», при цьому не конкретизував, кого із засуджених зазначене стосується.
Апеляційний суд не звернув уваги на вказане порушення закону і, крім того, допустив власне порушення. Розглядаючи справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6, без проведення судового слідства, апеляційний суд дав власну оцінку доказам у справі, розцінив дії винуватого за епізодом 3 січня 2009 року як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, з проникненням до приміщення, і перекваліфікував їх з ч. 3 ст. 186 на ч. 3 ст. 185 КК України. На обґрунтування свого рішення про відсутність у ОСОБА_6 умислу на відкрите заволодіння чужим майном, апеляційний суд навів в ухвалі ті ж самі показання свідка ОСОБА_10, на які послався і суд першої інстанції, а показань самих засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_5 апеляційний суд в ухвалі не зазначив.
За таких обставин доводи прокурора в касаційній скарзі про необґрунтованість вироку та ухвали і необхідність їхнього скасування через порушення судами обох інстанції вимог кримінально-процесуального закону є слушними.
Вирок та ухвала щодо ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить перевірити всі матеріали справи, звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх і постановити рішення у відповідності з вимогами закону.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України і ч. 1 п. 2 Розділу ХІІІ Перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року, колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 1 червня 2010 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 скасувати, а кримінальну справу - направити на новий судовий розгляд.
Судді:
Пивовар В.Ф. Редька А.І. Канигіна Г.В.