Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді Редьки А.І.
суддів Гошовської Т.В. і Пошви Б.М.
за участю прокурора Матюшевої О.В.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 7 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 30 листопада 2009 року, яким засуджено
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не маючого судимості,
за ч. 1 ст. 296 КК України на два роки обмеження волі, за ч. 1 ст. 122 КК України на три роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно йому призначено чотири роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки іспитового строку та покладено обов'язки, передбачені п. п. 2, 4 ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 250 грн. на відшкодування матеріальної і 5.000 грн. - моральної шкоди,
установила:
Суд визнав ОСОБА_5 винуватим у тому, що він 22 липня 2009 року у стані сп'яніння біля будинку по вул. І.Кочерги, 2 у м. Житомирі з хуліганських мотивів з особливою зухвалістю руками та ногами побив ОСОБА_6, чим заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Крім того, ОСОБА_5, застосовуючи до ОСОБА_6 насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, заволодів мобільним телефоном «Нокіа-2600» у чохлі з сім-карткою та грошима на рахунку на суму 505 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 9 лютого 2010 року вирок залишено без зміни.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати ухвалу щодо ОСОБА_5 з направленням справи на новий апеляційний розгляд. Не оспорюючи правильності встановлення судом фактичних обставин справи та юридичної оцінки злочинних дій засудженого, твердить, що призначене йому із застосуванням положень ст. 75 КК України покарання є м'яким. Зазначає, що суд не врахував належним чином дані про особу винуватого і те, що ОСОБА_5 у стані сп'яніння вчинив ряд злочинів, у тому числі тяжкий щодо інваліда, він щиро не розкаявся, уникав явки в судове засідання і потерпілому шкоду не відшкодував.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання і просила скасувати ухвалу щодо ОСОБА_5, а справу - направити на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів дійшла до наступного.
Відповідно до положень ст. 377 КПК України суд апеляційної інстанції в ухвалі поряд із іншими даними має не тільки коротко викладати зміст апеляцій і результати розгляду справи, а наводити висновки по них і докладні мотиви прийнятого рішення.
Як убачається з матеріалів справи, на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 30 листопада 2009 року прокурором було подано апеляцію, в якій ставилося питання про скасування вироку в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів і особі ОСОБА_5 Прокурор зазначав, що суд при призначенні ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 75 КК України не врахував, що ряд злочинів, один з яких до того ж є тяжким, відносно потерпілого - інваліда дитинства 2 групи був вчинений засудженим саме у стані сп'яніння. Твердив, що суд не взяв до уваги характер вчинення злочинів ОСОБА_5, зокрема, що лише травма грудної клітки потерпілого була спричинена, за даними експертизи, не менше, ніж 10-ма ударами ногою. Звертав увагу, що ОСОБА_5 щиро не розкаявся, жодної допомоги потерпілому не надав, шкоду не відшкодував і вибачення у нього не попросив, а, крім того, він уникав явки в судове засідання. Тому просив апеляційний суд постановити свій вирок, яким засудити ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України на чотири роки позбавлення волі.
Апеляційний суд, хоча й розписав в ухвалі зміст апеляції прокурора, проте належним чином його доводів про неправильне застосування судом кримінального закону та м'якість призначеного засудженому покарання в ухвалі не проаналізував і не зазначив підстав, через які апеляцію визнано необґрунтованою.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвалу апеляційного суду постановлено з істотними порушеннями вимог КПК України, вона підлягає скасуванню, а кримінальна справа - направленню на новий апеляційний розгляд.
Під час нового апеляційного розгляду апеляційному суду належить перевірити всі матеріали справи, звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх і постановити рішення, яке б точно відповідало вимогам закону. У разі доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів, призначене йому із застосуванням ст. 75 КК України покарання слід вважати м'яким.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України, ч. 1 п. 2 Розділу ХІІІ Перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року, колегія суддів
ухвалила:
касаційне подання прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 9 лютого 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу - направити на новий апеляційний розгляд.
Судді:
Гошовська Т.В. Редька А.І. Пошва Б.М.