Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді Редьки А.І.
суддів Гошовської Т.В. і Пошви Б.М.
за участю прокурора Волошиної Т.Г.
засудженого ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 7 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 квітня 2010 року, яким засуджено
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не маючого судимості,
за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки іспитового строку та покладено обов'язок, передбачений п. 2 ст. 76 КК України,
установила:
Суд визнав ОСОБА_5 винуватим у пособництві ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням до сховища.
Так, у період з березня по червень 2006 року вже засуджені за цей злочин ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_1, а також особами, матеріали справи щодо яких виділено в окреме провадження, з приміщення складу № 3, що на базі ТОВ «Альянс» у смт. Авангард Овідіопольського району, таємно викрали майно ОСОБА_10 на суму 55.000 грн.
У перших числах травня 2006 року ОСОБА_5 на пропозицію ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 біля будинку по вул. Монгольській, 9 в м. Одесі збув невстановленій особі частину викраденого у ОСОБА_10 майна на суму 6.000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2010 року вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок та ухвалу, а справу - направити на новий судовий розгляд. Вказує, що суд у порушення вимог ст. 334 КПК України не конкретно сформулював обвинувачення ОСОБА_5 і в мотивувальній та резолютивній частинах свого рішення допустив суперечливі висновки. Крім того, вважає, що судове слідство було проведено однобічно й неповно, поза увагою суду залишилися докази, які могли істотно вплинути на правильність його рішення.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційну скаргу та просила скасувати вирок і ухвалу щодо ОСОБА_5, а справу - направити на новий судовий розгляд, виступ засудженого ОСОБА_5, який підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі прокурора, та просив скасувати судові рішення щодо нього з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Зазначених вимог закону суд не дотримався. Як убачається з вироку, визнаючи ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України, суд дійшов висновку, що «між ОСОБА_5 і раніше засудженими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мала місце попередня змова на вчинення злочину, підсудному було відомо про їхні наміри, і він був пов'язаний з ними єдиним умислом, оскільки дав згоду на реалізацію викраденого майна, він сприяв вчиненню таємного викрадення майна за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у сховище, тобто був пособником». А одночасно в мотивувальній частині свого рішення суд зазначив, що «у травні 2006 року ОСОБА_5 дізнався, що ОСОБА_6 за попередньою змовою з іншими засудженими з березня 2006 року викрадають у потерпілого майно і дав згоду на збут вже викрадених шкарпеток».
Апеляційний суд на вказане порушення не звернув уваги і не усунув його.
За таких обставин вирок та ухвала не можуть визнаватися законними, тому підлягають скасуванню, а кримінальна справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суд має перевірити всі матеріали справи, усунути зазначені недоліки і постановити таке рішення, яке б точно відповідало вимогам закону.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України, ч. 1 п. 2 Розділу ХІІІ Перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року, колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу - направити на новий судовий розгляд.
Судді:
Гошовська Т.В. Редька А.І. Пошва Б.М.