33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 квітня 2011 року Справа № 13/1507-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гудак А.В.,
суддя Олексюк Г.Є.,
суддя Сініцина Л.М.
при секретарі Михайлюк К.В.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 - дов. в справі;
відповідача: Дяденко В.М. - директор, Нікіфоров М.Л.,. дов. в справі
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову
на рішення господарського суду Хмельницької області
у справі № 13/1507-10 від 30.11.10р. (суддя Матущак О. І.)
за позовом Приватний підприємець ОСОБА_4
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрегат"
про стягнення в сумі 26 091 грн. 86 коп.
та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат"
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним акту приймання виконаних робіт від 31.10.08 та частково недійсним довідки про вартість виконаних робіт за жовтень 2008 року
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.12.10 по справі № 13/1507-10 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Фрегат” на користь фізичної особи - підприємця Приватного підприємця ОСОБА_4 3445,43 (три тисячі чотириста сорок п'ять) грн. 43 коп. заборгованості за виконані підрядні роботи, 4900,77 (чотири тисячі дев'ятсот) грн. 77 коп. суми нарахованої на заборгованість внаслідок застосування встановленого індексу інфляції, 83,46 (вісімдесят три) грн. 46 коп. витрат по оплаті державного мита пропорційно задоволеним позовним вимогам, 80,41 (вісімдесят) грн. 41 коп. витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу а також суму 1000 (одна тисяча) грн. витрат на послуги адвоката.
У решта сумі позовних вимог про стягнення 10782,44 грн. пені та 5367,22 грн. відсотків за користування чужими коштами у задоволенні відмовлено. Провадження у справі за зустрічним позовом припинено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що згідно ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позов в частині стягнення боргу у сумі 3445,43грн. та 4900,77 грн. інфляційних втрат заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами (розрахунком).
Що стосується вимог про стягнення штрафу, то суд першої інстанції прийшов до висновку, що за правовою природою заявлений до стягнення штраф, є пенею, а відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного Кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства правомірним нарахування пені було б за період шести місяців починаючи з 06.11.2008 р. по 06.05.2009 р., проте, зважаючи на те, що позивачем подано позов до суду 12.08.2010 р., ним пропущено річний строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові з урахуванням зробленої з приводу цього заяви первісним відповідачем.
Що стосується вимоги первісного позивача про стягнення 5 367,22 грн. процентів за користування чужими коштами, то господарським судом з приводу цього до уваги приймається, що у відповідності до ч.1 ст. 536 та ч.2 ст. 1214 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.Оскільки позивачем не доведено безпідставного отримання і подальшого безпідставного збереження таких коштів первісним відповідачем, така позовна вимога не відповідає вимогам чинного законодавства.
Щодо зустрічного позову про визнання недійсним акту приймання виконаних робіт від 31.10.08 та частково недійсним довідки про вартість виконаних робіт за жовтень 2008 року, судом першої інстанції провадження у справі припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, так як акт та довідка у розумінні і значенні ст. п.1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України не є господарським договором, а документом що підтверджує виконання умов господарського договору, а тому, не можуть бути предметом розгляду у господарських судах України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач ( позивач по зустрічному позову) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрегат" подав 04 січня 2011 року через господарський суд Хмельницької області апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний задоволити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, зокрема не з"ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.
Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що перевіркою КРУ встановлено, що роботи по свердлінню отворів було зазначено в акті виконаних робіт (п. 40 ) як пробивання отворів у цегляних стінах. В наслідок такої помилки було завищено суму виконаних робіт в обсязі 12397 грн. На вказану суму ТОВ „Фрегат” склало від'ємний акт виконаних робіт. Позивач підписати даний акт відмовився. 25.09.2010 р. ТОВ „Фрегат” направило ПП Житенко претензію №107 з вимогою повернути 12397 грн. зайво сплачених коштів. Оскільки ТОВ „Фрегат” проводило оплату виконаних робіт з простроченням, заявою №109 від 29.09.2010 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог товариство визнало, що на суму боргу 24513 грн. за період з грудня 2008 р. по січень 2010 р. нараховується 3% річних (1224,98 грн.) та інфляційні втрати (3824,02 грн.), всього 5049 грн.
У відповідності до ст.625 ЦК України, розрахунок інфляційних та річних наведено в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог № 109 від 29.09.2010 року. Цією заявою зараховано зустрічні однорідні вимоги в сумі 8494,43 грн., внаслідок чого заборгованість підприємця ОСОБА_4 перед ТзОВ "Фрегат" залишилась в сумі 3902,57 грн.
Таким чином, позовна вимога позивача по первісному позову про стягнення основного боргу в сумі 3445,43 грн. задоволенню не підлягає.
Щодо зустрічного позову апелянт відзначив, що визнання правочину недійсним виник із спору при виконанні господарського договору, тому висновок суду про те, що акт виконання робіт та довідка про вартість виконаниз робіт не може бути предметом розгляду у господарських судах є помилковим.
Статтею 16 ЦК України та ст.20 ГК України кожна особа має право звертатись до суду за захистом своїх прав таким способом, як визнання правочину недійсним.
Апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в первісному позові приватному підприємцю ОСОБА_4 до ТзОВ "Фрегат" відмовити, зустрічний позов задоволити.
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 30.11.10р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві. Зокрема відзначено, що довідка форми КБ-3 та акт форми КБ-2 не є господарськими договорами (правочинами), а документом, що підтверджує виконання умов господарського договору ( правочину); акт контрольного обміру від 01.04.2010 року, який є основним доказом по зустрічному позову - складено в порушення норм матеріального права, а саме: п.16 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 "Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою", п.п.9.5.10 Наказк ГоловКРУ від 27.02.2009 року № 39 "Методичні рекомендації з проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництві" - проведено огляд та складено акт без присутності виконавця ( субдпідрядника), або іншим шляхом, передбаченим даним наказом.
Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
03.09.2008 р. між ТОВ „Фрегат” (підрядник) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 (субпідрядник) укладено договір субпідряду №11/9-сп на виконання електромонтажних та ремонтних робіт при реконструкції школи в с. Головлі Славутського р-ну, згідно умов якого підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати у відповідності до умов даного договору електромонтажні та ремонтні роботи на об'єкті (п. 1.2 договору) ( а.с.12-а.с.13).
Відповідно до п.2.1 договору субпідряду загальна вартість за договором ( договірна ціна) на момент підписання договру скаладала - 300.000,0 грн. з ПДВ. Пукнтом 2.2 даного договору визначено, що договірна ціна є динамічною та складається у відповідності з Правилами визначення вартості будівництва" ДБН Д.1.1.-2000 ( із змінами,внесеними згіднр із Зміною2) і уточнюється в процесі виконання робіт по факту витрат субпідрядника, рівню інфляції і дії економічних важелів регулювання вартісних показників.
Щомісячно, до 25-числа, представляти підряднику акти виконаних робіт за місяць по формі КБ-2в і довідку про вартість виконаних робіт КБ-3 ( п.п.3.2.4 договору субпідряду).
Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 р. та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 р., вартість виконаних робіт складає 116910,00 грн., які підписані сторонами 31.10.2010 року та скріплені печатками.( а.с.14-а.с.16).
Підпунктом 3.3.1 п.3.3 договору субпідряду підрядник здійснює розрахунки з субпідрядником за виконані роботи на підставі підписаних актів виконаних робіт ф.КБ-2в (нового зразка) згідно ДБН Д.1.1-1-2000 та підписаної довідки про вартість виконаних робіт ф.КБ-3 протягом 3 банківських днів з дня отримання коштів від Замовника.
Однак відповідач в повному обсязі протягом трьох банківських днів, кошти не перерахував, що підтверджується платіжним дорученням № 395 від 10.10.2008 р. на суму 30000,00 грн., платіжним дорученням № 481 від 28.11.2008 р. на суму 50000,00 грн., платіжним дорученням №7 від 21.01.2010 р. на суму 12000,00 грн., платіжним дорученням №11 від 01.02.2010 р. на суму 15000,00 грн., платіжним дорученням №14 від 12.02.2010 р. на суму 2000,00 грн., випискою з банківського рахунку від 28.05.2010 р. на суму 4464,57 грн. ( а.с.17-а.с.22).
Згідно довідки відповідача без номера та дати, ним остаточно як підрядником 29.12.2008 р. отримано усі кошти від замовника ( а.с.88).
Таким чином залишок несплаченої заборгованості станом 30.07.2010 р. складав і складає на дату прийняття рішення 3445,43 грн.
У відповідності до ч.ч.1, 2 с. 838, ч. 1 ст. 853, ч.1 ст. 854 вказаного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до статтей 6, 627 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, первісний позов в частині стягнення боргу у сумі 3445,43грн. підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість станом на 29.12.2008 року становить в 3445,43 грн. інфляційні нараховані за період листопад 2008 року по червень 2010 року в сумі 4900,77 грн.
Таким чином, судовою колегією здійснюється перерахунок нарахування інфляційних втрат за період, 2009 рік та з січня по червень 2010 року.
Так, за 2009 рік інфляційні втрати становлять - 435,85 грн. ; за період з січня по червень 2010 року інфляційні втрати становлять - 160,90 грн. Всього -596,75 грн.
Враховуюви наведене, судовою колегією апеляційна скарга ТзОВ "Фрегат" задовільняється частково, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення по первісному позову інфляційних за період листопад 2008 року по червень 2010 року в сумі 4900,77 грн.
Відповідно ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4.2 договору у разі невиконання договірних зобов'язань у встановлений термін, винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення виконання зобов'язань ( а.с.13).
В зв'язку з простроченням оплати позивач нарахував відповідачу 10782,44 грн. штраф за період з 06.11.2008 р. по 30.07.2010 р.
Згідно п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного Кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Відповідно до ч.ч. 3 -5 ст. 267 цього ж кодексу, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відзиві на позовну заяву ТзОВ „Фрегат” заявило клопотання про застосування строку позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо спливу річного стрку позовної давності, оскільки первісним позивачем подано позов до суду 12.08.2010 року, що є підставою для відмови у позові з урахуванням зробленої з приводу цього заяви первісним відповідачем.
Відповідно до статті 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Тобто, за приписами 536 ЦК України озмір процентів за користування чужими грошовими коштами може бути визначений: Договором. Так проценти є істотною умовою кредитного договору (ст. 1054) та обов'язково узгоджуються сторонами у самому договорі; Законом, зокрема Цивільним кодексом. Так, наприклад, відповідно до ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Стаття 625 ЦК надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, стягувати з нього три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тощо. Вказані норми чинного законодавства передбачають умову настання відповідальності у вигляді нарахування процентів лише при безпідставному отриманні і подальшому безпідставному збереження коштів, належних кредитору.
Позивачем не доведено безпідставного отримання і подальшого безпідставного збереження таких коштів первісним відповідачем, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у стягненні за первісним позовом 5 367,22 грн. процентів за користування чужими коштами.
Поряд з цим, судом апеляційної інстанції не приймається до уваги заява ТзОВ "Фрегат" від 29.09.2010 року за № 109 про зарахування зустрічних однорідних вимог ( а.с.68-а.с.69), оскільки відповідно до статті 601 ЦК України зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав. За наявності всіх наведених умов згоди іншої сторони для зарахування не потрібно.
Однак, з матеріалів справи не вбачається,що вимога про зарахування є зустрічною, тобто участь сторін одночасно у двох зобов"язаннях, для того, щоб кредитор за одним зобов"язанням був боржником за іншим зобов"язанням і, що настав строк виконання за обома вимогами, що заліковуються.
Щодо вимоги по зустрічному позову про визнання недійсним акту приймання виконаних робіт від 31.10.08 та частково недійсним довідки про вартість виконаних робіт за жовтень 2008 року на підставі акту контрольного обміру від 01.04.2010 року Контрольно-ревізійного управління ( а.с.47,а.с.48) та акту ревізії Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області від 03.06.2010 року за № 22-16-08/141 ( а.с.130) фінансово-господасрької діяльності Комунального підприємства "Управління капітального будівництва обласної ради" за 3-4 квартали 2008 року та 2009 рік, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржені акти за своїми ознаками не відносяться до актів ненормативного характеру, оскільки засвідчують факт виконання робіт, і можуть бути використані в якості доказу у разі звернення будь-якої із сторін з позовом до суду.
Так, частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені статтею 16 ЦК України. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.
Отже, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, іншими органами, які відповідно до закону мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Оскаржений акт за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки засвідчує факт виконання робіт, і може бути використаний в якості доказу у разі звернення будь-якої із сторін з позовом до суду та підлягатиме оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Враховуючи, що оскаржений акт приймання-передачі виконаних робіт не носить характеру акту в розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, то зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.
Окрім того, позивачем по первісному позову відповідно до ст. ст. 44 та 49 ГПК України заявлено вимогу про відшкодування за рахунок відповідача по первісному позову ( позивача по зустрічному позову - ТзОВ "Фрегат" ) 1500,00 витрат на оплату послуг адвоката, в підтвердження чого позивачем подано договір про надання правової допомоги від 14.05.2010 року, квитанцію № 65 від 30.06.2010 рокупро оплату.
Колегія вважає підставним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 1000,00 витрат на оплату послуг адвоката, враховуючи складність справи, та те, що адвокат не брав участь у судових засіданнях, позовні вимоги задовоено частково, а тому сплачені позивачем 1500 грн. послуг перевищують розумно допустимі межі винагороди адвоката з врахуванням обсягу наданих ним послуг.
Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України , судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються пропорційно на позивача по первісному позову ( відповідача по зустрічному позову).
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмежною відповідальністю "Фрегат" задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 06.12.2010 року у справі № 13/1507-10 скасувати в частині стягнення по первісному позову 4900,77 грн. інфляційних втрат. Прийняти в цій частині нове рішення.
"Стягнути з Товаритсва з обмеженою відповідальністю "Фрегат" ( 30100, м.Нетішин, Хмельницької області, вул.Піонерна база, код ЄДРПОУ 14155887) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код ін.НОМЕР_1) 596,75 грн,інфляційних втрат, державне мито в сумі 40,42 грн., 38,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".
3.В решті рішення залишити без змін.
4.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код ін.НОМЕР_1) на користь Товаритсва з обмеженою відповідальністю "Фрегат"( 30100, м.Нетішин, Хмельницької області, вул.Піонерна база, код ЄДРПОУ 14155887) державне мито за подачу апеляційної скарги в сумі 144,77 грн.
5.Постанова набирає законної сили з ьмоменту її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів.
6. Видачу наказів доручити господарському суду Хмельницької області.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
8. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили..
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Сініцина Л.М.