33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"07" квітня 2011 р. Справа № 06/195-38
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Сініцина Л.М. суддів Гудак А.В.
при секретарі судового засідання Михайлюк К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Волинської області від 09.03.11 р.
у справі № 06\195-38 (суддя Дем'як Валентина Миколаївна )
позивач Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія"
про стягнення в сумі 1 420 812 грн. 07 коп.
за участю представників сторін:
позивача - Вознюка Є.В.(довіреність в справі )
відповідача - Пасічника О.О. ( довіреність в справі )
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.03.2011 року у справі 06/195-38 (суддя Дем»як В.М.) позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" про стягнення 1 420 812 грн.07 коп. залишено без розгляду.
Залишаючи без розгляду позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відповідно до п. 5 ст.81 ГПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору -а саме докази про розміри боргу відповідача станом на перше число кожного місяця, наступного за тим, в якому мав бути здійснений платіж; розгорнутий розрахунок суми основного боргу та індексу інфляції за спірний період помісячно .
Не погодившись із означеною ухвалою , позивачем подано апеляційну скаргу і доповнення до неї , якими вважає, що оскаржувану ухвалу винесено з порушенням норм процесуального права, а саме ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 81 ГПК України, не досліджено усіх істотних обставин , що мають значення для справи.
Апелянт зазначає, що місцевий суд при винесенні оскаржуваної ухвали посилається на ту обставину, що Позивачем не було виконано вимог ухвал від 27.12.2010 р., 25.01.2011 р., 08.02.2011р., а саме не надано суду документи бухгалтерського обліку та звітності про розміри боргу Відповідача станом на перше число кожного місяця, наступного за тим, в якому мав бути здійснений платіж та розгорнутий розрахунок суми основного боргу та індексу інфляції за спірний період. Вважає дане твердження господарського суду Волинської області необґрунтованим і таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.
Вказує , що Позивачем було надано суду всі докази щодо розміру боргу Відповідача перед Позивачем за договором постачання природного газу № 06/07-983 ТЕ-2 від 01.10.2007 року, а саме належним чином завірені копії зазначеного договору з додатками, копія акту виконаних робіт, копії актів передачі-приймання природного газу за вищезазначеним договором та оригінал розрахунку боргу (дані документи знаходяться в матеріалах справи), оригінали цих документів надавались суду для огляду в судових засіданнях. Крім того розрахунок індексу інфляції був наведений в самій позовній заяві № 31/10-6257 від 30.06.2009. Позивачем надавались письмові пояснення на виконання вимог ухвал суду.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом при розгляді справи було встановлено, що відповідно до наданого Позивачем розрахунку , сума основного боргу Відповідачем була сплачена в повному обсязі, але невчасно і це не заперечувалось Відповідачем. Також Відповідач не заперечував проти нарахування 3% річних. Матеріали справи свідчать , що спір відбувався навколо нарахування індексу інфляції.
На думку апелянта , документи, надані Позивачем при подачі позовної заяви, щодо заборгованості ТзОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» перед ДК «Газ України» та нарахування індексу інфляції по Договору, є достатньою доказовою базою для прийняття відповідного рішення і не потребують інших подібних до них документів. Документи, які витребовувались судом щодо підтвердження заборгованості Відповідача перед Позивачем, були наявні в матеріалах справи
Крім того , вказує , що судом першої інстанції не було обґрунтовано яким саме чином Позивачем було порушено вимоги суду щодо не надання документів бухгалтерського обліку та звітності про розміри боргу Відповідача станом на перше число кожного місяця, наступного за тим, в якому мав бути здійснений платіж, розгорнутий розрахунок суми основного боргу та індексу інфляції за спірний період помісячно, а дано лише нормативне посилання на статті Господарського процесуального кодексу України.
Вважає позицію суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви без розгляду необґрунтованою, незаконною, і такою, що підлягає скасуванню.
Просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 09.03.2011 року у справі 06/195-38 ,передавши справу на розгляд до суду першої інстанції .
Письмовим відзивом на апеляційну скаргу від 05 квітня 2011 року ТзОВ «"Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" вважає апеляційну скаргу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» необґрунтованою , незаконною і такою, що підлягає відхиленню.
При цьому зазначає, що у Постанові Вищого господарського суду України від 27.10.2010 року суду першої інстанції надані вказівки при новому розгляді справи,які відповідно до частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов»язковими.
Ухвалами від 27.12.2010 року, від 25.01.2011 року та від 08.02.2011 року господарський суд Волинської області зобов'язував Позивача надати докази про розміри боргу відповідача станом на перше число кожного місяця, наступного за тим, в якому мав бути здійснений платіж; розгорнутий розрахунок суми основного боргу та індексу інфляції за спірний період помісячно . Оскільки позивач проігнорував вимоги суду, що позбавило його виконати вказівки Вищого господарського суду України і розглянути справу , суд І інстанції прийшов до правильного висновку, залишивши позов ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" без розгляду.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області від 09.03.2011 року - без змін.
У засіданні апеляційного господарського суду представник ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» апеляційну скаргу підтримав з мотивів, що у ній викладені.Додатково пояснив, що під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем було надано всі необхідні докази, які підтверджують позовні вимоги.
Просив скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 09.03.2011 року у справі 06/195-38.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив. Зазначив, що оскільки позивачем вказівки ухвали суду тричі виконані не були, місцевий суд правомірно залишив позовні вимоги без розгляду. Додатково пояснив, що наявний в матеріалах справи контррозрахунок поданий ними, оскільки вони не заперечують штрафних санкцій, але в іншому розмірі.
Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.6 ст.106 ГПК України).
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, що Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась з позовом до відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" та просить стягнути штрафні санкції в сумі 1 420 812, 07 грн. за несвоєчасну оплату спожитого природного газу, в т.ч. 1 205 423, 27 грн. інфляційних нарахувань та 215 388, 80 грн. -3% річних.
В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/07-983 ТЕ-2 від 01.10.2007 р. з додатковими угодами до нього №1 від 02.10.2007 р., №2 від 27.11.2007 р., №3 від 24.03.2008 р., №4 від 27.03.2008 р., №5 від 25.04.2008 р., №6 від 26.05.2008 р., №7 від 20.06.2008 р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2009 р., акт виконаних робіт № 39/54 від 31.10.2008 р., акти прийому-передачі природного газу від 31.07.2008 р., від 30.06.2008 р., від 31.05.2008 р., від 30.04.2008 р., від 31.03.2008 р., від 24.03.2008 р., від 24.03.2008 р., від 31.12.2007 р., від 30.11.2007 р., від 31.10.2007 р.
Рішенням господарського суду Волинської області від 26.10.2009р ,залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2010р , позов задоволено частково .Стягнуто з відповідача на користь позивача 1186378,40 грн. штрафних санкцій та судові витрати. В позові в частині стягнення 234433,67 грн. відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2010р. рішення господарського суду Волинської області від 26.10.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2010р. скасовано , а справу направлено на новий розгляд.
Скасовуючи судові рішення , Вищий господарський суд вказав про те, що у розрахунках позивача відсутні дані про розміри боргу відповідача станом на перше число кожного місяця, наступного за тим, в якому мав бути здійснений платіж, не вказані назви місяців, індекси інфляції які ним бралися при розрахунках, що позбавляє можливості здійснити перевірку правильності нарахувань. Як зазначив у своїй постанові суд касаційної інстанції , в порушення вимог ст.ст.43,83 Господарського процесуального кодексу України, місцевим господарським судом не встановлено, яка заборгованість відповідача перед позивачем існувала протягом кожного місяця та який розмір заборгованості, з урахуванням встановленого індексу інфляції, підлягав стягненню, не наведено розрахунку стягуваних сум.
Згідно приписів ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Ухвалою суду від 27.12.2010 р. справу призначено до нового розгляду; позивача було зобов'язано подати докази про розміри боргу відповідача станом на перше число кожного місяця, наступного за тим, в якому мав бути здійснений платіж; подати розгорнутий розрахунок суми основного боргу та індексу інфляції за спірний період помісячно. Відповідно до ухвали суду розгляд справи було відкладено на 24.01.2011 р. (т.2,а.с 35).Як вбачається з протоколу судового засідання (т.2,а.с.48) та ухвали суду ( т.2,а.с.49) розгляд зазначеної справи відбувся 25 січня 2011 року, а не 24 січня 2011 року . Як зазначив в своїй ухвалі від 25 січня 2011 року місцевий суд, оскільки сторони вказівки суду не виконали,розгляд справи було відкладено на 07 лютого 2011 року на 10 год.40 хв.
В подальшому з метою надання можливості позивачу подати витребувані документи в судовому засіданні 07.02.2011р. було оголошено перерву та з цих же мотивів було продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи в судовому засіданні 08.02.2011р.
Ухвалою від 09 березня 2011 року позовну заяву було залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що позивач без поважних причин не надав витребувані господарським судом матеріали (докази), необхідні для вирішення спору, без яких спір вирішити неможливо
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Як зазначено у п.7 Роз"яснень Президії ВГСУ від 23.08.1994 р. № 02-5/612 " Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 ГПК України", залишення позову без розгляду можливо тільки за наявності таких умов: 1) додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; 2) витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; 3) позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Питання поважності причин неподання документів та нез'явлення представника в судове засідання вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.
В силу статті 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належністю доказу є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування.
Як вбачається з матеріалів справи , Позивачем було надано суду належним чином завірені копії договору постачання природного газу № 06/07-983 ТЕ-2 від 01.10.2007 року з додатками, копія акту виконаних робіт, копії актів передачі-приймання природного газу за вищезазначеним договором та оригінал розрахунку боргу . Розрахунок індексу інфляції був наведений в самій позовній заяві № 31/10-6257 від 30.06.2009 року. Крім того, позивачем надавались письмові пояснення на виконання вимог ухвал суду.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевим господарським судом не було обґрунтовано, яким саме чином Позивачем було порушено вимоги суду щодо не надання документів бухгалтерського обліку та звітності про розміри боргу Відповідача станом на перше число кожного місяця, наступного за тим, в якому мав бути здійснений платіж, розгорнутий розрахунок суми основного боргу та індексу інфляції за спірний період помісячно, а лише нормативне посилання на статті Господарського процесуального кодексу України.
Залишаючи позов без розгляду , місцевий суд не дослідив належним чином докази Позивача, наявні в матеріалах справи, не оцінив доводи, які були заявлені Позивачем в обґрунтування позову. Крім того, в матеріалах справи наявний контр розрахунок, наданий представником відповідача (т.2,а.с. 52-60),з якого вбачається, що відповідач частково визнавав позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат . Разом з тим, місцевий суд всупереч вимогам ст. ст. 4-2, 4-3, 34, 43 ГПК України його не дослідив і належної оцінки йому не дав.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Волинської області від 09.03.2011 року у справі № 06/195-38 винесена з порушенням п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про залишення позову без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу позивача " Дочірня компанія " Газ України " Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України " задоволити.
Ухвалу господарського суду Волинської області від 09 березня 2011 року у справі № 06/195-38 скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду Волинської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку .
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Сініцина Л.М.
Суддя Гудак А.В.