33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"01" квітня 2011 р. Справа № 11/1441
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуюча суддя Сініцина Л.М.
судді Гудак А.В.
Олексюк Г.Є.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача-Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" від 31.12.2009 р. на рішення господарського суду Житомирської області від 17.12.2009 р. (підписане 21.12.2009 р.)
у справі № 11/1441
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал"
про стягнення 116 873 грн. 12 коп. боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Шматко Н.Г.-представник, довіреність в справі
Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.12.2009 р. у справі №11/1441 (суддя Маріщенко Л.О.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий дім "Сонячна Долина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" і стягнуто з відповідача на користь позивача 92000 грн. боргу, 11051,04 грн. пені, 11408 грн. інфляційних, 2414,08 грн. 3% річних та судові витрати. При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідач за отриманий товар розрахунку не провів, претензію залишив без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим суд визнав правомірним нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Не погодившись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторіал" звернулося з апеляційною скаргою від 31.12.2009 р., в якій просило рішення господарського суду Житомирської області від 17.12.2009 р. скасувати, у задоволенні позову відмовити, пославшись на те, що спір було розглянуто без участі відповідача, повідомлення з відміткою про вручення ухвали відповідачу про судове засідання на 17.12.2009 р. у справі відсутні; судом надано перевагу оглянутим в судовому засіданні надісланим на адресу суду оригіналом товарно-транспортної накладної від 02.10.2008 р. та специфікації №6, які засвідчені печаткою відповідача за якими відповідач отримав жир для молочних продуктів, такий висновок є передчасним, таким, що не доводить отримання товару відповідачем; судом не досліджено обставин передачі товару, що є підставою для скасування рішення; у відповідача прострочення оплати товару не настало, оскільки такий йому не був поставлений; позивач не довів первинними бухгалтерськими документами, що товар був переданий ним відповідачу.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу суду не подав.
В судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримала, просила її задоволити, а рішення скасувати, пояснила, що ДПІ у відповіді на запит відмовила в отриманні примірника декларації, просила розглянути скаргу за наявними в матеріалах справи доказами.
Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги; проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд,-
15.02.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина" (далі ТзОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина")-продавець та Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторіал" (далі ТзОВ "Факторіал")-покупець, був укладений договір купівлі продажу №В/4856, пунктом 1.1 якого передбачено, що продавець зобов'язується на умовах визначених даним договором передавати у власність покупця по його попередніх заявках, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати масложирову продукцію Відкритого акціонерного товариства "Одеський масложиркомбінат" (а.с.29-30, 80-82).
Згідно пунктів 2.1, 2.2 даного договору загальна сума договору складається з вартості поставлених партій товару, вказаних в специфікаціях і орієнтовно складає 1000000 грн. з ПДВ; оплата вартості товару проводиться покупцем на умовах відстрочки платежу 10 календарних днів з моменту передачі товару у власність покупця, в грошовій формі, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця (а.с.29).
Специфікацією №6 від 02.10.2008 р. до договору купівлі-продажу №В/4856 від 15.02.2008 р., підписаною обома сторонами договору і скріпленою печаткою, узгоджено поставку жиру для молочних продуктів "ЗМЖ-1" 99,7% 20 кг. мон на суму 92000 грн. (а.с.31).
Відповідно до товарно-транспортної накладної №ТОО22215 від 02.10.2008 р. за дорученням серії ЯОО №663435 від 01.10.2008 р. (а.с.35,87) ТзОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина" поставило, а ТзОВ "Факторіал" отримало товар, зазначений в специфікації №6 від 02.10.2008 р. на суму 92000 грн. (а.с.34,86).
Відповідач в установлений договором строк розрахунку за отриманий товар не провів, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 92000 грн.
27.01.2009 р. ТзОВ "Одеський Торговий Дім "Сонячна Долина" направило на адресу ТзОВ "Факторіал" претензію №77 з вимогою погасити борг, але вона була залишена без відповіді (а.с.33).
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 2 пункту 1 статті 175 ГК України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, оскільки відповідач отриманий товар не оплатив, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу підлягають до задоволення.
Доводи скаржника щодо того що судом не досліджено обставин передачі товару, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки апелянтом факту неотримання даного товару не доведено.
Як вбачається з матеріалів справи, товарно-транспортну накладну №Т0022215 від 02.10.2008 р.на отримання товару з боку відповідача підписав представник за довіреністю ЯОО №663435 від 01.10.2008 р. Примак О.С. Підпис представника відповідача скріплений печаткою ТзОВ "Факторіал" (а.с.35).
Висновок експерта від 20.10.2010 р. №1/1020 щодо того, що підпис, розташований в графі "Отримав" товарно-транспортної накладної ТОО22215 від 02.10.2008 р., виконаний не Примаком О.С., а іншою особою (а.с.118-121) не може бути покладений в основу, оскільки оцінюється судом у сукупності з іншими доказами і не може бути підставою для відмови позивачу в позові. Згідно того ж висновку експерта відбитки печатки, розташовані в графі "Отримав" товарно-транспортної накладної №ТОО22215 від 02.10.2008 р. в графі "Місце печатки", довіреності серії ЯОО №66435 від 01.10.2008 р. нанесені печаткою ТзОВ "Факторіал", умовно-вільні і вільні зразки якої розташовані в запереченні на позовну заяву, в довіреностях, в апеляційній скарзі, на ксерокопії сторінок паспорту, в договорі купівлі-продажу №В/4856 від 15.02.2008 р., в наказі №48 від 01.11.2004 р. (а.с.120).
Судом апеляційної інстанції було зроблено запит до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про надання належним чином засвідчених копій декларацій ТзОВ "Факторіал" з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2008 року з додатками, а саме додаток №5 з якого би вбачалося чи відбулася спірна господарська операція з позивачем, чи зафіксована вона в декларації, що підтвердило б або спростувало доводи відповідача (апелянта) про неотримання товару. На одержання вказаних декларацій суд уповноважив представника ТзОВ "Факторіал". Однак, Коростенська ОДПІ запиту суду не виконала, пославшись на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторіал" може бути використаний другий примірник декларації, який містить в собі всі дані, які відображені в примірнику, наданому до податкового органу. Апелянт же другого примірника також суду не надав, а отже і не підтвердив належними доказами факту неотримання товару від позивача.
Відповідно до частини1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частин 1,3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 2,3 статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі; сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом; розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 10.01.2002 р. з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно пункту 6.1. договору, у випадку порушення строків оплати, покупець зобов'язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми просрочки за кожен день прострочення платежу (а.с.29 на звороті).
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку позивача, розмір пені за період з 12.10.2008 р. по 11.04.2009 р. становить 11051,04 грн.; 3% річних за період з 12.10.2008 р. по 27.08.2009 р. складає 2414,08 грн.; інфляційні втрати за період з 12.10.2008 р. по 27.08.2009 р. складають 11408,00 грн. (а.с.32). Відповідач даних розрахунків позивача не заперечив.
Отже, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про стягнення з відповідача 92000 грн. основного боргу, 11051,04 грн. пені, 11408 грн. інфляційних та 2414,08 грн. 3% річних.
На підставі вищевикладеного доводи апеляційної скарги колегією суддів не приймаються як такі, що спростовуються наявними матеріалами справи. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не повідомив відповідача про розгляд справи 17.12.2010 р. не відповідають дійсності, оскільки згідно штампу господарського суду Житомирської області, наявного на зворотній стороні ухвали суду про відкладення розгляду справи на 17.12.2009 р., дана ухвала надіслана сторонам 13.11.2009 року (а.с.50).
Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи та прийнято з дотриманням норм чинного матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Рішення господарського суду Житомирської області від 17.12.2009 р. у справі № 11/1441 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" від 31.12.2009 р. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуюча суддя Л.М. Сініцина
Судді А.В. Гудак
Г.Є. Олексюк