33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"31" березня 2011 р. Справа № 11/3(02-2)/2011/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Сініцина Л.М. суддів Гудак А.В.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Хмільницький міжрайпрокурор Вінницької області на ухвалу господарського суду Вінницької області від 14.02.11 р.
у справі № 11/3(02-2)/2011 (суддя Матвійчук В.В. )
позивач Хмільницький міжрайпрокурор Вінницької області в інтересах держави в особі Хмільницької міської Ради, м.Хмільник
відповідач Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28.07.2005р.
за участю представників сторін:
позивача 1,2 - не з'явився
відповідача - не з'явився
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 14 лютого 2011 року у справі №11/3(02-2)/2011/5003 ( суддя Матвійчук В.В.) відмовлено у прийнятті позовної заяви № 61-316 вих-11 від 31.01.11 року Хмільницького міжрайпрокурора в інтересах держави: Хмільницької міської ради з вимогою про внесення зміни до договору оренди земельної ділянки від 28.07.2005р., укладеного між Хмільницькою міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (м.Хмільник Вінницької області), а саме в абзаці першому пункту 2.3. слова "2309(дві тисячі триста дев'ять) грн. 64 коп. щорічно" замінити словами "20774 (двадцять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 91 коп.» та позовні матеріали повернуто прокурору.
Ухвала мотивована тим, що при зверненні до господарського суду прокурором не дотримано вимог ст. 29 Господарського процесуального кодексу України. Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, місцевий суд дійшов висновку, що прокурор звернувся до суду з позовом не в інтересах держави, а в інтересах Хмільницької міської ради, що є порушенням приписів норм чинного законодавства та прокурором невірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах .
Не погодившись із означеною ухвалою, Хмільницьким міжрайпрокурором Вінницької області подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржувану ухвалу незаконною. Апелянт вказує, що у позовній заяві №61-316 вих-11 від 31.01.11 року, як на підставу для представництва прокуратурою інтересів Хмільницької міської ради зазначено , що несплата в повному обсязі орендної плати за користування землями комунальної власності територіальної громади м. Хмільника, негативно впливає на доходну частину бюджету міста Хмільник та перешкоджає реалізації державних та місцевих програм соціального розвитку міста, і як наслідок , покладає на прокуратуру обов»язок представництва інтересів Хмільницької міської ради. На думку апелянта, у відповідності до ч.1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування», Хмільницька міська рада являється органом самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади , а вимоги Хмільницької міської ради про приведення у відповідність до норм земельного законодавства плати за землю необхідно розцінювати, як вимогу державного характеру. Просить ухвалу господарського суду Вінницької області від 14 лютого 2011 року у справі №11/3(02-2)/2011/5003 скасувати та направити справу для розгляду по суті у господарський суд Вінницької області.
Сторони в судове засідання своїх представників не направили,клопотань про відкладення розгляду скарги не надіслали. Про час та місце апеляційного перегляду ухвали повідомлялись належним чином та заздалегідь,що стверджується наявними в матеріалах справи зворотніми повідомленнями про вручення поштових відправлень .
Враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу, передбачений ч.2 ст.102 ГПК України, а також те, що сторони були повідомлені про наслідки неявки в судове засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності прокурора Хмільницької міжрайпрокуратури , представника Хмільницької міської Ради та відповідача ОСОБА_3
Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.6 ст.106 ГПК України).
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду , перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Підприємства і організації усіх форм власності майна та організаційних форм, що мають статус юридичної особи, наділені правом звертатися до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Право звернення до господарського суду мають не тільки підприємства, установи, організації, але і державні та інші органи, які є юридичними особами.
Згідно зі статтею 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави, у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
При цьому, відповідно до частини 5 цієї статті прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частина 3 цієї статті передбачає, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Предметом даного судового розгляду є позов прокурора в інтересах Хмільницької міської ради Вінницької області (як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах) про внесення зміни до договору оренди земельної ділянки від 28.07.2005р., укладеного між Хмільницькою міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 в частині встановлення орендної плати за земельну ділянку.
У позовній заяві № 61-316 вих-11 від 31.01.11 року Хмільницьким міжрайпрокурором визначено, у чому саме, на його думку, полягає порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність їх захисту, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Оскарженою ухвалою відмовлено у прийнятті позовної заяви прокурора з посиланням на п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України з тих підстав, що позов не підлягає розгляду у господарських судах.
На підставі п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України; у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору; позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано.
Зазначений перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
За змістом зазначеної норми, заява не підлягає розгляду у господарських судах України, якщо її подано з порушенням правил підвідомчості справ господарським судам, установлених у ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, за ознаками справ, підвідомчих господарським судам, наведених у ст.ст. 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, позов прокурора в інтересах органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, якщо цей орган і сторона у справі є юридичними особами або громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, підлягає розгляду у господарському суді.
Отже, суду першої інстанції необхідно було звернути увагу на обґрунтованість застосування пункту 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України до поданого прокурором позову з урахуванням вимог ч. 2 ст. 124 Конституції України, за якими юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.
Подібні правові позиції висвітлені у постанові ВГСУ від 21 вересня 2006 року у справі № 05-6-17/128.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що ухвала господарського суду Вінницької області від 14 лютого 2011 року у справі №11/3(02-2)/2011/5003 постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,104,106 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Хмільницького міжрайпрокурора Вінницької області задоволити.
Ухвалу господарського суду Вінницької області від 14 лютого 2011 року у справі №11/3(02-2)/2011/5003 -скасувати.
Матеріали справи направити до господарського суду Вінницької області зі стадії вирішення питання щодо прийняття позовної заяви.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку .
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Сініцина Л.М.
Суддя Гудак А.В.