33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"22" березня 2011 р. Справа № 15/1122
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Тимошенко О.М. ,судді Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Новак Р.А.
за участю представників сторін:
Від позивача - представник Коваленко Ю.М. дов.№39 від 01.01.2011 року.
Від відповідача - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Моноліт" на рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.10 р. у справі № 15/1122 (суддя Кравець С.Г. )
за позовом Державне підприємство "Придніпровська залізниця"
до Приватне підприємство "Моноліт"
про про стягнення 30520,00 грн.
Відповідно до рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.10р. у справі №15/1122 (суддя Кравець С.Г.) позов Державне підприємство "Придніпровська залізниця" до Приватне підприємство "Моноліт" про стягнення 30 520,00 грн. - задоволено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами, Відповідач не виконав зобов'язання, щодо оплати штрафу, у зв'язку з перевезенням надлишку маси вантажу по залізниці.(арк.справи 27-28).
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Житомирської області від 23.09.10р. у справі №15/1122, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення - скасувати, прийняти нове, яким відмовити Позивачу в позові. Скаржник також зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.(арк.справи 34).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №15/1122 від 04.02. 2011р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухан-ня.(арк.справи 64).
Позивач через канцелярію Рівненського апеляційного суду 22.03.2011р., подав відповідь на запит Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2010р., в якому заперечив проти доводів скаржника.
Представник Позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 22.03.2011р. заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області, вважає обґрунтованим, законним та прийнятим з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Представник Відповідача в судове засідання 22.03.2011р. не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду скарги Відповідач був повідомлений у встановленому порядку.(арк.справи 66).
Оскільки відповідно до ухвали Рівненського апеляційного господарського суду у справі №15/1122 від 04.02.2011р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення Позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні представника Позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами 21.02.2010р. Приватне підприємство "Моноліт" (відповідач/вантажовідправник) відправив вантаж (лом сталевий збірний) вагоном №65296360 зі станції Лубни Південної залізниці до станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці на адресу Відкритого акціонерного товариства "Запоріжсталь" (вантажоотримувач), що підтверджується залізничною накладною №43551004 (а.с.10).
Згідно зі ст.6 Статуту залізниць України (далі - Статут) накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданим залізниці відправником разом з вантажем.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.3 ст.909 ЦК України).
Відповідно до п.1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача.
Згідно з залізничною накладною №43551004 вантажовідправником вказана маса вантажу (нетто) 63 300 кг. Зважування здійснювалось на вагонних вагах (150 тонн). Провізна плата перевезення вантажу у вагоні №65296360 складає 6 104,00 грн. Правильність внесених до накладної №43551004 від 21.02.2010р. даних підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника -Приходько, у відповідності до п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084.
Пунктом 1.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
Відповідно до ст.37 Статуту залізниць України та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси відправник зазначає у накладній.
Пунктом 2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що графи комплекту перевізних документів "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах, заповнюються вантажовідправником.
Стаття 24 Статуту залізниць України передбачає, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладній.
Як передбачено ст.12 Закону України "Про транспорт" підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Під час контрольного переважування на статичній вазі на станції Знам'янка Одеської залізниці було встановлено, що маса вантажу не відповідає масі, зазначеній у перевізних документах. Переважування вагону №65296360 проводилось на 150-ти тонних вагах ст. Знам'янка, повірених 18.09.2009р.
Маса нетто вантажу при перевірці становила 55 600 кг., що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 7 700 кг., яка вказана відправником в залізничній накладній №43551004. Зважування вагона проводилось двічі недостача підтвердилась.
В акті також вказано, що вагон в технічному відношенні справний, у вагоні двері заварені, люки щільно закриті та укручені дротом. Вантаж пакетований нижче бортів 300м.м., захисне маркування відсутнє, слідів крадіжки та втрати вантажу не виявлено.
Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Про зазначені вище порушення на станції Знам'янка Одеської залізниці, а саме факт неправильного зазначення маси вантажу, складено комерційний акт серії АА №054404/174 від 25.02.2010р. (арк.справи 11).
На зворотньому боці накладної №43551004 також міститься відмітка про складання комерційного акту (а.с.8).
Відповідно до п.1 Правил складання актів, при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.
Пункт 8 вищезазначених Правил передбачає, що комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.
Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт робиться відмітка на зворотному боці накладної.
Згідно із п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф.
Статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту, якою встановлено стягнення штрафу у п'ятикратному розмірі плати. При цьому відправник несе відповідальність перед залізницею за наслідки, які виникли.
З огляду на викладені обставини справи, враховуючи вимоги чинного на час спірних правовідносин законодавства, суд прийшов до правильного висновку, що Позивачем правомірно нараховано штрафну санкцію, яка становить 6 104,00 х 5 = 30 520,00 грн.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст.610,611 ЦК України).
Матеріалами справи стверджується факт невиконання Відповідачем зобов'язання, щодо оплати штрафної санкції.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Безпідставними є заперечення Відповідача про те, що комерційний акт був складений без його участі та участі представників вантажовідправника, оскільки ні Статутом ні Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України не передбачено обов'язкова участь вантажовідправника при складанні комерційного акту. Колегія суддів погоджується з тим, що заперечення відповідача стосовно виправлень в комерційному акті АА №054404/174/105 від 25.02.2010р. (заповнення розділу «Є»акту від руки) спростовується п.8 Правил згідно з яким допускається заповнення акту чорнилом.
З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним су-дом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесу-ального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Рівненський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Моноліт" на рішення господарського суду Житомирської області від 23 вересня 2010 року по справі №15/1122 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 23 вересня 2010 року по справі №15/1122 залишити без змін.
3. Матеріали справи №15/1122 повернути в господарський суд Житомирської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Грязнов В.В.