33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
23 березня 2011 року Справа № 14/197
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Сініцина Л.М. ,судді Олексюк Г.Є.
при секретарі судового засідання Михайлюк К.В.
за участю представників сторін:
позивача - Нерубайлов В.Д. дов. в справі
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Фермерського господарства "ОСОБА_1"
на рішення господарського суду Рівненської області від 28.12.10 р.
у справі № 14/197 (суддя Марач В.В. )
за позовом Приватного підприємства "Айслаг"
до відповідача Фермерського господарства "ОСОБА_1"
про стягнення заборгованості в сумі 115 770 грн. 87 коп.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 28.12.10 (повний текст рішення виготовлено 30.12.10) по справі №14/197 за позовом ТзОВ "Айслаг"” до відповідача Фермерського господарства "ОСОБА_1" про стягнення заборгованості в сумі 1157770 грн. 87 коп. позов задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства "ОСОБА_1" на користь Приватного підприємства "Айслаг" - 115 770 грн. 87 коп. боргу, 1157 грн. 71 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням першої інстанції, апелянт (відповідач) Фермерське господарство "ОСОБА_1" подав апеляційну скаргу через господарський суд Рівненської області, яка зареєстрована 21.01.11р. за вх. № 35/11-з, до Рівненського апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги надійшли 09.02.2011р. та зареєстровані за вх. № 683/11.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначив, що рішення першої інстанції є незаконним, прийняте внаслідок неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального законодавства. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 29 квітня 2009 року між Приватним підприємством "Айслаг" та Фермерським господарством "ОСОБА_1." був укладений договір поставки №171. На підставі умов договору Приватне підприємство "Айслаг" поставило та передало Відповідачу нафтопродукти, Відповідач прийняв поставлений товар, який частково оплатив.
Рішенням господарського суду Рівненської області 18.12.09р. по справі 11/187 було задоволено позов ПП "Айслаг" про стягнення з ФГ "ОСОБА_1." 82107 грн. 22 коп. -основного боргу та 125493 грн. -відсотки за користування товарним кредитом. Крім того, рішенням господарського суду Рівненської області від 19.05.10р. по справі № 19/42 між тими ж сторонами задоволено позов на суму 103455 грн. 09 коп. -відсотки за користування товарним кредитом. Відповідно до п. 5.2 договору поставки №171, у випадку не оплати покупцем відвантаженої партії товару в строки вказані у п. 5.2 договору, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту терміном на 30 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 1% за кожен день використання товарного кредиту. Проте, у вказаному пункті договору не вказано на яку суму нараховується 1%. А тому, вважає, що здійснене нарахування є безпідставним. Просить рішення господарського суду Рівненської області від 28.12.10р. у справі 14/197 скасувати, прийняти нове рішення яким в позові відмовити.
Позивач у судове засідання 23.03.11р. подав відзив на апеляційну скаргу, вважає що апеляційна скарга є безпідставною та не підлягає задоволенню, просить рішення залишити в силі, а скаргу без задоволення, про що відзначив у відзиві.
В судове засідання 23.03.11р. представник апелянта не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 3473100003801 від 17.02.11р., яке отримано відповідачем 21.02.11р., про причини неявки суд не повідомлено.
Представник позивача підтримав заперечення, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу.
Судом участь учасників судового процесу (сторін) в судовому засіданні не визнавалась обов"язковою.
Враховуючи викладене, судова колегія здійснює перегляд справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.
Між Приватним підприємством "Айслаг" та Фермерським господарством "ОСОБА_1." 29.04.09р. був укладений договір поставки №171. Відповідно до умов Договору Приватне підприємство "Айслаг" зобов'язувалось поставити та передати або передати зі свого складу у власність Відповідачеві товар - нафтопродукти в асортименті, а Відповідач має право здійснити повну або часткову оплату вартості отриманого товару протягом 5(п'яти) календарних днів (п. 5.1. Договору) або, у випадку не оплати відвантаженої партії товару в строки передбачені п.5.1. договору, Покупець дає згоду на те, щоб не погашений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням Покупцю 1% за кожен день використання товарного кредиту.
Приватне підприємство "Айслаг" з квітня по серпень 2009 року поставило та передало Відповідачу нафтопродукти на загальну суму 496200 грн. 20 коп., а Відповідач прийняв поставлений товар та частково оплатив його в сумі 414092 грн. 98 коп. А тому, сума основного боргу за поставлений по договору товар становить 82107,22 грн.
18 грудня 2009 року господарським судом Рівненської області було прийняте рішення по справі № 11/187 за позовом ПП "Айслаг" до Фермерського господарства "ОСОБА_1" про стягнення заборгованості на загальну суму 207601,02 грн., відповідно до якого було вирішено стягнути з фермерського господарства "ОСОБА_1" на користь ПП "Айслаг" 82107,22 грн. заборгованості по розрахунках за поставлений товар, 125493,80 грн. плати за користування товарним кредитом за період з 05.05.2009 р. по 06.11.2009 р.
18 травня 2010р. господарським судом Рівненської області було прийняте рішення по справі № 19/42 за позовом ПП "Айслаг" до Фермерського господарства "ОСОБА_1" про стягнення заборгованості на загальну суму 103 455 грн. 09 коп., відповідно до якого було вирішено стягнути з фермерського господарства "ОСОБА_1" на користь ПП "Айслаг" 103 455 грн. 09 коп. плати за користування товарним кредитом за період з 07.11.2009 р. по 12.03.2010р.
За умовами частини 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином наявність боргу в сумі 82107,22 грн. за договором поставки від 29.04.2009 року № 171 та прострочення його оплати Відповідачем встановлено рішеннями суду зі справи № 11/187 та №19/42 і не потребує доказування.
Відповідно до умов пунктів 5.1-5.4 Договору -в разі порушення умови повної оплати товару протягом 5 днів з моменту отримання -товар вважається проданим на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту на 30 днів, що не суперечить діючому законодавству, зокрема, стст. 536, 1057 ЦК України, ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно Закону України №283/97-ВР «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку під-приємств», а саме пункт 1.11.2. Товарний кредит -товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.
Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замов-нику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (за-мовником), незалежно від часу погашення заборгованості.
Правовий механізм продажу товару в кредит передбачений і в статті 694 ЦК України, зокрема в частині п'ятій, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
Як зазначено вище -Відповідач не виконав умови Договору та не здійснив своєчасної і повної оплати вартості дизельного палива.
Підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст.11 ЦК Украї-ни виникають з договорів, тобто мають диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконува-ти взяті на себе зобов'язання, визначені умовами цього договору.
Згідно статтей 525, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна зобов'язання не допускається.
У відповідності до пункту 2 статті 218 Господарського Кодексу України, який є спеціальним законом в сфері господарських відносин, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне вико-нання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Правові наслідки порушення зобов'язання врегульовано і статтею 611 ЦК України. Зокрема, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме зміна умов зобов'язання.
Відповідно до ст.610 ЦК України,-порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки, основний борг в сумі 82107,22 грн. не погашений, Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по Договору № 171 від 29.04.2009 року, а тому Позивачем правомірно нараховано відсотки за користування товарним кредитом в сумі 115 770 грн. 87 коп. за період користування з 13.03.2010 року по 31.07.2010 року.
Судова колегія, не приймає до уваги доводи апелянта, що на день розгляду справи і прийняття господарським судом оспорюваного рішення -31.07.2010р., заборгованість відповідача становила не 82107, 22 грн., як зазначено в рішенні, а менше. На підтвердження цього відповідач надає копії:квитанції про оплату ПММ від 12.05.2010р. на суму 10000,00 грн.;накладної № 34 від 27.07.2010р. на суму 52661,40 грн. про поставку товару в рахунок взаєморозрахунків.
Так як, поставка товару згідно накладної № 34 від 27.07.2010р. на суму 52661,40 грн. не могла бути станом на 31.07.2010р. зарахована в рахунок погашення заборгованості по Договору № 171 від 29.04.2009р., оскільки станом на 31.07.2010р. від відповідача не надійшло ніяких документів, відповідно до яких дану поставку слід було зарахувати в рахунок погашення заборгованості по Договору № 171 від 29.04.2009р. Натомість лист відповідача про зарахування даної поставки був наданий ПП «Айслаг»лише 18.02.2011р.(копія листа додається). Крім того, згідно наданого відповідачем листа, кошти в сумі 48756,40 грн. було зараховано 18.02.2011р. в рахунок оплати заборгованості згідно рішення господарського суду від 18.12.2009р по справі № 11/187. Решта суми - 3905,00 грн. було зараховано в оплату заборгованості за автопослуги.
Крім того, відповідно до статті 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». На день сплати відповідачем платежу на суму 10000,00 грн. відповідно до квитанції про оплату ПММ від 12.05.2010р. рішення господарського суду від 18 грудня 2009 року по справі № 11/187 уже набрало законної сили. На виконання даного рішення було видано Наказ, який було пред'явлено для виконання до відділу Державної виконавчої служби Корецького районного управління юстиції. А, 09.02.2010р. відділом Державної виконавчої служби Корецького районного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (копія постанови додається).
Таким чином, платіж на суму 10000,00 грн. відповідно до квитанції про оплату ПММ від 12.05.2010р. було сплачено під час примусового виконання рішення суду, а отже даний платіж було зараховано в оплату заборгованості згідно рішення господарського суду від 18.12.2009р. по справі № 11/187, а не в оплату заборгованості згідно договору № 171 від 29.04.2009р.
З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Рішення господарського суду Рівненської області від 28.12.10 р. у справі № 14/197 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - Фермерського господарства "ОСОБА_1"- без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Сініцина Л.М.
Суддя Олексюк Г.Є.