33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"22" березня 2011 р. Справа № 2/166-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Огороднік К.М.
суддя Мельник О.В. ,суддя Коломис В.В.
при секретарі Багній А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Вінницької області від 03.11.10 року у справі № 2/166-10 (суддя Мельник П.А.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "СБК-Прогрес"
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 8044787,67 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Шатов А.А., за довіреністью № 194 від 28.02.2011 року
відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю № 425 від 24.02.2011 року
В судовому засіданні 22.03.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У вересні 2010 року позивач -Відкрите акціонерне товариство «СБК-Прогрес»пред'явив у господарському суді Вінницької області позов до відповідача -Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8044787,67 грн.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 03.11.2010 року (суддя Мельник П.А.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8044787,67 грн., в тому числі 6900000,00 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу № 19/34 від 13.05.2008 року, 1125000,00 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу № 24 від 12.05.2009 року, 17013,70 грн. 3% річних по договору № 19/34 від 13.05.2008 року, 2773,97 грн. - 3% річних по заборгованості по договору купівлі-продажу № 24 від 12.05.2009 року, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення в частині задоволення позовних вимог, мотивоване посиланнями на порушення відповідачем умов договорів купівлі-продажу № 19/34 від 13.05.2008 року, № 24 від 12.05.2009 в частині здійснення оплати за товар.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в позові. При цьому відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що фактичний борг за договором купівлі-продажу № 19/34 від 13.05.2008 року становить 448619,15 грн., а за договором купівлі-продажу № 24 від 12.05.2009 року -139597,46 грн., всі інші заявлені до стягнення суми не є боргом, а є сумою передоплати.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого суду зазначеним вимогам відповідає не в повному обсязі.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.05.2008 року між ВАТ "СБК-Прогрес" (далі по тексту - позивач) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) був укладений Договір купівлі-продажу № 19/34 (далі по тексту - Договір № 19/34) ґрунту розкривного, відповідно до умов якого, позивач зобов'язувався відвантажити та передати у власність відповідача товар - ґрунт розкривний, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити цей товар на умовах передоплати. На виконання умов Договору № 19/34 позивач за період з травня 2008 року по вересень 2008 року відвантажив відповідачу 41937,72 куб.м. ґрунту на загальну суму 1048619,15 гривень. Проте, відповідач лише частково виконав свої зобов'язання по оплаті за поставлений товар і розрахувався з позивачем тільки частково в сумі 600000,00 грн. Борг відповідача перед позивачем за поставлений відповідно до Договору № 19/34 товар складає 448619,15 грн. Крім того, відповідач не виконав свого зобов'язання, передбаченого в Договорі № 19/34, з проведення передоплати решти кількості товару на суму 6451380,85 грн.
12.05.2009 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір купівлі-продажу № 24 (далі по тексту -Договір № 24), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався відвантажити та передати у власність відповідача товар - пісок (піщано-гравійна суміш), а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити цей товар на умовах передоплати. На виконання Договору № 24 позивач за період з квітня 2009 року по травень 2010 року відвантажив відповідачу 18750,5 куб.м., проте відповідач не розраховувався за отриманий пісок і його борг за поставлений товар становить 139597,46 гривень. Відповідач не виконав свого зобов'язання, передбаченого в Договорі № 24, з проведення передоплати решти кількості товару на суму 985402,58 грн.
На виконання ст. 530 ЦК України позивач пред'явив відповідачу вимоги про повернення виниклої заборгованості № 58/01, № 59/01 від 14.07.2010 року та № 67, № 68/1 від 28.07.2010 року.
Згідно ст. 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 ЦК України.
Згідно ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Оскільки місцевим судом встановлено, що позивач передав товар відповідачу, а відповідач оплату за товар повів лише частково, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання, то висновок місцевого суду про стягнення з відповідача суми боргу за Договором № 19/34 за відвантажений товар (ґрунт розкривний) в розмірі 448619,15 грн., суми боргу за Договором № 24 за відвантажений товар (піщано-гравійну суміш) в розмірі 139597,42 грн., 1106,18 грн. 3% річних по договору № 19/34 від 13.05.2008 року, 344,21 грн. 3% річних по договору купівлі-продажу № 24 від 12.05.2009 року є таким, що відповідає нормам матеріального права та ґрунтується на матеріалах справи.
Оскільки, позивач не скористався своїм правом відмовитись від виконання зобов'язань за договором та не здійснив зустрічне виконання свого обов'язку по договору і не передав відповідачу товар в обсязі, визначеному договором, враховуючи предмет договорів купівлі-продажу, він не має права вимагати виконання зустрічного зобов'язання щодо здійснення передоплати відповідачем на підставі ч. 4 ст. 538 ЦК України, тому в задоволені позову в частині стягнення з відповідача суми 6451380,85 грн. передоплати по договору купівлі-продажу № 19/34 від 13.05.2008 року, 985402,58 грн. передоплати по договору купівлі-продажу № 24 від 12.05.2009 року, 15907,51 грн. 3% річних по договору № 19/34 від 13.05.2008 року, 2429,76 3% річних по договору купівлі-продажу № 24 від 12.05.2009 року місцевому суду слід було відмовити.
За таких обставин, апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 слід задоволити частково. Рішення господарського суду Вінницької області від 03.11.2010 року у справі № 2/166-10 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «СБК-Прогрес»(08203, Київська область, м. Ірпінь, вул. Дзержинського, 1, код 04054607) 589666,96 грн., в тому числі 448619,15 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу № 19/34 від 13.05.2008 року, 139597,42 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу № 24 від 12.05.2009 року, 1106,18 грн. 3% річних по договору № 19/34 від 13.05.2008 року, 344,21 грн. 3% річних по заборгованості по договору купівлі-продажу № 24 від 12.05.2009 року, 5896,67 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та фактичними обставинами і не можуть бути взяті судом апеляційної інстанції до уваги при розгляді апеляційної скарги. Апелянт у апеляційній скарзі вказує на те, що суд першої інстанції не забезпечив відповідачу можливості реалізувати процесуальні права, а саме: брати участь в господарських засіданнях; подавати докази; брати участь у дослідженні доказів. Це випливає з того, що довіреність на представника відповідача була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу в 13.32 02.11.2010 року і представник відповідача отримав її тільки в 18.30. Представник відповідача посилався на дані обставини та просив суд відкласти розгляд справив межах строків, встановлених ГПК України. Доводи відповідача щодо порушення його процесуальних прав спростовуються матеріалами справи. Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була подана позивачем до суду 10.09.2010 року, про що свідчить штамп Господарського суду Вінницької області на примірнику позовної заяви. Копія позовної заяви та доданих документів була направлена відповідачу перед подачею заяви до суду. Докази направлення позивачем позовної заяви та доданих документів відповідачу знаходяться в матеріалах справи. Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.09.2010 року порушено провадження у справі №2/166-10 та призначено засідання на 20.10.2010 року. Ухвалою суду від 20.10.2010 року за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 03.11.2010 року. Отже, відповідач мав змогу ознайомитися з матеріалами справи та видати довіреність представнику заздалегідь, так як з моменту подачі позовної заяви до суду (10.09.2010 року) до дати розгляду (03.11.2010 року) минуло майже два місяці. Відповідно до ч. 1. ст. 69 ГПК України спір має бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на 15 днів. При цьому, як вбачається з матеріалів справи та рішення господарського суду, за клопотанням відповідача розгляд справи вже відкладався з 20.10.2010 року на 03.11.2010 року, відповідачем не було надано суду безспірних та беззаперечних доказів на підтвердження наявності виняткових випадків для продовження строку розгляду справи.
Твердження відповідача про неможливість виконати ухвалу господарського суду Вінницької області, подати відзив на позовну заяву, свідоцтво про державну реєстрацію, докази проведення часткових розрахунків, забезпечення проведення взаємозвірки та наступне подання відповідного акту, апеляційним судом до уваги не береться, оскільки, як вбачається з оскаржуваного рішення, господарський суд відкладав розгляд справи на вимогу відповідача. За таких обставин, відповідач мав час та можливість забезпечити подання відповідних доказів та документів до суду, однак, не вказуючи причин їх не подачі, апелянт не виконав ухвалу суду та не подав відповідні докази та документи.
Під час розгляду справи в апеляційній інстанції аелянтом були заявлені клопотанян про витребування доказів по справі та про зобовязання сторін провести звірку розрахунків. Колегією суддів відмовлено в задоволенні вказаних клопотаннь з огляду на приписи ст. 101 ГПК України, згядно якої у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. При цьому апелянт не обгрунтував неможливість подання суду першої інстанції вкзаних доказів з причин, що не залежали від нього.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з її частковим задоволенням на підставі статті 49 ГПК України покладаються на сторони.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення господарського суду Вінницької області від 03.11.2010 року у справі № 2/166-10 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: Позовні вимоги задоволити частково. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «СБК-Прогрес»(08203, Київська область, м. Ірпінь, вул. Дзержинського, 1, код 04054607) 589666,96 грн., в тому числі 448619,15 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу № 19/34 від 13.05.2008 року, 139597,42 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу № 24 від 12.05.2009 року, 1106,18 грн. 3% річних по договору № 19/34 від 13.05.2008 року, 344,21 грн. 3% річних по заборгованості по договору купівлі-продажу № 24 від 12.05.2009 року, 5896,67 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «СБК-Прогрес»(08203, Київська область, м. Ірпінь, вул. Дзержинського, 1, код 04054607) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 9801,67 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити господарському суду Вінницької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки
Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Коломис В.В.