Постанова від 22.03.2011 по справі 5/94-НМ

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2011 р. Справа № 5/94-НМ

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Мельник О.В. ,суддя Коломис В.В.

при секретарі Багній А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 21.09.10 року у справі № 5/94-НМ (суддя Брагіна Я.В.)

за позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації та Головного управління Держкомзему у Житомирській області

до 1) Коростенської районної державної адміністрації

до 2) Відкритого акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар'єр"

про визнання протиправними та скасування розпоряджень від 18.10.2006 року № 403, від 23.11.2006 року № 470 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006 року

за участю представників:

прокуратури - Квятковський Я.А., посвідчення № 101

позивачів - не з'явились

відповідачів - не з'явились

В судовому засіданні 22.03.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації та Головного управління Держкомзему у Житомирській області звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання протиправними та скасування розпоряджень першого заступника голови Коростенської районної державної адміністрації від 18.10.2006 року № 403 та від 23.11.2006 року № 470, а також про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006 року, укладеного між відповідачами.

Позов мотивовано тим, що спірні розпорядження першого заступника голови Коростенської районної державної адміністрації прийнято з порушенням чинного законодавства. 1-им відповідачем неправомірно передано 2-му відповідачу в оренду землі промисловості, оскільки розпорядження даними землями належить до повноважень Житомирської обласної державної адміністрації. Тобто, Коростенська районна державна адміністрація порушила встановлену компетенцію, щодо розпорядження земельною ділянкою вказаної категорії. Договір оренди земельної ділянки від 14.12.2006 року, укладений між відповідачами, також є недійсним, оскільки розпорядження першого заступника голови Коростенської районної державної адміністрації від 18.10.2006 року № 403 та від 23.11.2006 року № 470, на підставі яких укладено вказаний договір, прийнято з порушенням чинного законодавства. Крім того, у позові зазначено, що даний спір, який виник між сторонами, за правовою природою являється спором про право, тому справу необхідно розглядати за правилами господарського судочинства.

Рішенням господарського суду Житомирської області у справі № 5/94-НМ від 21.09.2010 року (суддя Брагіна Я.В.) припинено провадження у справі щодо визнання протиправними та скасування розпоряджень першого заступника голови Коростенської районної державної адміністрації від 18.10.2006 року № 403 та від 23.11.2006 року № 470, оскільки спір в цій частині не підлягає вирішенню в господарських судах України. Відмовлено в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки загальною площею 50,1314 га, укладеного між Коростенською районною державною адміністрацією і Відкритим акціонерним товариством "Бехівський спеціалізований кар'єр" 14.12.2006 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, перший заступник прокурора Житомирської області до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Апелянт, зокрема, стверджує, що даний спір по суті є спором про право на спірну земельну ділянку, тому повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задоволити.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Представники сторін своїми процесуальними правами не скористалися, у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомленні належним чином.

Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Тому, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 ГПК України апеляційна скарга розглядається за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

18.10.2006 року першим заступником голови Коростенської районної державної адміністрації (1-го відповідача) видано розпорядження № 403, яким надано дозвіл Відкритому акціонерному товариству "Бехівський спеціалізований кар'єр" (2-му відповідачу) на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо виготовлень документів, які посвідчують право користування землею на умовах оренди із земель запасу Васьковицької сільської ради.

Розпорядженням першого заступника голови Коростенськсі районної державної адміністрації від 23.11.2006 року № 470 Відкритому акціонерному товариству "Бехівський спеціалізований кар'єр" надано земельну ділянку площею 50,1314 га на умовах оренд, строком на 12 років для видобування каменю для будівництва, в тому числі: 16,8727 га - землі промисловості та 33,2587 га - під відкритими розробками і кар'єрами, на території Васьковицької сільської ради Коростенського району.

На підставі вказаних розпоряджень, 14.12.2006 року між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого Коростенська районна державна адміністрація надала Відкритому акціонерному товариству "Бехівський спеціалізований кар'єр" в оренду на 12 років 50,1314 га (16,8727 га - землі промисловості та 33,2587 га - під відкритими розробками і кар'єрами) на території Васьковицької сільської ради Коростенського району.

Суд першої інстанції, припинив провадження в справі щодо вимог про визнання протиправними та скасування розпоряджень першого заступника голови Коростенської районної державної адміністрації від 18.10.2006 року № 403 та від 23.11.2006 року № 470 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, згідно з якою господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Застосувавши положення вказаної норми, суд виходив з висновку про непідвідомчість даного спору господарським судам як такого, що є адміністративним. При цьому суд послався на положення п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, а також рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2010 від 01.04.2010 року, згідно з яким положення п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Однак суд залишив поза увагою, що на момент винесення ним оскаржуваного рішення вказана норма закону в силу пп. 3.7 п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладена в новій редакції, відповідно до якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Одночасно у п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин.

Зміст господарських правовідносин визначений у ст. 1 Господарського кодексу України, згідно з якою господарськими правовідносинами є правовідносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

У земельних відносинах держава та територіальні громади через свої органи можуть брати участь як для реалізації влади у публічно-правових відносинах згідно з повноваженнями щодо управління в галузі використання і охорони земель, закріпленими в розділі VІІ ЗК України, так і з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, зокрема, прав власника земельних ділянок відповідно до положень ст.ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, ст.ст. 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, ст.ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК України.

З огляду на таке господарським судам у вирішенні питання щодо підвідомчості спору, що виник із земельних відносин, слід аналізувати не лише предмет та склад сторін спору, але і його підставу, яка розкриває характер спірних правовідносин між сторонами і вказує на рівність або адміністративне підпорядкування сторін спору.

Зважаючи на те, що місцевим судом належним чином не з'ясовано, на врегулювання яких саме господарських чи публічно-правових відносин спрямовано прийняття 1-м відповідачем оспорюваних розпоряджень, висновок про те, що адміністрація в цих відносинах діяла як орган владних повноважень, є передчасним.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, оскаржувані розпорядження стосуються господарських правовідносин, а відтак оскаржуване судове рішення про припинення провадження у справі, щодо вимог про визнання протиправними та скасування розпоряджень першого заступника голови Коростенської районної державної адміністрації від 18.10.2006 року № 403 та від 23.11.2006 року № 470 підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства.

Враховуючи норми ст. 103 ГПК України, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути позов по суті.

Колегією суддів встановлено, що при винесені оскаржуваних розпоряджень Коростенською РДА порушено вимоги ч. 3 ст. 122, ч. 5 ст. 149 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на час прийняття оскаржуваних розпоряджень) відповідності до яких надання земельних ділянок, що розташовані за межами населених пунктів для промислових потреб не входить до повноважень районних державних адміністрацій, а є прерогативою обласних державних адміністрацій.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі щодо визнання протиправними та скасування розпоряджень першого заступника голови Коростенської районної державної адміністрації від 18.10.2006 року № 403 та від 23.11.2006 року № 470, прийняте без врахування всіх обставин справи та без дотриманням норм чинного законодавства, а тому вбачає підстави для його скасування, та прийняття нового рішення про задоволення позову в цій частині

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006, апеляційним судом береться до уваги наступне:

Пунктом 5.1. договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006 року визначено, що земельна ділянка передається в оренду для здійснення видобування каменю для будівництва. Цільове призначення орендованих земельних ділянок: землі промисловості та землі під відкритими розробками, кар'єрами (п. 5.2. договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 151 Господарського кодексу України (у редакції, чинній станом на час укладення спірного договору) порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 3 Кодексу України про надра (у редакції, чинній станом на час укладення спірного договору) земельні, лісові та водні відносини регулюють відповідним законодавством України.

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на час укладення спірного договору)).

Відповідно до ч. 1 ст.123 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на час укладення спірного договору) надання земельних ділянок юридичним особам постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

При цьому, слід зазначити, що з врахуванням вимог ст. 1 Закону України "Пре місцеві державні адміністрації" (у редакції, чинній станом на час укладення спірного договору) місцева державна адміністрація тільки в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на час укладення спірного договору) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Договір оренди земельної ділянки від 14.12.2006 року, укладений на підставі розпоряджень першого заступника голови Коростенської районної державної адміністрації від 18.10.2006 року № 403 та від 23.11.2006 року № 470.

Враховуючи, що апеляційним судом розпорядження Коростенської районної державної адміністрації від 18.10.2006 року № 403 та від 23.11.2006 року № 470 визнанні недійсними, то за відсутності підстави для передачі в оренду спірних земельних ділянок, рішення місцевого суду про відмову в задоволенні позову щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006 року слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.

Заперечення Користенської районної державної адміністрації, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційним судом до уваги не беруться, оскільки їх доводи спростовуються вищевикладеним.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита покладаються пропорційно на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Житомирської області задоволити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 21.09.2010 року у справі № 5/94-НМ скасувати і прийняти нове рішення. Позов задоволити.

Розпорядження Коростенської районної державної адміністрації від 18.10.2006 року № 403 та від 23.11.2006 року № 470 визнати недійсними.

Договір оренди земельної ділянки від 14.12.2006 року, укладений між Коростенською районною державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Бехівський спеціалізований кар'єр" визнати недійсним.

Стягнути з Коростенської районної державної адміністрації (м. Коростень, вул. Грушевського, 60/2, код 04053513) в доход Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар'єр" (Коростинський район, с. Михайлівка, код 03443749) в доход Державного бюджету України 42,50 державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Коростенської районної державної адміністрації (м. Коростень, вул. Грушевського, 60/2, код 04053513) в доход Державного бюджету України 21,25 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар'єр" (Коростинський район, с. Михайлівка, код 03443749) в доход Державного бюджету України 21,25 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Житомирської області видати накази на виконання зазначеної постанови суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки

Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Коломис В.В.

Попередній документ
14887300
Наступний документ
14887302
Інформація про рішення:
№ рішення: 14887301
№ справи: 5/94-НМ
Дата рішення: 22.03.2011
Дата публікації: 19.04.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Рівненський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано: