"04" квітня 2011 р. Справа № 9/158
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Погребняк В.Я., судді Гончар Т.В., судді Слободін М.М.
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Криниця», с. Пашківка Козельщинського району Полтавської області (вх. № 1063 П/3-11 від 09.03.2011 р.) на рішення господарського суду Полтавської області від 08.02.2011 р. у справі № 9/158
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Церматт», м. Черкаси
до Селянського (фермерського) господарства «Криниця», с. Пашківка Козельщинського району Полтавської області
про стягнення 77097,88 грн.
встановила:
В грудні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Церматт», м. Черкаси (далі позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з Селянського (фермерського) господарства «Криниця», с. Пашківка Козельщинського району Полтавської області (далі відповідач) 77 097,88 грн., в тому числі 60 000,00 грн. основного боргу, 10 000,00 грн. штрафу, 2 779,81 грн. пені, 3 710,67 грн. інфляційних, 607,40 грн. річних, а також судових витрат.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.02.2011 р. по даній справі (суддя Тимошенко К.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 40 000,00 грн. основного боргу, 2 779,81 грн. пені, 3 710,67 грн. інфляційних, 607,40 грн. річних, 10 000,00 грн. штрафу, 770,98 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження у справі в частині стягнення 20 000,00 грн. боргу. Рішення мотивовано тим, що відповідно до ст.193 ГК України та ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк.
Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 08.02.2011 р. скасувати. У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не було задоволено його клопотання про відкладення розгляду справи, що позбавило відповідача можливості бути присутнім у судовому засіданні та надавати докази. Щодо суті заявлених позовних вимог відповідачем заперечень не надано, доказів на спростування заявлених до стягнення сум також не надано.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження. Розгляд скарги призначено на 04.04.2011 р. та запропоновано позивачу надати на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, а відповідачу - уточнення вимог апеляційної скарги, інформацію щодо порушення кримінальної справи, докази сплати державного мита у встановленому п.п. ґ п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмірі та порядку.
Позивачем на виконання вимог ухвали апеляційного суду 28.03.2011 р. надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти вимог апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необґрунтованою, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає законним, обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Відповідач вимоги ухвали апеляційного суду не виконав.
Представники сторін у призначене судове засідання апеляційного господарського суду не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, причину неявки не повідомили.
Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань (в т.ч. про відкладення розгляду справи), колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності належних представників сторін, за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст.101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Полтавської області від 08.02.2011 р. у справі № 9/158 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 03.12.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 68/2009-Ю (далі Договір), за умовами якого продавець зобов'язується поставити та продати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити на умовах договору сільськогосподарську техніку (товар), а саме сівалку JOHN DEERE 7000, заводський № НОМЕР_1, 2002 року випуску вартістю 50000,00 грн. та сівалку GREAT PLAINS, заводський № НОМЕР_2, 2002 року випуску вартістю 110 000,00 грн.
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар, передбачений договором, на загальну суму 160 000,00 грн., що підтверджується копією акту прийому-передачі від 11.03.2010 р., копією видаткової накладної № ЛНА-000001 від 11.03.2010 р. та копією довіреності на отримання товару № 021 від 10.03.2010 р.
Відповідно до п.2.3. Договору, оплата майна здійснюється грошовими коштами на розрахунковий рахунок та/або касу продавця в строк до 01.04.2010р. - 20 % від вартості договору - 32000,00 грн.; до 01.09.2010р. - 80% від вартості договору - 128000,00 грн.
В порушення взятих на себе зобов'язань за договором відповідач розрахунок за отриманий від позивача товар в повному обсязі не здійснив, частково оплативши товар на суму 100 000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок.
Таким чином, як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 60 000,00 грн.
Відповідно до наданої позивачем банківської виписки за 10.12.2010 р., після подання позивачем позовної заяви (згідно з поштовим штемпелем на конверті - 08.12.2010 р.) відповідач сплатив за отриману техніку 20 000,00 грн.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 20000,00 грн. на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, загальна заборгованість відповідача перед позивачем склала 60000,00 грн., з яких відповідачем, відповідно до банківської виписки сплачено 20000,00 грн. Залишок заборгованості становив 40000,00 грн., яка й була стягнута рішенням суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем надано до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він стверджував, що відповідач передав готівковими коштами безпосередньо директору позивача Яценку Дмитру Павловичу 50000,00 грн., що підтверджується його розпискою про отримання коштів. Вказана розписка суду першої інстанції не надана. Відповідачем надана заява № 2 від 12.01.2011р. про скоєний злочин та притягнення винних осіб до відповідальності, адресована прокуратурі Черкаської області та начальнику УМВС України в Черкаській області, в якій позивач просить провести відповідну перевірку по факту привласнення Яценком Д.П. 50000,00 грн. переданих відповідачем йому особисто в рахунок оплати ТОВ «Церматт»за отриману сільськогосподарську техніку.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не доведено факту сплати позивачу 50 000,00 грн. за товар за договором купівлі-продажу.
З урахуванням фактичних обставин справи та положень ст. ст. 509, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в сумі 40000,00 грн., з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Колегія суддів також погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача 10 000,00 грн. штрафу, 2 779,81 грн. пені, 3710,67 грн. інфляційних, 607,40 грн. річних. Перевіркою наданих позивачем розрахунків встановлено, що вони здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства (ст.625 ЦК України), положень договору (п.4.2) та фактичних обставин справи.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів на спростування як суми основного боргу, так і нарахованих на неї сум річних, пені та штрафу. Заперечення відповідача фактично зводяться до того, що судом першої інстанції не задоволено його клопотання про відкладення розгляду справи, що позбавило позивача можливості приймати участь у судовому засіданні та надавати докази.
Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи є правом (а не обов'язком) суду, у разі коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Також колегія суддів зазначає, що подання заяви до правоохоронних органів не є підставою для відкладення розгляду справи та не перешкоджає розгляду даної справи.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Криниця», с. Пашківка Козельщинського району Полтавської області -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 08.02.2011 р. у справі № 9/158 залишити без змін.
Головуючий суддя В.Я. Погребняк
суддя Т.В. Гончар
суддя М.М. Слободін
Повний текст постанови складено та підписано 06.04.2011 року