"28" березня 2011 р. Справа № 12/160-09
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В. , суддя Бородіна Л.І. , суддя Пуль О.А.
при секретарі Сємєровій М.С.,
за участю представників сторін:
ініціюючого кредитора - не з'явився,
кредитора - не зявився,
боржника - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 19.10.2010р.,
ліквідатора - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги ліквідатора ПП ОСОБА_2 арбітражного керуючого Полякова С.М. (вх. № 1140 ) та Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми (вх. № 1141 ) на ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2010 р. по справі №12/160-09,
за заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми, м. Суми,
до боржника Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Суми, ідентифікаційний код НОМЕР_1,
про визнання банкрутом,
встановила:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.07.2010 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Спиридонова Н.О., судді Гордієнко М.І., Заєць С.В.) у задоволенні заяви ліквідатора про розгляд способу та порядку виконання постанови суду у даній справі відмовлено; задоволено заяву боржника про виключення належного їй будинку зі складу ліквідаційної маси у даній справі; виключено житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зі складу ліквідаційної маси; задоволено заяву боржника про виключення ПАТ «ОТП Банк»з реєстру кредиторів; виключено ПАТ «ОТП Банк»з реєстру кредиторів у даній справі; у задоволенні клопотань кредитора ПП ОСОБА_6 (вх.№6903 від 29.04.2010р., вх.№7287 від 11.05.2010р., вх.№8715 від 03.06.2010р., вх.№13016 від 23.07.2010р.) відмовлено.
Ліквідатор ПП ОСОБА_2, арбітражний керуючий Поляков С.М., не погодився з ухвалою місцевого господарського суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2010 р. через порушення норм чинного законодавства та прийняти нове судове рішення, яким відмовити боржнику в задоволенні заяви про виключення належного їй будинку зі складу ліквідаційної маси за необґрунтованістю, залишити житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 у складі ліквідаційної маси, задовольнити клопотання кредитора ОСОБА_6 та ліквідатора Полякова С.М. і зобов'язати боржника надати ліквідатору оригінали або нотаріально завірені копії договору купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ліквідатор посилається на те, що, виключаючи житловий будинок з ліквідаційної маси, суд першої інстанції неправильно застосував ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки згідно з вказаною нормою до ліквідаційної маси не включається тільки той житловий фонд, який передається до комунальної власності. Ліквідатор вказує, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 не підлягає переданню до комунальної власності, а тому відповідно до ст.52 Цивільного кодексу України фізична особа -підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Ініціюючий кредитор, Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми, не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, також подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2010р. скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права та справу №12/160-09 направити на розгляд до господарського суду Сумської області.
Ініціюючий кредитор вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не підлягає включенню до ліквідаційної маси, оскільки перелік об'єктів, що не підлягають включенню до ліквідаційної маси, наведений в ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом», відноситься лише до підприємств-банкрутів, та не стосується фізичних осіб-підприємців -банкрутів.
Боржник, ПП ОСОБА_2, письмовий відзив на апеляційні скарги ліквідатора та ініціюючого кредитора не надала. У судовому засіданні її представник проти апеляційних скарг заперечував, просив залишити їх без задоволення, а ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2010р. по справі №12/160-09 залишити без змін, оскільки вважає її законною, обґрунтованою та не вбачає підстав для її скасування.
Кредитор, ПП ОСОБА_6, надав пояснення по справі, в яких зазначив, що не погоджується з ухвалою господарського суду Сумської області від 27.07.2010р. по справі №12/160-09, вважає її незаконною та необґрунтованою. ПП ОСОБА_6 вважає, що ухвала господарського суду Сумської області від 27.07.2010р. винесена з порушенням ст.ст.25, 26 та 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», просить її частково скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити боржнику в задоволенні заяви про виключення належного їй будинку зі складу ліквідаційної маси за необґрунтованістю, залишити житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 у складі ліквідаційної маси, задовольнити клопотання кредитора ПП ОСОБА_6 та ліквідатора Полякова С.М. про розгляд способу та порядок виконання постанови суду, надати ліквідатору права судового виконавця та зобов'язати боржника надати ліквідатору оригінали або нотаріально завірені копії договору купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2010 р. по справі № 12/160-09 ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2010 р. скасовано в частині задоволення заяви боржника про виключення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 зі складу ліквідаційної маси, задоволення заяви боржника про виключення ПАТ “ОТП Банк” з реєстру кредиторів та прийнято в цій частині нове рішення по справі, яким відмовлено в задоволенні заяви боржника про виключення належного їй будинку за адресою: АДРЕСА_1 зі складу ліквідаційної маси, відмовлено в задоволенні заяви про виключення ПАТ “ОТП Банк” з реєстру кредиторів по даній справі, в іншій частині ухвала господарського суду Сумської області від 27.07.2010 р. залишена без змін (т.3, а.с. 133-140).
Постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2011р. у даній справі скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2010р.,справу № 12/160-09 направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду (т.4, а.с.100-106).
При цьому Вищий господарський суд України зазначив, що господарський суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вимоги ст.ст. 1,2,13,14,15 Закону України «Про систему оподаткування»та не дослідив, чи може заборгованість по сплаті штрафних санкцій являтись основним грошовим зобов'язанням боржника в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та слугувати підставою для порушення і здійснення провадження по справі про банкрутство боржника. Крім того, Вищий господарський суд України вказав, що в матеріалах справи відсутній витяг з Єдиного державного реєстру з записом про відсутність ПП ОСОБА_2 за її місцезнаходженням. До того ж Харківський апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2010р., не звернув уваги на порушення вимог ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою передбачено, що у разі виявлення майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої даною статтею, та переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом, тобто господарський суд переходить до загальної процедури банкрутства у зв'язку з необхідністю формування повноцінного пасиву боржника шляхом виявлення всіх кредиторів боржника через публікацію оголошення в офіційному друкованому органі, оскільки спрощена процедура банкрутства обмежує участь у справі про банкрутство інших кредиторів, крім тих, що були відомі ліквідатору.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Статтею 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно зі ст.106 Господарського процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. З огляду на те, що відповідно до приписів цієї статті ухвала про порушення провадження у справі не підлягає оскарженню, а лише може бути предметом дослідження щодо правомірності її винесення під час апеляційного або касаційного перегляду,
рівно як і постанова про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури (про можливість оскарження якої не зазначено Законом про банкрутство), колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку цим процесуальним документам під час апеляційного провадження.
У відповідності до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми звернулося до господарського суду Сумської області із заявою про порушення справи про банкрутство ПП ОСОБА_2 в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (т.1, а.с.2-4).
В обґрунтування заявлених вимог заявником зазначено, що заборгованість боржника перед Пенсійним фондом України станом на 10.09.2009р. складає 1174,23грн., а саме: по штрафних санкціях -816,43грн. та по пені -357,80грн.; безспірність кредиторських вимог підтверджується рішенням господарського суду Сумської області, яке залишається невиконаним боржником, у зв'язку з чим виконавчий лист передано до виконавчої служби; згідно з листом ДПІ в м.Суми від 27.08.2009р. № 57347/10/17-212 ПП ОСОБА_2 не подає звітність з 01.08.2008р.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Постановою від 02.11.2009р. господарський суд Сумської області у справі №12/160-09 на підставі статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визнав ПП ОСОБА_2 банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначив арбітражного керуючого Полякова С.М., зобов'язав ліквідатора подати до суду звіт та ліквідаційний баланс з доданими документами відповідно до вимог статті 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». (т.1,а.с.21,22).
Приймаючи вказану постанову, господарський суд встановив, що на день розгляду справи боржник має заборгованість по страховим внескам у сумі 1174,23грн., бухгалтерську звітність, податкові декларації до органів державної податкової служби не подає з 01.08.2008р., що свідчить про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції необ'грунтовано прийнято постанову про визнання боржника-підприємця банкрутом, що висновок суду не ґрунтується на законодавстві та не підтверджується матеріалами справи, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена судом; боржником може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможній виконати протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності; грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; кредитором же визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” неплатоспроможність визначена, як неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Грошове зобов'язання згідно з вказаною нормою Закону - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ст.ст.1, 2, 13, 14, 15 Закону України “По систему оподаткування” суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, не відносяться до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).
Отже, в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” заборгованість по сплаті штрафних санкцій не може являтись основним грошовим зобов'язанням боржника та слугувати підставою для порушення і здійснення провадження по справі про банкрутство боржника, про що також було зазначено Вищим господарським судом України в своїй постанові від 19.01.2011р. у даній справі.
Крім того, обґрунтовуючи свої вимоги в заяві про порушення справи про банкрутство ПП ОСОБА_2 відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” , ініціюючий боржник, управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми, посилався на ненадання боржником до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, що також є підставою для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника. У підтвердження своїх доводів ініціюючим кредитором наданий лист ДПІ у м.Суми, в якому зазначено, що СПД-ФО ОСОБА_2 не звітує до ДПІ в м.Суми з 01.08.2008р. Проте, вказаний лист не може бути прийнятий судом в якості належного доказу відсутнього боржника, оскільки з цього листа не вбачається, яка саме податкова та бухгалтерська звітність повинна була бути подана до органу податкової служби, за який період, не визначений термін, за який була надана остання податкова звітність ФОП ОСОБА_2
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ініціюючим кредитором не доведено підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, а саме: не доведено суду наявність грошових зобов'язань боржника, оскільки неустойка (штраф, пеня) не враховуються господарськими судами у складі грошових зобов'язань в розумінні ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” , та не доведено суду наявності ознак відсутнього боржника відповідно до вимог ст.52 вказаного Закону. Судом першої інстанції здійснено висновки про достатність підстав для визнання боржника банкрутом без належних правових підстав та за відсутності належних доказів.
Таким чином, при розгляді справи про банкрутство боржника не доведено обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим ухвала господарського суду Сумської області від 27.07.2010 р. у справі № 12/160-09 підлягає скасуванню, а апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Дослідження усіх обставин мало істотне значення для правильного вирішення справи місцевим господарським судом, проте господарський суд Сумської області не звернув на це уваги і необґрунтовано порушив справу про банкрутство, прийняв постанову про визнання ПП ОСОБА_2 банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, а в подальшому виніс ухвалу про виключення житлового будинку боржника зі складу ліквідаційної маси та про виключення ПАТ «ОТП Банк»з реєстру кредиторів у даній справі.
Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Відповідно до п.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора(кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України ( 1798-12 ) (за відсутністю предмету спору).
У зв'язку з відсутністю належних доказів неспроможності виконати свої зобов'язання перед кредитором Управлінням Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми боржником -ПП ОСОБА_2 у зв'язку з виконанням ним підприємницької діяльності, господарський суд не мав правових підстав для порушення провадження у справі та визнання боржника банкрутом, а також, враховуючи, що судова колегія дійшла висновку про скасування ухвали від 27.07..2010 р., провадження у справі № 12/160-09 підлягає припиненню, оскільки за таких обставин справа про банкрутство господарським судом розгляду не підлягає.
Керуючись п.1 ст.80, ст.ст. 99, 101, п.3 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
1.Апеляційну скаргу ліквідатора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2- арбітражного керуючого Полякова С.М. та апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми на ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2010р. у справі №12/160-09 задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Сумської області від 27.07.2010р. у справі № 12/160-09 скасувати.
3. Провадження у справі №12/160-09 про банкрутство приватного підприємця ОСОБА_2 припинити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Пуль О.А.