"05" квітня 2011 р. Справа № 5019/537/11
За позовом За позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
до відповідача-1 Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
відповідача-2 Фізична особа-підприємець ОСОБА_3
про стягнення 6550 грн. 62 коп.
Суддя Крейбух О. Г.
Представники:
від позивача: представник ОСОБА_4, довіреність від 27.01.2011р.
від відповідача-1: представник не з'явився
від відповідача-2: представник не з'явився
Позивач звернувся до господарського суду із позовом до відповідача-1 про стягнення 5322,88 грн. боргу, який виник у зв'язку з невиконанням зобов'язань останнього по оплаті товару, поставленого на підставі усної домовленості сторін, 702,91 грн. пені, 127,31 грн. 3 % річних, 297,52 грн. інфляційних нарахувань, та до відповідача-2 про стягнення 100,00 грн. по договору поруки від 14.04.2010р. № 2.
В судовому засіданні 05 квітня 2011 року позивач позовні вимоги підтримав.
Відповідач-1 відзиву на позов до суду не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні 05.04.2011р. не забезпечив. Поштове відправлення, направлене за адресою АДРЕСА_1, повернуто органом поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.04.2011р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1, тобто по якій і направлялась поштова кореспонденція.
До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками «Адресат вибув»і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»від 02.06.2006р. № 01-8/1228).
Відповідач-2 у відзиві на позов позовні вимоги визнає повністю.
Таким чином, поскільки ухвалою від 17.03.2011р. явка уповноважених представників сторін в судове засідання 05.04.2011р. обов'язковою не визнавалася, суд здійснює розгляд справи № 5019/537/11 за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - позивач) на підставі усної домовленості було поставлено товар фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (надалі - відповідач-1) по видатковим накладним та обумовлено оплату товару на умовах товарного кредиту - 14 днів, а саме:
- по видатковій накладній від 14.04.2010р. № 2-00000285 на суму 4562,50 грн., кінцевий термін оплати якої - 28.04.2010р. /а.с.7/;
- по видатковій накладній від 21.04.2010р. № 2-00000313 на суму 1477,20 грн., кінцевий термін оплати якої - 05.05.2010р. /а.с.6/;
- по видатковій накладній від 22.04.2010р. № 2-00000317 на суму 630,00 грн., кінцевий термін оплати якої - 06.05.2010р. /а.с.5/.
Відповідачем-1 оплату за поставлений товар позивачу не проведено, 17.06.2010р. повернено товар позивачу на суму 1246,88 грн. по накладній № 1706-0001.
Заборгованість відповідача-1 за поставлений позивачем товар становить 5422,82 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відтак, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості з відповідача-1 у сумі 5322,88 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530 ЦК України.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача-2 100,00 грн. заборгованості за договором поруки.
14 квітня 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (надалі - поручитель, відповідач-2) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - кредитор, позивач) укладено договір поруки № 2, згідно з яким поручитель зобов'язується частково відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - боржник). Сторони погодили обсяг відповідальності поручителя в разі невиконання боржником взятих на себе зобов'язань - 100 гривень. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 25.12.2010р. /а.с.9-10/.
Статтею 553 ЦК України передбачено, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до част.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Таким чином, договір поруки від 14.04.2010р. № 2, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1, припинив свою дію 25.12.2010р. Позивач до відповідача-2 з вимогою про примусове виконання взятого ним зобов'язання за договором поруки від 14.04.2010р. № 2 в межах строку зазначеного у частині 4 статті 559 Цивільного кодексу України не звертався, а тому кредитор втратив право вимоги до поручителя.
Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 заборгованості за договором поруки у розмірі 100,00 грн. до задоволення не підлягають.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Поскільки несвоєчасна оплата відповідачем-1 поставленого позивачем товару має місце, то позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 297,52 грн. за період з серпня 2010р по січень 2011р. та 3 % річних у сумі 127,31 грн. за період з 07.05.2010р. по 22.02.2011р. є підставними та підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача /а.с.3/.
В позові про стягнення з відповідача-1 пені у сумі 702,91 грн. слід відмовити, поскільки відповідно до ст.ст.547, 549 ЦК України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань і правочин про забезпечення виконання зобов'язань повинен укладатися у письмовій формі, тоді як між позивачем та відповідачем такий договір не укладався.
Загальна сума задоволених позовних вимог до відповідача-1: 5747,71 грн.
Відношення задоволених позовних вимог до заявлених: 89,10 %.
Відповідно до ст.49 ГПК України на відповідача-1 покладаються судові витрати пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 90,88 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 210,28 грн.
Керуючись ст.49, п.4 ст.80, ст.ст.81-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, іден.номер НОМЕР_1) основну заборгованість у сумі 5322 грн. 88 коп., 3 % річних у сумі 127 грн. 31 коп., інфляційні нарахування у сумі 297 грн. 52 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 90 грн. 88 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 210 грн. 28 коп.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В позові про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 пені у сумі 702,91 грн. - відмовити.
В позові до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - відмовити.
Суддя Крейбух О. Г.
повне рішення складено "11" квітня 2011 року
Помічник судді
Бедратий Ю.В.