33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"22" березня 2011 р. Справа № 5019/410/11
За позовом Товариство зобмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг"
до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2
про стягнення 38726 грн. 01 коп.
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача : представник не з'явився;
від відповідача : представник не з'явився.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція по управлінню заборгованістю" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 38726 грн. 01 коп. з яких: 30838 грн. 87 коп. заборгованість по основному боргу та відсотках, 3152 грн. 32 коп. пеня, 1219 грн.19 коп. 3% річних, 3515 грн. 63 коп. інфляційних втрат.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду клопотання, в якому просить розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав. Надіслане на адресу підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, поштове повідомлення з ухвалою про порушення провадження по справі повернулось до господарського суду Рівненської області з довідкою відділення підприємства зв'язку: “за закінченням терміну зберігання”.
Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
18.02.2008 року між Акціонерним товариством “Індустріально-експортний банк” та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №Ю-171, згідно умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 50000 грн. 00 коп.
Відповідно до п.1.2 Кредитного договору строк користування кредитом становить з 18.02.2008 року до 17.08.2009 року.
Згідно з п. 1.4 договору відсоткова ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 31,4 процентів річних. Сторонами погоджено графік повернення кредиту (п.1.5 Кредитного договору).
Відповідно до п.2.10. Кредитного договору кредитор зобов'язався забезпечити повне погашення кредиту ат відсотків за кредитом в сумах та в строки обумовлені п.1.2. та 2.9 даного договору .
Згідно п.2.9. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний, Щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, та разом з повним погашенням кредиту, погашати відсотки за користування кредитом шляхом перерахування грошових коштів в валюті кредиту.
Згідно п.2.10. Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний, забезпечити погашення кредиту та відсотків за кредитом в сумах та в строки, обумовлені пп. 1.2. та 2.9. Кредитного договору.
Згідно п.2.17. Кредитного договору, Кредитор має право, достроково вимагати повернення суми заборгованості за даним Кредитним договором в разі порушення умов договору.
Згідно п.4.1. Кредитного договору, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором та/або відсотків за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України.
Згідно п.5.4. Кредитного договору, Кредитор вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати належних відсотків та передбаченої даним договором пені та штрафів, а також відшкодовувати збитків, завданих Банку в результаті невиконання чи неналежного виконання Позичальником умов даного Договору, а Позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит, сплатити належні відсотки, пеню та штрафи, а також відшкодувати завдані Банку збитки у наступних випадках.
За Кредитним договором, Банк належно виконав усі свої зобов'язання перед відповідачем, а саме, відкрив Позичальнику рахунок відповідно до п. 2.1 Кредитного договору та для обліку нарахованих відсотків за користування кредитом відкрити рахунок нарахованих відсотків відповідно до п. 2.1 Кредитного договору в АТ «Індекс-Банк».
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору позичальник зобов'язався використовувати кредит відповідно на цілі, передбачені п.1.3. цього договору та у письмовому запиті, передбаченому у п.2.2. цього договору.
Згідно з п.2.7, 2.9. договору позичальник зобов'язується надавати банку щоквартально, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, фінансову звітність, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, та разом з повним погашенням кредиту, погашати відсотки за користування кредитом шляхом перерахування грошових коштів в валюті кредиту на рахунок №20686000241002.
В порушення умов договору позичальником не були виконані зобов'язання зі сплати на користь банку процентів річних за користування кредитним коштами, а також зобов'язання зі сплати суми наданого банком кредиту, який не був повернутий у встановлений договором строк (до 17.08.2009 року).
Відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків за його користування не виконав, у зв'язку з чим заборгованість складає 38726 грн. 01 коп., в тому числі: 30838 грн. 87 коп. основна заборгованість по кредиту та відсотках, 3152 грн. 32 коп. - пеня, 1219 грн. 19 коп. 3% річних, 3515 грн. 63 коп. інфляційних втрат.
26.09.2009 року між акціонерним товариством “Індустріально-експортний банк” та товариством з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг” був укладений договір факторингу №03/09, згідно умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові право вимоги, визначене у реєстрі прав вимог. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що операція факторингу за цим договором не є забезпечувальним відступленням, фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором права вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту.
Відповідно до умов договору факторингу №03/09 від 26.09.2009 року якщо інше прямо не встановлене в цьому договорі, терміни, написані з великої літери, мають наступні значення: 1.1 “Боржник” означає Боржника за Кредитним договором, право вимоги до якого уступається за цим договором.
Відповідно до п.1.2 договору “Кредитний договір” кредитний договір, укладений між клієнтом і боржником, права вимоги за яким відступається. Перелік кредитних договорів наведений в Додатку 1 до цього договору з реєстром прав вимог.
Відповідно до п.1.3 “Право вимоги" означає всі права клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до п. 1.4 “Борг” означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів і комісій за користування кредитом, підвищених за прострочку процентів, будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов'язальної сили, а також суми штрафних санкцій (неустойки).
Відповідно до п.1.5 “Реєстр прав вимог" означає перелік Прав вимог до боржників, що відступається за цим договором, наведений в додатку № 1 до цього договору.
Ч.1 ст.1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч.1 ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
На момент укладення договору факторингу основна заборгованість по кредиту становила 5882,94 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами становила 24955,93 грн..
04.11.2009 року за вих.№04/11/09-іп76 Товариством з обмеженою відповідальністю “Агенція по управлінню заборгованістю”, що діє в інтересах позивача на підставі договору доручення №26/0909-1 від 26.09.09, на адресу відповідача була направлена вимога про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором.
Однак позивач будь-якої відповіді боржника на зазначену вимогу не отримав, погашення заборгованості за зазначеним вище договором відповідач не здійснив.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем в частині суми неповерненого кредиту та відсотків становить 30838,87 грн..
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в частині суми неповерненого кредиту та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами у сумі 30838,87 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.4.1 Договору визначено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 3152,32 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась з 27.09.2009 по 26.03.2010 року.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на суму боргу в розмірі 30838 грн. 87 коп. за період з 26.09.2009 року по 30.11.2010 року нараховано інфляційні втрати в розмірі 3515 грн. 63 коп. Судом перевірено розрахунок та визнано вірним.
Позивачем на суму боргу в розмірі 30838 грн. 87 коп. за період з 27.09.2009 року по 19.01.2011 року нараховано три відсотки річних в розмірі 1219 грн. 19 коп. Судом перевірено розрахунок та визнано вірним.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 30838 грн. 87 коп. основного боргу, 3152 грн. 32 коп. пені, 3515 грн. 63 коп. інфляційних втрат, 1219 грн. 19 коп. три відсотка річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.49,ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АУЗ Факторинг”(04112, м. Київ, вул.Танкова, 8, оф.1, код ЄДРПОУ 36303279, р/р №26500010042470 в ВАТ"Укрексімбанк", МФО 322313) основну заборгованість по кредиту в розмірі 5882,94 грн., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 24955,93 грн., 3152 грн. 32 коп. пені, 3515 грн. 63 коп. інфляційних витрат, 1219 грн. 19 коп. 3% річних, а також витрати на оплату державного мита в розмірі 388 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю. А.
Повний текст рішення суддею підписано 28.03.2011 року