Ухвала від 22.03.2011 по справі 5019/391/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"22" березня 2011 р. Справа № 5019/391/11

За позовом Комунального автотранспортного підприємства 1728

до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Альфа"

про стягнення 5837 грн. 26 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник Гурина А.О. (довіреність №018 від 11.01.2011 року),

від відповідача : представник не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне автотранспортне підприємство 1728 звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Альфа" про стягнення 5837,26 грн., з них: 5179,97грн. основний борг, 453,20 грн. пеня, 129,40грн. інфляційні втрати, 74,69 грн. три відсотки річних. Мотивує позовні вимоги тим, що відповідно до договору про надання послуг на вивезення ТПВ від 01.09.2002 року позивач надав відповідачу послуги по вивезенню твердих побутових відходів, які відповідач оплатив частково, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.04.2009 року по 01.10.2010 року в сумі 5179,97 грн., на яку була нарахована пеня 453,20 грн., інфляційні втрати 129,40 грн. та 3% річних 74,69 грн..

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав. Надіслане на адресу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Альфа" м.Рівне, вул.Відінська, 19, поштове повідомлення з ухвалою про порушення провадження у справі повернулось до господарського суду Рівненської області з довідкою відділення підприємства зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».

Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

01.09.2002 року між Комунальним автотранспортним підприємством 1728 (далі - Виконавець) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Альфа" (далі - Замовник) укладено Договір про надання послуг на вивезення ТПВ (далі - Договір) терміном дії з 01.09.2002 року по 31.12.2002 року, з умовою його пролонгації, у разі відсутності заяви однієї із сторін про відмову від договору за місяць до закінчення строку.

Відповідно до п.1.1 Договору Замовник передає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт по збиранню та вивезенню твердих побутових відходів, накопичених у Замовника на умовах Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору обсяг вивезення ТПВ за місяць становить 12,0м3.

Відповідно до п.2.2., 2.3. Договору вартість вивезення 1м3 ТПВ становить 3,74грн., крім того 20% ПДВ - 0,75грн., а всього 4,49 грн.. Загальна сума оплати за послуги в місяць становить 44,88 грн., крім того 20% ПДВ - 8,98 грн., а всього 53,86 грн..

У відповідності до умов Договору, Виконавцем було надано Замовнику послуги із захоронення ТПВ з жовтня 2007 року по вересень 2010 року на загальну суму 6299,7грн.

В порушення своїх договірних зобов'язань Замовник проводив щомісячну оплату за надані послуги не в повному обсязі, створив заборгованість з оплати за них в розмірі 5179,97 грн..

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, пункт 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.6.1 Договору Замовник несе відповідальність за прострочення терміну платежів за надані послуги шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За прострочення платежу позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки, що згідно з наданим розрахунком в період з 01.04.2010 року по 01.09.2010 року становить 453,20 грн., розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму боргу за період з 01.04.2009 року по 01.08.2010 року нараховано індекс інфляції, який становить129,40 грн.. Судом перевірено розрахунок та визнано вірним.

Позивачем на суму боргу за період з 01.04.2009 року по 01.08.2010 року нараховано три відсотки річних, що становить 74,69 грн.. Судом перевірено розрахунок та визнано вірним.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5179,97грн. основного боргу, 453,20 грн. пені, 129,40грн. інфляційних втрат, 74,69 грн. трьох відсотків річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.49,ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Альфа (33028, м.Рівне, вул.Відінська 19) на користь Комунального автотранспортного підприємства 1728 (33018, м.Рівне, вул.Курчатова, буд.22, код ЄДРПОУ 03361833, р/р №26003012486 в ОПЕРУ Ощадбанку, МФО 333368) 5179,97грн. основного боргу, 453,20 грн. пені, 129,40грн. інфляційнійних втрат, 74,69 грн. трьох відсотків річних, державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Попередній документ
14886365
Наступний документ
14886367
Інформація про рішення:
№ рішення: 14886366
№ справи: 5019/391/11
Дата рішення: 22.03.2011
Дата публікації: 19.04.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Рівненської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори