79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.04.11 Справа№ 5015/972/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.
При секретарі Кміть М.Б.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону, м. Львів, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах,
Позивача: Військової частини 3002, м. Львів,
До відповідача: Приватного підприємства „Будівельна компанія „Буделектромонтаж”, м. Львів,
Про: стягнення на користь В/ч 3002 з ПП „Будівельна компанія „Буделектромонтаж” заборгованість в розмірі 1 960,00 грн. -основного боргу, 147,00 грн. - пені та стягнення судових витрат.
За участю представників:
Від військової прокуратури: прокурор Покора К.В. (посвідчення № 22),
Від позивача: начальник юридичної служби підполковник Кріль О.С. -представник за довіреністю № 8 від 17.01.2011 р.,
Від відповідача: не прибув.
Прокурору та позивачу, які прибули в судове засідання, роз'яснено права та обов'язки сторін відповідно до ст.ст. 22, 29 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді -не заявлено та не подано. Прокурор та позивач не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону, м. Львів, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, позивача: Військової частини 3002, м. Львів, до відповідача: Приватного підприємства „Будівельна компанія „Буделектромонтаж”, м. Львів, про: стягнення на користь В/ч 3002 з ПП „Будівельна компанія „Буделектромонтаж” заборгованість в розмірі 1 960,00 грн. -основного боргу, 147,00 грн. - пені та стягнення судових витрат.
Ухвалою господарського суду від 23.02.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 24.03.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені: Прокурор -25.02.2011 р. за № 5635200, Позивач -03.03.2011 р. за № 5635197, Відповідач -26.02.2011 р. за № 5635189 рекомендованою поштою (докази -оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення - в матеріалах справи).
24.03.2011 р. у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 07.04.2011 р., про що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 10.12.2002р. № 75 (докази -в матеріалах справи).
Прокурор в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав наведених у тексті позовної заяви, просить стягнути з відповідача на корить позивача 2107,83 грн. заборгованості.
Відповідач, двічі, повноважного представника в судове засідання не направив, вимог ухвал суду повторно не виконав, відзиву на позовну заяву не подав (не надіслав), про причини не прибуття в судове засідання 24.03.2011 р. та 07.04.2011 р. не повідомив, не зважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (докази в матеріалах справи).
Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України -за наявними у ній матеріалами.
В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.
28.07.2010р. між Військовою частиною 3002 -„Виконавець” (Позивач у справі) та Приватним підприємством „Будівельна компанія „Буделектромонтаж”- „Замовник” (Відповідач у справі) було укладено договір № 12 про надання послуг від 28.07.2010 р.(далі за текстом -Договір).
Зазначений Договір укладено у письмовій формі, підписаний представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає ст. 207 Цивільного кодексу України, а в силу статті 204 Цивільного кодексу України є правомірним правочином.
По своїй правовій природі, зазначений договір є договором про надання послуг на прибирання сміття та очищення території, очищення та прибирання приміщень, виконання земляних робіт.
У частині 1 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Відповідно до п. 4.2. Договору розрахунок ведеться на підставі представлення „Виконавцем” „Замовнику” табеля виділення особового складу на роботи не пізніше 5-го числа кожного місяця. Представлений табель виходу на роботи погоджується із „Замовником”, в якому останній ставить свою візу.
Відповідно п. 4.3. Договору за проведення робіт відповідач розраховується з позивачем до 10 числа наступного місяця, шляхом перерахування коштів на його реєстраційний рахунок.
Відповідно до п. 5.1. Договір укладено строком до 31.12.2010 р.
На виконання зазначеного договору позивач протягом дії Договору надавав послуги відповідачу по прибиранню території, що підтверджується підписами обома сторонами табелями виділення особливого складу військовою частиною 3002 в липні 2010 р. на суму 1 400,00 грн. та серпні 2010 р. на суму 560,00 грн. (Докази -в матеріалах справи).
Проте, Відповідач всупереч умов Договору, не оплачував надані позивачем послуги, що підтверджується виставленими Військовою частиною 3002 до ПП „Будівельна компанія „Буделектромонтаж” рахунками № 83 від 30.07.2010 р. на суму 1 400, 00 грн., № 103 від 31.08.2010 р. на суму 560,00 грн.
Таким чином, на час звернення Позивача з позовом, заборгованість Відповідача за надані послуги, за липень і серпень на суму 1 960, 00 грн. (1400,00грн. + 560,00 грн.), що підтверджується вищевказаними табелями виділення особового складу військової частини 3002, підписаних повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін та рахунками: № 83 від 30.07.2010 р. і № 103 від 31.08.2010 р.(оригінали оглянуто в судовому засіданні -копії знаходяться в матеріалах справи).
Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, що ставляться до змісту зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо не почав виконувати зобов'язання, або не виконав його в строк, що передбачений договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), одностороння відмова від зобов'язання -не допускається.
Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За неналежне виконання умов договору позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 147,83 грн., яка нарахована відповідно до п. 4.4. Договору № 12 про надання послуг від 28.07.2010 р., ч. 6 статті 232 ГК України, частини 2 статті 343 ГК України, від суми основного боргу 1400,00 грн., за 11 днів прострочення, при ставці НБУ, яка діяла у зазначений період 8,5%, пеня = 7,17 грн., від суми основного боргу 1400,00 грн. за 21 день прострочення платежу при ставці НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня -7,75%, пеня = 12,48 грн., від суми основного боргу 1960,00 грн. за 154 дні прострочення платежу, ставка НБУ 7,74%, пеня -128,18 грн. ( 7,17 грн. + 12,48 грн. + 128,18 грн. = 147,83 грн.) (Розрахунок -в матеріалах справи).
Правильність зазначеного розрахунку пені в судовому засіданні перевірено.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд заслухав пояснення прокурора і представника позивача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, а саме: 1 960,00 грн. -основного боргу та 147,83 грн. -пені.
Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України та стягнути їх до Державного бюджету України, так як прокурор за своїми позовами звільнений від сплати державного мита, відповідно до статті 4 Декрету КМ України „Про державне мито”.
Позов в інтересах позивача подано Військовим Прокурором Львівського гарнізону м. Львова, що не суперечить чинному законодавству України, так як на органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6 ст. 20. ст. 361 Закону України „Про прокуратуру”, ст. 2, ст. 29 ГПК України та узгоджується з правовою позицією викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 3-рп/99.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 43-47, 12, 15, 18, 21, 22, 29, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 77, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов Військового прокурора Львівського гарнізону, м. Львів, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, позивача: Військової частини 3002, (м. Львів), до Приватного підприємства „Будівельна компанія „Буделектромонтаж”, (м. Львів) -задовільнити повністю.
2.Стягнути з боржника: Приватного підприємства „Будівельна компанія „Буделектромонтаж” (79067, м. Львів, вул. Малі Кривчиці, 9, код ЄДРПОУ 35227868) на користь стягувача: Військової частини 3002 (79060, м. Львів, вул. Кн. Ольги, 105, код ЄДРПОУ 08682683) 1 960 грн. 00 коп. -основного боргу, 147 грн. 00 коп. -пені.
3.Стягнути з Приватного підприємства „Будівельна компанія „Буделектромонтаж” (79067, м. Львів, вул. Малі Кривчиці, 9, код ЄДРПОУ 35227868) в доход Державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Данко Л.С.
07.04.2011р., підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України та підписана -12.04.2011р. Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.
Суддя Данко Л.С.