91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
14.04.11 Справа № 12/19/2011.
Суддя Палей О.С., розглянувши матеріали за позовом
позивача - Фізичної особи -підприємця, арбітражного керуючого Криштова Євгена Федоровича, м. Луганськ
до відповідача -Державного підприємства "Ровеньківський комбінат хлібопродуктів", м. Ровеньки Луганської області
про стягнення 41 317 грн. 39 коп.
представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, фізична особа - підприємєць арбітражний керуючий;
від відповідача - Толстова Ю.Ю., довіреність № 89 від 11.04.2011., ДП "Ровеньківський комбінат хлібопродуктів";
Обставини справи: позивачем подано позов про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 41 317 грн. 39 коп. за період з 09.02.2009 по 20.03.2011, в тому числі: основного боргу в сумі 36 247 грн. 00 коп., втрат від інфляції в сумі 3 982 грн. 98 коп. та 3% річних в сумі 1 087 грн. 41 коп., який утворився внаслідок неоплати відповідачем послуг арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна ДП "Ровеньківський комбінат хлібопродуктів" у справі № 12/13б у встановленому порядку та розмірі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Ухвалою суду від 25.04.2001 за заявою кредитора, Дочірнього підприємства “Луганське спеціалізоване будівельно-монтажне управління” ВАТ “Мельмонтаж”, м. Луганськ, господарським судом Луганської області було порушено провадження у справі № 12/13б щодо боржника - Державного підприємства “Ровеньківський комбінат хлібопродуктів”, м. Ровеньки Луганської області, відповідача у цій справі.
За ухвалою від 24.05.2001 судом було призначено розпорядником майна боржника по справі арбітражного керуючого ОСОБА_1, позивача у цій справі.
За клопотанням розпорядника майна та комітету кредиторів строк процедури розпорядження майном Державного підприємства “Ровеньківський комбінат хлібопродуктів” неодноразово продовжувався, ухвалою суду від 21.10.2002. №12/13б відповідний строк продовжено до 24.01.2003.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.01.2003. провадження у справі №12/13б було зупинено до вирішення питання про виключення Державного підприємства “Ровеньківський комбінат хлібопродуктів” з Переліку об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, відповідно до Закону України “Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” від 07.07.1999 №847-XIV.
Із наданої позивачем ухвали від 09.02.2009 вбачається, що суд поновив провадження у справі для розгляду питання щодо подальшої судової процедури боржника.
В подальшому термін процедури розпорядження майном та повноважень розпорядника майном ОСОБА_1 судом неодноразово було продовжено.
На засіданні комітету кредиторів (протокол від 08.04.2009) було встановлено оплату послуг арбітражного керуючого в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць з моменту поновлення судом провадження у справі, тобто з 09.02.2009, за рахунок коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
За ухвалою від 13.04.2009 судом було затверджено оплату послуг арбітражного керуючого ОСОБА_1 за виконання ним повноважень розпорядника майна Державного підприємства “Ровеньківський комбінат хлібопродуктів”, м. Ровеньки Луганської області, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених чинним законодавством України, починаючи з 09.02.2009, щомісячно за рахунок коштів, отриманих в результаті виробничої діяльності боржника.
09.02.2009 між сторонами у справі був укладений договір від 09.02.2009 № 12/13-б-1, за умовами п. 1 якого позивач зобов'язався брати участь у якості арбітражного керуючого у справі № 12/13б про банкрутство Державного підприємства “Ровеньківський комбінат хлібопродуктів”, а відповідач зобов'язався оплачувати послуги і відшкодовувати усі витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство.
З огляду на викладене та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд задовольнити зазначений позов.
Відповідач надав відзив від 11.04.2011 на позовну заяву, в якому зазначив, що підтверджує заборгованість по оплаті праці перед розпорядником майна ОСОБА_1 за період з 09.02.2009 по 15.03.2011 у розмірі 36 247 грн. 00 коп. Заборгованість не сплачувалася у зв'язку з не підписанням актів виконаних робіт колишнім директором відповідача, новому ж директору такі акти не надавалися.
Проаналізувавши матеріали справи та додатково надані, вислухавши присутніх у судовому засіданні, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі з урахуванням наступного.
За Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий повинен надавати комітету кредиторів звіт про оплату праці й відшкодування витрат, який підлягає аналізу і затвердженню комітетом кредиторів.
У свою чергу, до обов'язків господарського суду входить перевірка обґрунтованості всіх виплат арбітражному керуючому. Згідно із частиною 14 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.
Отже, оплата послуг арбітражного керуючого та виплата додаткової винагороди здійснюється у зв'язку з виконанням ним своїх повноважень у справі про банкрутство та, відповідно, виплачується у розмірі, затвердженому господарським судом, який здійснює провадження у такій справі.
Господарський суд, який розглядає справу про банкрутство, повинен оцінити діяльність призначеного ним арбітражного керуючого, оскільки лише суд обізнаний з обставинами виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов'язків, тобто має відомості щодо обсягу та строків надання ним послуг.
У випадку відмови зобов'язаної особи від оплати послуг арбітражного керуючого у добровільному порядку суд припиняючи провадження у справі, повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів.
Таким чином, відносини щодо оплати послуг арбітражного керуючого нерозривно пов'язані зі справою про банкрутство, тому такі вимоги мають розглядатися в межах означеної справи.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 11.08.2010 № 2/241/09.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що провадження у справі було порушене помилково, а відтак його слід припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року № 7-93 та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" від 21 грудня 2005 р. № 1258, суд також вважає за необхідне повернути повністю з Державного бюджету України позивачу державне мито в сумі 102 грн. 00 коп., сплачене за квитанціями від 24.03.2001 № 00014 на суму 51 грн. 00 коп. та від 13.04.2011 № 00276 на суму 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., сплачені за квитанцією від 24.03.2011 № 00013, на його розрахунковий рахунок.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 47, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року № 7-93 та п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" від 21 грудня 2005 р. № 1258господарський суд, -
ухвалив:
1. Провадження у справі припинити.
2. Повернути повністю з Державного бюджету України Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, державне мито в сумі 102 грн. 00 коп., сплачене за квитанціями від 24.03.2001 № 00014 на суму 51 грн. 00 коп. та від 13.04.2011 № 00276 на суму 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., сплачені за квитанцією від 24.03.2011 № 00013 на його розрахунковий рахунок.
Підставою для повернення є зазначена ухвала, скріплена гербовою печаткою суду.
3. Вилучити з матеріалів справи і видати Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, оригінали квитанцій: від 24.03.2001 № 00014 на суму 51 грн. 00 коп., від 13.04.2011 № 00276 на суму 51 грн. 00 коп. та від 24.03.2011 № 00013 на суму 236 грн. 00 коп.
4. Ухвалу надіслати:
- позивачу рекомендованим листом разом із оригіналами квитанцій: від 24.03.2001 № 00014 на суму 51 грн. 00 коп., від 13.04.2011 № 00276 на суму 51 грн. 00 коп. та від 24.03.2011 № 00013 на суму 236 грн. 00 коп.;
- відповідачу.
Суддя О.С. Палей