ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 42/10505.04.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Страхове товариство “Гарантія” м. Києва
до Закритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа” м. Києва
про відшкодування шкоди, ціна позову 5078,62 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача не з'явився,
від відповідача не з'явився.
у березні 2011 року Відкрите акціонерне товариство “Страхове товариство “Гарантія” звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що 16 травня 2008 р. по вул. С.Бандери, 12 у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Toyota Celica, д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, та автомобіля Chevrolet, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2
Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль Toyota Celica, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 2829,17 грн.
Позивач виплатив власнику пошкодженого автомобіля Toyota Celica відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземного транспорту № 5-1229/07002 від 12 грудня 2007 р. страхове відшкодування в розмірі 2829,17 грн.
З підстав ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України позивач в порядку регресу просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 2829,17 грн. шкоди, 763,88 грн. збитків внаслідок індексу інфляції за час прострочення, 191,84 грн. три проценти річних з простроченої суми, 1293,73 грн. пені, 565,83 грн. витрат за надання послуг адвоката а також понесені ним по справі господарські витрати.
У судове засідання представники сторін не з'явилися, про час і місце його проведення повідомлені у встановленому порядку. Позивач через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 16 травня 2008 р. по вул. С.Бандери, 12 у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Toyota Celica, д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, та автомобіля Chevrolet, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2
Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль Toyota Celica, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду, розмір якої визначено на підставі страхового акту № 351 від 20 червня 2008 року.
Позивач згідно з платіжним дорученням № 40 від 25 червня 2008 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля Toyota Celica відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземного транспорту № 5-1229/07002 від 12 грудня 2007 р. страхове відшкодування в розмірі 2829,17 грн., що обчислювалося виходячи з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану транспортного засобу.
Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 2 червня 2008 р. у справі № 3-8557/2008 визнана винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення п. 13,1 Правил дорожнього руху водій автомобіля Chevrolet, д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2, яка була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу НОМЕР_3 на підставі Закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідачем.
Статтею 37.4 указаного Закону передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані гр. ОСОБА_1 збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та гр. ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.
З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 5-1229/07002 від 12 грудня 2007 р. перейшло право вимоги, яке ОСОБА_1 мав до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті страхового відшкодуванням в порядку регресу, з нього на користь позивача відповідно до вимог п.п. 37.1, 37.2 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 2829,17 грн. шкоди, 763,88 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 191,84 грн. три проценти річних з простроченої суми.
Вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню на суму 336,71 грн. з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України щодо періоду нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання.
Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому вимоги про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката 565,83 грн. відповідно до вимог ст.ст. 44, 48 ГПК України задоволенню не підлягають. Як слідує з договору про надання правової допомоги від 1 квітня 2008 р. та платіжного доручення № 725 від 5 травня 2010 р. відповідні суми були сплачені ОСОБА_3 не як адвокату, а як фізичній особі-підприємцю.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов Відкритого акціонерного товариства “Страхове товариство “Гарантія” м. Києва задовольнити частково.
Стягнути із Закритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа” (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, код 24175269) на користь Відкритого акціонерного товариства “Страхове товариство “Гарантія” (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, код 14229456) 2829,17 грн. шкоди, 763,88 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 191,84 грн. три проценти річних з простроченої суми, 336,71 пені, 82,78 грн. витрат по оплаті державного мита, 191,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар