справа № 2а-8890/10/0670
категорія 2.11.3
22 грудня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Семенюк М.М.,
при секретарі - Корольовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000642301/0 від 03.11.2010 року, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 130928,00 грн., та № 0001621701/0 від 11.11.2010 року, яким до підприємства застосовано штрафну (фінансову) санкцію у подвійному розмірі від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1615566,16 грн.
Ухвалою суду від 14.12.2010 року позовну заяву в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000642301/0 від 03.11.2010 року залишено без розгляду у зв'язку з надходженням клопотання позивача про відкликання позову в цій частині.
В судовому засіданні представник позивача позов щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001621701/0 від 11.11.2010 року підтримав та пояснив, що застосування відповідачем штрафу у подвійному розмірі відповідно до пп. 17.1.9. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є неправомірним, оскільки відповідальність за вказаною нормою наступає, коли платник здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, але наведену норму не можна застосовувати до відносин, пов'язаних з утриманням податку з доходів фізичних осіб, тому що Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» не передбачає таку умову для виплати доходу як обов'язкове попереднє нарахування цього податку.
Представники відповідача позов не визнали. Вважають податкове повідомлення-рішення правомірним, та таким, що не підлягає скасуванню з підстав зазначених в письмовому запереченні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Актом від 29.10.2010 року № 376/23-01-00991893 "Про результати виїзної планової перевірки державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство", за ЄДРПОУ 00991839 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року" встановлено порушення пп. 8.1.1 пп. 8.1.2, пп. 8.1.4, п. 8.1 ст. 8, п. 16.1, пп. 16.3.2, пп. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16, а) п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме несвоєчасне та не в повній мірі перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, в результаті чого не сплачено до бюджету 807783,08 грн. (заборгованість за перевіряємий період - 434477,91 грн., розстрочки суду - 373305,17 грн.).
На підставі вказаного акту, Овруцькою МДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.11.2010 року № 0001621701/0, яким позивачу за порушення пп. 8.1.1 пп. 8.1.2, пп. 8.1.4, п. 8.1 ст. 8, п. 16.1, пп. 16.3.2, пп. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16, а) п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно з пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 1615566,16 грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції - 1615566,16 грн.
Позивач не оспорює суму несплаченого до бюджету податку з доходів фізичних осіб, однак не погоджується із застосованою штрафною санкцією в подвійному розмірі від суми зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, тому суд не входить в обговорення питання щодо правильності визначення суми заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 807783,08 грн.
Щодо доводів позивача про незаконність застосування штрафної (фінансової) санкції в подвійному розмірі, то суд вважає їх безпідставними з таких підстав.
Статтею 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та сплачувати податки й збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), платниками податку з доходів фізичних осіб є резиденти, які отримують: як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи, та нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України.
Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 Закону.
Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону податковим агентом вважається юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Отже, обов'язковою ознакою податкового агента є нарахування (виплата) ним доходу фізичній особі та наявність юридичного обов'язку нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету саме від імені і за рахунок платника податку - фізичної особи.
Пунктом 8.1.2 Закону встановлено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати (пп. 8.1.4 ст. 8 Закону).
Як передбачено пп. 16.3.5 ст. 16 Закону відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Таким чином, умовою відповідальності за своєчасне та повне перерахування сум податку до бюджету юридичної особи є факт нарахування (виплати) оподатковуваного доходу на користь фізичної особи - платника податку.
Судом встановлено, що ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" в період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року виплачувалася заробітна плата найманим працівникам готівкою з каси підприємства та зараховувалась на зарплатні карткові рахунки, при цьому податок з доходів фізичних осіб утримувався, однак до бюджету вчасно та в повній мірі не перераховувався.
Відповідно до пп. "а" п. 17.2 ст. 17 цього Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент, який згідно пп. "а" п. 19.2 ст. 19 вказаного Закону зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пп. 20.3.2 п. 20.3. ст. 20 Закону).
Отже, з аналізу вищевказаних норм законодавства слідує висновок, що позивач в даному випадку при виплаті заробітної плати зобов'язаний був здійснювати функції податкового агента, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Матеріалами справи підтверджено, що станом на 30.06.2010 року заборгованість зі сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб становить 807783,08 грн.
Відповідно до п. 20.1 ст. 20 Закону, розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами Закону.
Для податкових агентів, яким в даному випадку є позивач, штрафні (фінансові) санкції за порушення, допущені при несплаті (неперерахуванні) податку з доходів фізичних осіб при його утриманні з платників податків під час виплати доходів, визначено у ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пп. 17.1.9 якої передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
Враховуючи вищевикладене, у разі коли позивач здійснив грошові виплати найманим працівникам без сплати відповідного податку, відповідальність за перерахування якого та обов'язковість сплати передбачені, зокрема, ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", суд вважає правомірним застосування до ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" штрафної санкції у подвійному розмірі від суми зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб відповідно до зазначеної вище норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -
постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 27 грудня 2010 р.