справа № 2а-7634/09/0670
категорія 2.11.1
12 листопада 2010 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,
при секретарі - Длугаш О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом
Дочірнього підприємства "Аеропорт-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд"
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-
встановив:
Дочірнє підприємство «Аеропорт Житомир» ТОВ «Акорд» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомир про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що за результатами розгляду декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року з уточненнями Відповідач виніс податкове повідомлення - рішення № 0006281601/0 від 17.08.2009 року, в якому зазначено, що згідно з підпунктом „б”, „в” підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України „Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та згідно з п.п.7.7.5, 7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97- ВР від 03.04.97 р. було проведено перевірку заявленої Позивачем до відшкодування з бюджету суми ПДВ, та відповідно до чого зроблено розрахунок (перерахунок) суми заявленого бюджетного відшкодування. На підставі акта перевірки № 5041/15-2 від 14.08.2009 року Відповідачем було виявлено порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, і на цій підставі зменшення суми бюджетного відшкодування на 367,00 грн. Позивач оскаржував дане рішення в адміністративному порядку, але скарга залишена без задоволення, а рішення без змін.
Також зазначив, що в подальшому Позивач неодноразово подавав податкові декларації з від'ємним значенням та сумою до бюджетного відшкодування, але також отримав від Відповідача аналогічні повідомлення - рішення за періоди: повідомлення-рішення №0006401601/0 від 19 cерпня 2009 року на суму 863,00 грн.; повідомлення-рішення № 0006281601/1 від 23 жовтня 2009 року на суму 367,00 грн.; повідомлення - рішення №0000952304/0 від 11 листопада 2009 року на суму 958,00 грн.; повідомлення - рішення №0009821601/0 від 11 грудня 2009 року на суму 1533,00 грн.; повідомлення - рішення 000032304/0 від 19 січня 2010 року на суму 2208,00 грн.; повідомлення - рішення №0004181601/0 від 15 червня 2010 року на суму 12056,00 грн.; повідомлення - рішення №000514601/0 від 22 липня 2010 року на суму 2523,00 грн.
Позивачем 15 червня 2009 року до ДПІ було подану декларацію з податку на додану вартість за травень поточного року, в якій було заявлено до бюджетного відшкодування сума в розмірі 367,00 гривень з уточнюючим розрахунком, поданим 15 липня 2009 року в зв'язку з самостійним виявленням помилки). За результатами розгляду даної скарги Відповідачем 14 серпня 2009 року було складено акт камеральної перевірки вищезазначеної податкової декларації за травень 2009 року та на підставі даного акту винесено повідомлення за №0006401601/0 на суму 863,00 гривень.
Позивач вважає, що податковим органом йому неправомірно зменшені суми бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки підприємством було надано всі необхідні документи (податкові накладні) для нарахування податкового кредиту. Крім того, позивач зазначає, що чинне законодавство не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету в разі, коли такий податок не було сплачено продавцем товару або іншою особою по ланцюгу придбання цього товару. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок сплати податку до бюджету. У разі ж, коли контрагент не виконав свої зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне негативні наслідки та відповідальність саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість в разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови для отримання такого відшкодування, та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на порушення позивачем вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.10 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р., а саме, не підтвердження нарахування залишку від'ємного значення ПДВ по деклараціям за травень - грудень 2009 року та січень - червень 2010 року, на який впливає достовірність нарахованого податкового кредиту по здійснених з УДСО УМВС України в Житомирській області та ВАТ «Укртелеком» та далі в ланцюгах третіх суб'єктів господарювання, які носять ознаки сумнівності, що в повній мірі вплинуло на заявлені до відшкодування з бюджету суми ПДВ за вищезазначений період. Відповідач вважає, що для отримання бюджетного відшкодування необхідно підтвердити правомірність формування податкового кредиту з ПДВ по кожному х контрагентів суб'єктів господарювання, які мали господарські відносини з безпосередніми контрагентами Позивача, а в даному випадку, цього зроблено не було через неможливість підтвердження взаємовідносин між підприємствами по ланцюгу постачання товарів (послуг). Тому, оскаржувані Позивачем податкові повідомлення - рішення Відповідач вважає правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення сторін, та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Дочірнє підприємство «Аеропорт Житомир» ТОВ «Акорд» перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Житомир, та є платником податку на додану вартість (свідоцтво №09647398 від 21.08.2003 року).
Відповідачем у справі -ДПІ у м. Житомир в зв'язку з поданням декларації з податку на додану вартість за періоди з травня по грудень 2009 року та у період з січня по червень 2010 року проводились невиїзні позапланові перевірки Позивача у справі - ДП «Аеропорт Житомир» ТОВ «Акорд» з питань правомірності формування податкового кредиту та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні правових відносин з контрагентами по ланцюгах постачання за вищезазначені періоди.
За результатами перевірки податковим органом були складені акти №5041/15-2 від 14.08.2009 року, №6413/15-2 від 18.09.2009 року, №7309/23-2/18014149 від 11.11.2009 року, №157/23-2/18014149 від 19.01.2010 року, №1995/15-2 від 09.04.2010 року, №3146/15-2 від 03.06.2010 року, №4063/15-2 від 15.07.2010 року.
Під час перевірок, податковим органом зроблено висновок про те, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту декларацій за періоди травень - серпень 2009 року, жовтень - грудень 2009 року та січень - червень 2010 року суму податку на додану вартість по операціях з придбання послуги охорони цілісного майнового комплексу та послуг зв'язку в повному обсязі, чим неправомірно збільшив заявлені до відшкодування з бюджету суми податку на подану вартість по деклараціям за вищезазначений період.
На підставі зазначених актів перевірки Відповідачем -ДПІ у м. Житомир прийнято податкові повідомлення-рішення
- №0006401601/0 від 19 cерпня 2009 року на суму 863,00 грн.
- № 0006281601/1 від 23 жовтня 2009 року на суму 367,00 грн.
- №0000952304/0 від 11 листопада 2009 року на суму 958,00 грн.
- №0009821601/0 від 11 грудня 2009 року на суму 1533,00 грн.,
- №0000032304/0 від 19 січня 2010 року на суму 2208,00 грн.,
- №0004181601/0 від 15 червня 2010 року на суму 12056,00 грн.
- №000514601/0 від 22 липня 2010 року на суму 2523,00 грн.
якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Судом було встановлено, що позивач відносив до складу податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ, сплачені ним у ціні послуг з охорони цілісного майнового комплексу та послуг зв'язку. Ці суми згодом враховувалися при формуванні даних декларацій з ПДВ за наступні податкові періоди, у тому числі, і при заповненні рядків 25 і 25.1, що свідчило про волю позивача відносно бюджетного відшкодування вказаних у них сум ПДВ.
Разом з тим, висновок Відповідача про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту декларацій за спірні періоди сум податку на додану вартість по операціях з придбання послуг від УДСО УМВС України та ВАТ «Укртелеком» в розмірі 20 508,00 гривень ґрунтується на тому, що останні в ланцюгах постачання мають контрагентів, що носять ознаки сумнівності, оскільки не знаходяться за юридичною адресою, що було встановлено за результатами зустрічних перевірок по ланцюгу постачання.
З урахуванням вказаних вище обставин, відповідач вважає, що не було встановлено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету. Тому, ДП «Аеропорт Житомир» ТОВ «Акорд» при здійсненні податкового обліку операцій по придбанню сировини від вказаних контрагентів, не мав права відносити суми ПДВ, сплачені ним у ціні послуг, до складу податкового кредиту, оскільки в процесі здійснення господарських операцій у ланцюжках брали участь суб'єкти господарювання, які порушили вимоги податкового законодавства України. Висновок відповідача про завищення ДП «Аеропорт Житомир» ТОВ «Акорд» суми бюджетного відшкодування ПДВ, ґрунтується на його сумніві у правосуб'єктності контрагентів, що знаходяться в ланцюгу суб'єктів господарювання - постачальників товарів та послуг.
Але з таким висновком податкового органу суд не погоджується, з огляду на наступне.
Податковим органом під час розгляду даної справи не заперечувалось, що операції з придбання позивачем послуг охорони та послуг зв'язку у періоді, що розглядається, носили реальний характер. Інше відповідачем не доведено, відповідними документами не підтверджено. Крім того, жодна з угод, на підставі яких надавались послуги в установленому законом порядку не визнані не чинними. Даних щодо наявності кримінальних справ, порушених відносно посадових осіб підприємств по ланцюгу постачання за ухилення від сплати податків, відповідачем у справі також не надано.
Відсутність стану юридичної зв'язаності (взаємних прав і обов'язків контрагентів) між позивачем і суб'єктами господарювання, відносно правосуб'єктності яких у відповідача виникли сумніви, дозволяє зробити висновок про те, що дії останніх не впливають на можливість позивача формувати податковий кредит.
Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», постачання товарів це, зокрема, операції, що здійснюються відповідно до договорів купівлі-продажу.
Згідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподатковування є операції платників податків по постачанню товарів.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків протягом звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів.
Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ, дату виникнення права платника податків на податковий кредит вважається зокрема дата одержання податкової накладної, що підтверджує факт одержання платником податків товарів.
З аналізу змісту вищевказаних приписів закону можна зробити висновок про те, що виникнення об'єкта оподатковування, права на податковий кредит, визначення його розмірів тощо Закон України «Про податок на додану вартість» ставить у залежність лише від наявності операцій по постачанню товарів, суб'єктами яких є постачальник і покупець цих товарів. Така правова регламентація відносин податкового кредиту не містить вказівок на які-небудь дії третіх осіб, у тому числі і проміжних постачальників, що оцінювалися б як юридичні факти, внаслідок яких виникає право покупця на податковий кредит.
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що факти наявності або відсутності правосуб'єктності проміжних постачальників є юридично байдужими для цілей формування податкового кредиту у одного з споживачів послуг - Позивача у справі.
Що стосується відносин Позивача з його безпосереднім постачальником послуг, з яким він знаходився в стані юридичної зв'язаності, то, як зазначалося вище, в акті перевірки містяться відомості, що підтверджують ці відносини, що виключає сумнів щодо дієздатності і правоздатності такого безпосереднього постачальника послуг.
При таких обставинах, безпосередній постачальник послуг Позивача на підставі приписів підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», мав право при здійсненні постачання товарів позивачеві складати і видавати останньому податкові накладні, а Позивач, відповідно, на підставі підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», був вправі відносити суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, до складу податкового кредиту.
Крім того, з аналізу змісту статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка визначає порядок обчислення і сплати податку на додану вартість, в тому числі, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з Державного бюджету України, суд доходить висновку, що принцип бюджетного відшкодування полягає у поверненні платнику податку з бюджету сум податку на додану вартість у зв'язку з їх надмірною сплатою, і єдиною умовою для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є сплата отримувачем товарів (робіт, послуг) податку на додану вартість постачальнику товарів (робіт, послуг) у складі їх вартості, тобто в ціні товару. Сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення платником податку суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, і право платника податку на додану вартість на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не ставиться в залежність від проведення зустрічних перевірок постачальників товарів (робіт, послуг) платника податку.
Доводи податкового органу, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Чинне законодавство не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету у разі, коли такий податок не було сплачено продавцем товару або іншою особою по ланцюгу придбання цього товару, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни послуг, є податковим зобов'язанням постачальника послуг і саме постачальник послуг несе обов'язок сплатити суму податку до бюджету, а у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Правильність визначення ДП «Аеропорт Житомир» ТОВ «Акорд» податкових зобов'язань з податку на додану вартість, та формування ним податкового кредиту у відповідних податкових періодах, перевірялись ДПІ у м. Житомир, що підтверджуються довідками про результати позапланової перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, наявними в матеріалах справи. При цьому, порушень з боку ДП «Аеропорт Житомир» ТОВ «Акорд» встановлено не було.
Враховуючи вищенаведені обставини, та зазначені норми чинного податкового законодавства, суд вважає, що позивачем у даній справі було правомірно включено до складу податкового кредиту за періоди з травня по серпень 2009 року, з жовтня по грудень 2009 року та з січня по червень 2010 року суми податку на додану вартість, сплачені ним у вартості послуг з охорони та послуг зв'язку у розмірі 20 508,00 грн.
Крім того, щодо твердження відповідача про незнаходження ДП "Аеропорт - Житомир" ТОВ "Акорд" за адресою реєстрації та неповідомлення ДПІ про зміну адреси, суд вважає за необхідне зазначити, що вказані обставини не підтверджуються обставинами та матеріалами справи. Так відповідно до даних ЄДРПОУ ДП "Аеропорт - Житомир" ТОВ "Акорд" зареєстроване за адресою : м. Житомир, вул. Авіаторів, 9. В матеріалах справи містяться листування податкового органу з позивачем, всі листи надіслані відповідачем отримані уповноваженою особою позивача саме за адресою зазначеною в реєстрі.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що підприємство здійснює господарську діяльність за адресою зазначеною в ЄДРПОУ.
За таких обставин, висновок податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, викладені в актах перевірок, суперечить встановленим по справі обставинам, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню, а податкові повідомлення - рішення №0006401601/0 від 19 cерпня 2009 року на суму 863,00 грн., № 0006281601/1 від 23 жовтня 2009 року на суму 367,00 грн., №0000952304/0 від 11 листопада 2009 року на суму 958,00 грн., №0009821601/0 від 11 грудня 2009 року на суму 1533,00 грн., №0000032304/0 від 19 січня 2010 року на суму 2208,00 грн., №0004181601/0 від 15 червня 2010 року на суму 12056,00 грн., №000514601/0 від 22 липня 2010 року на суму 2523,00 грн. підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 86, 158 - 163, 54 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними та скасувати податкові - повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0006401601/0 від 19.08.09 року, № 0006281601/1 від 23.10.09 року, № 0000952304/0 від 11.11.10 року, № 0009821601/0 від 11.12.09 року, № 0000032304/0 від 19.01.10 року, №0004181601/0 від 15.06.10 року, № 0005441601/0 від 22.07.10 року
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 17 листопада 2010 р.