справа № 2а-1608/10/0670
категорія 2.11.1
27 жовтня 2010 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,
при секретарі - Длугаш О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Коростенська об'єднана державна податкова інспекція
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Коростенської ОДПІ про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення. Позивач зазначив, що не погоджується з встановленим відповідачем порушенням пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок якого, йому донараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 122296,50 грн , в тому числі основний платіж 81531 грн. та штрафна санкція 40765.50 грн. Зазначив, що податковий кредит по контрагенту ПП "26 Елемент" ним сформовано правомірно, на підставі всіх первинних документів, які надавались перевіряючим під час перевірки, а тому вважає висновок, акту перевірки про безтоварність операцій з ПП "26 Елемент" безпідставним та таким, що не грунтується на нормах чинного законодавства.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив скасувати вищенаведене податкове повідомлення - рішення.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, надавши заперечення на позов від 17.05.2010 року № 6676/10, та пояснив, що проведеною Коростенською ОДПІ перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем до складу податкового кредиту неправомірно включені суми податку на додану вартість по події, яка фактично не мала місце, а саме відсутня поставка товару.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 17.02.2010 року № 106, виданого Коростенською ОДПІ (надалі - Відповідач), працівниками ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємця ОСОБА_1, щодо правових відносин з платником податків ПП «26 Елемент» (код ЕДРПОУ 336222907) за період 01.06.2008 року по 30.06.2008 року. За результатами проведення перевірки було складено акт від 25.02.2010 року № 53/72/17-02/НОМЕР_1 .
На підставі акту перевірки Коростенською ОДПІ було винесене податкове повідомлення - рішення № 0003881702/0 від 5 березня 2010 року, яким за порушення п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 122296,50 грн., в тому числі основний платіж 81531 грн. та штрафна санкція 40765.50 грн.
Згідно пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону не дозволяється включенню до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
За приписами пп. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
В даному випадку, сума податкового кредиту в розмірі 81531.86 грн., яку відповідач визначив завищеною, виникла в зв'язку з включенням до податкового кредиту сум сплачених ПП ОСОБА_1 постачальнику ПП «26 Елемент».
Судом встановлено, що 02.06.2008р. між позивачем (покупець) та ПП "26 Елемент" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №02/06-8 на купівлю листів металевих Б -3, Б- 5, Б - 6 в кількості 30 т, кругів 38 загальною кількістю 24 т, та уголка металевого 40*40*4 кількістю 5т. На підставі отриманих від ПП "26 Елемент" первинних документів, а саме:
- Податкова накладна № 0206.1 від 02.06.2008 р на загальну суму 181241.04 грн. в т.ч.ПДВ 30206.84 грн.
- Податкова накладна № 0906.2 від 09.06.2008 р на загальну суму 177784.20 грн. в т.ч.ПДВ 29630.70 грн.
- Податкова накладна № 1606 від 16.06.2008 р на загальну суму 130165.92 грн. в т.ч.ПДВ 21694.32 грн.
отриманих від ПП «26 Елемент» .
Товарно - матеріальні цінності ПП ОСОБА_1 отримував згідно Договору купівлі-продажу № 02/06-8 від 02 червня 2008 року на підставі :
- Видаткової накладної № РН-0206.1 від 2 червня 2008 року ;
- Видаткової накладної № РН- 0906.2 від 9 червня 2008 року ;
- Видаткової накладної № РН- 1606 від 16 червня 2008 року ;
Загальна сума поставки склала : 489191.16 грн.
За дані товарно-матеріальні цінності Позивач перерахував ПП «26 Елемент» кошти згідно платіжних доручень № 121 від 14 липня 2008 року; № 232 від 25 вересня 2008 року на загальну суму: 300000.00 грн. ( копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи).
Щодо суми, яка залишилися несплаченою, відповідно до вимог договору, а саме 189191.16.Представник позивач пояснив, що строк позивної давності, щодо взаємовідносин з контрагентом ПП «26 Елемент» з приводу заборгованості яка залишилась, не закінчився, підприємство ПП „26 Елемент”, має право неоплачену суму, стягнути згідно чинного законодавства.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі -Закон № 334/94-ВР) до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
На підтвердження факту здійснення господарської операції позивачем надано суду копії видаткових та податкових накладних, платіжні доручення, подорожні листи та товарно - транспортні накладні.
Згідно пояснень представника позивача, перевіряючими під час перевірки не досліджувалось реальність обліку ТМЦ у складських приміщеннях позивача та не витребовувались відповідні документи.
На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують реальність поставки товару за угодою.
Суд вважає, що податковим органом не підтверджено безтоварність операцій, тому визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість є неправомірним, зважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових та видаткових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ та доставки товару..
Судом також встановлено, що в подальшому, даний товар був реалізований підприємству Коростенський виправній колонії №71 ( м. Коростень вул. Б.Шосе, 4 ) на підставі видаткових накладних № 30 від.05.06.2008 року; № 31 від 05.06.2008 року ;№ 33 від 06.06.2008 року; №34 від 06.2008 року; № 39 від 19.06.2008 року, та відповідно виписані податкові накладні :№ 30 від 05.06.2008 року; № 31 від 05.06.2008 року; №34 від 06.06.2008 року; №35 від 06.06.2008 року; № 39 від19.06.2008 року, відповідно виписувались товарно - транспортні накладні, які позивач надав в ході судового засідання.
Коростенська виправна колонія № 71 листом від 14.05.2010 року вих. № 3043 підтвердила даний факт, зазначивши, що даний товар доставлявся власним автотранспортом ПП ОСОБА_1 автомобілем МАЗ 54329 держ. № НОМЕР_2, напівпричіп держ. № НОМЕР_3.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари(послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та ст..8-1 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з :
- Придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (в даній ситуації).
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснив платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп.7.5.1. п. 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит, вважається дата здійснення першої з подій : або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку - в разі розрахунків з використання кредитних дебетових карток або комерційних чеків: або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.
Підпунктом 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.
З матеріалів справи слідує, що позивач включив вищенаведені податкові накладні від ПП «26 Елемент». Дані податкові накладні відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».
Посилання відповідача на акт про результати зустрічної перевірки ПП «26 елемент» з питань правових взаємовідносин з ТОВ «Неотех Інстал» внаслідок якого встановлено що ТОВ «Неотех Інстал», не постачало товар (податкові зобов'язання не нараховані, згідно пояснень директора, первинні документи не виписувались та господарська діяльність не здійснювалась ), то ПП «26 Елемент» в свою чергу не мав права на податковий кредит від ТОВ «Неотех Інстал», та не міг поставити товар ПП ОСОБА_1 фактично визнаючи безтоварну операцію, дане твердження не відповідає дійсності , в зв'язку з тим, що даний товар отримувався від ПП «26 Елемент», що підтверджується відповідними первинними документами які були надані в ході судового засідання, та в подальшому реалізовувався Коростенський виправній колонії № 71. Станом на час отримання товару від ПП «26 Елемент» в червні 2008 року ТОВ «Неотех Інстал» належним чином було зареєстроване як платник ПДВ тому зобов'язане було виписувати податкові накладні ПП «26 Елементу», який в свою чергу виписав податкові накладні ПП ОСОБА_1
Так, як згідно з п.9.6 ст.9 Закону України «Про ПДВ» «Свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання». Факту анулювання свідоцтв, як платників податку підприємств ПП «26 Елемент» та ТОВ «Неотех Інстал» станом на час отримання товару ПП ОСОБА_1 встановлено не було.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що постановою оперуповноваженого відділу ВЗБГЕ ВПМ Коростенської ОДПІ про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.03.2010 року відносно ОСОБА_1, визначено, що працівниками податкової міліції було встановлено, що даний товар отримувався від ПП «26 Елемент», що підтверджується первинними документами, тобто твердження про неотримання товару є хибним.
На підставі вищенаведеного, суд вважає безпідставним висновок Коростенської ОДПІ про безтоварність операцій між ПП ОСОБА_1 та ПП «26 Елемент» та внаслідок цього порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення.
В ході розгляду справи відповідач доказів на підтвердження правомірності свого рішення суду не подав. За вказаних обставин суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності прийнятого ним спірного рішення, а тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача та скасувати спірне податкове повідомлення - рішення № 0003881702/0 від 5 березня 2010 року .
Керуючись Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97 -ВР, ст.ст. 86, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд ,-
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0003881702/0 від 5 березня 2010 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 01 листопада 2010 р.