справа № 2а-663/10/0670
категорія 2.11.8
05 жовтня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,
при секретарі - Длугаш О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Ойл" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог від 12.04.2010 року) про скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Житомирі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.01.2010 року №0000782302, яким до позивача за порушення п.12,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 294244,73 грн. Позивач зазначає, що ТОВ "Престиж-Ойл" дотримується вимог чинного законодавства та не порушувало зазначені норми закону. Вказує, що облік товарних запасів здійснює належним чином у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України та Закону України "Про бухгалтерський облік і звітність в Україні". Крім цього, вважає, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, зокрема порушено ч.4 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" .
Під час розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог в частині скасування рішення на суму 10,35 грн. застосованих фінансових санкцій за порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та відмову прийнято судом.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила скасувати рішення від 22.01.2010 року №0000782302 в частині застосування фінансових санкцій в сумі 294234,38 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, вважає прийняте на підставі акту перевірки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій законним та винесеним у відповідності до норм чинного податкового законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2010 року державними податковими ревізорами - інспекторами Барановою О.О. та Сизенчуком С.В. на підставі направлень № 45 та № 46 від 04.01.2010 р. проведено перевірку АЗС № 69, що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Корольова, 126-а, та належить ТОВ "Престиж Ойл", в ході якої було встановлено, порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, крім того, виявлено невідповідність сум готівкових коштів у сумі 2,07 грн.
За результатами розгляду акту перевірки, на підставі ст. ст. 21,22 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000782302 від 22.01.2010 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 294244,73 грн. за порушення п.п.12,13 ст.3 вказаного Закону, з яких 10,35 грн. за порушення п.13 ст.3, та 294234,38 грн. - п.12 ст.3 вказаного Закону.
Вказане рішення в частині застосованих фінансових санкцій за порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на суму 10,35 грн. позивачем не оскаржується.
Що стосується порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Нормативним документом, який визначає порядок обліку, приймання, зберігання та відпуску паливно-мастильних матеріалів на АЗС є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.09.2008р. за № 805/15496 (далі Інструкція).
Відповідно до загальних положень, ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Пунктом 10.1 Інструкції встановлено, що облік руху нафтопродуктів на АЗС здійснюється в одиницях об'єму.
На АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється у змінних звітах АЗС.
Пунктом 10.4.2 Інструкції закріплено, що під час приймання-передавання зміни оператори АЗС:
- визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок);
- вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок);
- роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті;
- передають залишок готівки;
- перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
Судом встановлено, що під час проведення перевірки, оператор АЗС надавав працівникам податкового органу, документи обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Суд вважає безпідставним твердження відповідача про порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", лише з тієї підстави, що змінний звіт, який ведеться на АЗС не відповідає встановленій формі.
Так, відповідно до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Розділом V вказаного Закону передбачена відповідальність за порушення у сфері ведення бухгалтерського обліку у вигляді накладення адміністративних штрафів на керівників та інших посадових осіб підприємств.
Зокрема, ст.164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність на порушення ведення бухгалтерського обліку у встановленому порядку.
Тобто, п.12 ст.3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає відповідальність за відсутність обліку товарних запасів за місцем реалізації, а не за порушення, допущені при веденні бухгалтерського обліку, зокрема, складанні первинних бухгалтерських документів.
На підтвердження ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації оператором АЗС надавались змінний звіт по АЗС, який містить всі необхідні реквізити, журнал обліку нафтопродуктів на АЗС, книгу обліку розрахункових операцій, накладні на отримання нафтопродуктів та інші документи, яким перевіряючими не дано належної оцінки.
Крім того, в письмовому поясненні до акту перевірки опратор АЗС вказала, що товарно - транспортні накладні на отримане пальне, відповідно до вимог чинного законодавства здані до бухгалтерії підприємства. В судовому засіданні представником позивача, як доказ отримання та облікування паливо - мастильних матеріалів, надані для огляду оригінали ТТН та долучені їх копії до матеріалів справи.
Вказані обставини підтверджуються поясненням оператора АЗС, актом перевірки № 0023/06/25/23/36389529 від 13.01.2010 року та поясненнями представників сторін.
Таким чином, суд вважає безпідставним висновок перевіряючих про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо відсутності обліку товарних запасів у зв"язку із невідповідністю змінного звіту встановленій формі, оскільки крім нього облік товарних запасів на АЗС підтверджується також іншими документами бухгалтерського обліку, які надавались під час перевірки.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного висновки відповідача щодо неведення обліку товарних запасів на місці їх реалізації не відповідають обставинам справи, та спростовується наданими позивачем письмовими доказами.
Щодо твердження позивача про неправомірність проведення перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п.2 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу" № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
У відповідності до ч.1 ст.11 цього Закону України, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Умови допуску посадових осіб органів ДПС визначаються ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Слід зазначити, що ч.1 ст.15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлює, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
В матеріалах справи наявні копії направлень на проведення перевірки, видані працівникам податкового органу та план-графік проведення перевірок, затверджений заступником начальника ДПІ в м. Житомирі, який передбачає проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій відділу оперативного контролю за здійсненням розрахункових операцій відділу оперативного контролю ДПА у Житомирській області з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року.
Згідно зі статтею 11-2 Закону України № 509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Виходячи з аналізу вищевикладених норм матеріального права, суд звертає увагу на те, що ненадання вищезазначених документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, передбачених частиною першою статті 11-2 Закону України № 509-ХІІ може бути підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, але не є підставою для визнання перевірки протиправною.
Більш того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було допущено працівників відповідачів до проведення перевірки, а тому твердження про її неправомірність є безпідставним.
На підставі вищевикладеного, суд вважає обгрунтованими та задовольняє позовні вимоги ТОВ «Престиж Ойл», рішення №000782302 від 22.01.2010 року в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 294234 грн.38 коп., є протиправним та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-162, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Житомирі № 0000782302 від 22.01.2010 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 294234 грн.38 коп..
Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Престиж Ойл" з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Житомирській області 3 грн.40 коп. сплаченого судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 11 жовтня 2010 р.