Справа № 2-а-589/11
01 квітня 2011 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючий - суддя Новак Р. В. ,
при секретарі - Ящішена Ю. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС 3-го взводу роти ДПС ОДДЗ УДАІ м. Житомира Павленка Сергія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 06 квітня 2011 року.
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправною постанову інспектора ДПС 3-го взводу роти ДПС ОДДЗ УДАІ м. Житомира Павленка С.В. від 07.03.2011 серії АМ № 169611, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена безпідставно та незаконно, оскільки обставини викладені в ній не відповідають дійсності та нічим не підтверджуються. Так, зокрема зазначив, що інспектор складаючи протокол про адміністративне правопорушення вийшов за межі своєї компетенції; позивачем не було порушено п. 12.4 правил дорожнього руху, оскільки насправді він рухався зі швидкістю 75-80 км/год., а не 101 км/год., як це було написано в постанові; до протоколу та постанови не додано належних доказів того, що вимірювана швидкість належить саме автомобілю позивача.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, судову повістку не отримав, відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 171-2 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі, суд визнав можливим розглядати справу без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 07.03.2011 інспектором ДПС 3-го взводу роти ДПС ОДДЗ УДАІ м. Житомира Павленком С.В. було винесено постанову серії АМ № 169611 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП за результатами якої ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Підставою для винесення зазначеної постанови був протокол про адміністративне правопорушення АМ1 № 205388 від 07.03.2011 про вчинення ОСОБА_1. адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З постанови вбачається, що ОСОБА_1. 07.03.2011, приблизно о 19:55 год., керував автомобілем «Фольксваген», д/н НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Київ-Чоп, зі швидкістю 101 км/год., згідно показників прибору «Візир» № 0812579, при дозволеній швидкості 60 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху на 41 км/год.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових, доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріли, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів які б спростовували доводи позивача суду не надав, правомірність свого рішення, суду не довів.
Так, відповідно до вимог державних стандартів України відео- та фотозйомку працівники ДАІ здійснюють приладами, які сертифіковані в Україні, зокрема: «Візир».
Згідно до постанови, фіксація вищевказаного правопорушення проводилась за допомогою вимірювача швидкості «Візир» № 0812579.
Однак, суду не надано доказів на підтвердження правомірності застосування саме цього технічного засобу при фіксації вказаного у постанові правопорушення.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідачем під час розгляду справи у суді не надано фотознімку, а також інших доказів, які б підтвердили належність виміряної швидкості саме автомобілю позивача та відповідно доказів того, що саме позивач ОСОБА_1. 07.03.2011, о 19:55 год., керував автомобілем «Фольксваген», д/н НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Київ-Чоп, зі швидкістю 101 км/год., згідно показників прибору «Візир» № 0812579, при дозволеній швидкості 60 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху на 41 км/год.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» з метою захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні використовуватися засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації (далі -КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно з законодавством України у сфері захисту інформації використання засобів захисту інформації (у визначенні ДСТУ 3396.2-97) та КСЗІ в автоматизованих системах вважається легальним, якщо вони мають документальне підтвердження своєї відповідності вимогам, встановленим нормативно-правовими актами. Для засобів захисту інформації це Експертний висновок або Сертифікат відповідності, а для КСЗІ - Атестат відповідності. Із пояснень позивача вбачається, що на час винесення оскаржуваної постанови зазначених документів ні Пристрій, ні КСЗІ Бази надано не було. Також таких документів не було надано відповідачем і суду.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В порушення вказаних вимог в оскаржуваній постанові не наведено достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що дії інспектора в частині складення протоколу та винесення відносно ОСОБА_1 постанови від 07.03.2011 є неправомірними, а постанова серії АМ №169611 від 07.03.2011 є незаконною, в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 251, 256, 293 КУпАП, ст. ст. 11, 70, 71, 72, 105, 128, 161, 162, 163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС 3-го взводу роти ДПС ОДДЗ УДАІ м. Житомира Павленка Сергія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії АМ №169611 складену 07.03.2011 ІДПС 3-го взводу роти ДПС ОДДЗ УДАІ м. Житомира Павленком С.В. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та закрити справу.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. В. Новак