Господарський суд
Житомирської області
----------------------------------------* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
від "22" березня 2011 р. Справа № 18/1238
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: Романов С.В., довіреність від 12.07.2010р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянув справу за позовом Державної екологічної інспекції в Житомирській області (м.Житомир)
до Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (м.Житомир)
про стягнення 697656,56грн.,
Спір розглянуто у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України, за клопотанням сторін (а.с.53),
Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 697656,56грн. шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.3-6).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Раніше представник відповідача, який був присутній в судових засіданнях 23.11.2010р. та 21.12.2010р. проти позову заперечував з підстав, викладених в письмовому відзиві та додаткових поясненнях (а.с.49-51, 38-46, а.с.15), в яких зокрема зазначає, що відповідно до п.3.2 Методики визначення розмірі шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Зазначив, що в акті перевірки та акті обстеження земельної ділянки від 13.04.2010р. вказано, що сміття знаходилось на відкритій земельній ділянці, хоча даний факт не встановлено жодним чином, лише шляхом огляду ділянки інспекторами ДЕІ, які не звернули уваги на те, що земельна ділянка заасфальтована. Наполягає, що у зв'язку з тим, що на території велися будівельні роботи та часто проїжджав габаритний транспорт, асфальтоване покриття було присипано ґрунтом, на підтвердження чого надав акт відбору зразків ґрунту №1 (відбір проводився працівниками Науково дослідного інституту регіональних екологічних проблем ДАЕУ) (а.с.49-51; 89-90).
В судове засідання 20.01.2011р. за клопотанням позивача для дачі пояснень в порядку ст.30 ГПК викликався Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища - Чорний А.Д., який проводив перевірку. Інспектор вказав, що під час проведення ДЕІ в Житомирській області позапланової перевірки стану дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Житомирський меблевий комбінат", факт того, що земельна ділянка, на якій було виявлено засмічення, не була заасфальтована, встановлювався візуально.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 13 квітня 2010р. Державною екологічною інспекцією у Житомирській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.04.2010р. та акт обстеження засміченої земельної ділянки (а.с.7-8).
В акті зазначено, що на час проведення перевірки на території ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" встановлено порушення даним підприємством правил складування, зберігання та розміщення відходів, а саме: на земельних ділянках без твердого покриття виявлено ПЕТ-пляшки, відпрацьовані автошини, люмінесцентні лампи та масляні фільтри, що призвело до засмічення чотирьох земельних ділянок по вул.Київська, 77, м.Житомир. Площа засмічених ділянок складає:
- ділянка №1: 42м х 2.2м = 92,4кв.м, із середньою висотою засмічення - 0,25м;
- ділянка №2: 8,6м х 3.5м = 30,1кв.м, із середньою висотою засмічення - 0,30м;
- ділянка №3: 5,8м х 4,0м = 23,2кв.м, із середньою висотою засмічення - 0,15м;
- ділянка №4: 2,3м х 2,0м = 4,6кв.м, із середньою висотою засмічення - 0,20м.
За результатами перевірки 16.04.2010 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Житомирській області видано припис №1172/1/5 (а.с.16), яким зобов'язано ПАТ "Житомирський меблевий комбінат", серед іншого, ліквідувати і не допускати влаштування несанкціонованих звалищ відходів, своєчасно видаляти на міськполігон та постійно утримувати власну та прилеглі території в задовільному стан (а.с.16).
В листі від 19.04.2010р. № 403 ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" повідомило державну екологічну інспекцію в Житомирській області про виконання припису від 16.04.2010р., зокрема, щодо усунення засміченості майданчика для збору побутового сміття та території вздовж під'їзного шляху зі сторони провулку Меблевого (а.с.17).
30.04.2010р. Державна екологічна інспекція на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №003109 від 29.04.2010р. (а.с.20) прийняла постанову №003109, якою генерального директора Бірюченка М.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.82 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1275грн. (а.с.21). Вказана постанова оскаржена Бірюченком М.В. до Богунського районного суду м.Житомира.
Державна екологічна інспекція в Житомирській області надіслала на адресу ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" претензію №1358/5 від 29.04.2010р., в якій запропонувала підприємству в місячний термін відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок засмічення земельних ділянок в сумі 697656,56грн. (а.с.13). У відповіді на претензію (а.с.89-90) відповідач посилався на необґрунтованість її вимог.
Враховуючи те, що ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" вищевказану претензію не виконало, Державна екологічна інспекція в Житомирській області на підставі статей 20, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" звернулась до господарського суду Житомирської області з позовом до ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" про відшкодування шкоди в розмірі 697656,56грн., здійсненої на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 травня 1998 р. за N 285/2725 (далі - Методика), розмір шкоди становить 697656,56грн.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи господарський суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними доказами факту заподіяння відповідачем шкоди у розмірі 697656,56 грн. внаслідок засмічення земельних ділянок , враховуючи слідуюче.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про відходи" відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії); б) наявність шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою (є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди); г) вина заподіювача шкоди.
Відповідно до п.п. 3.2. Методики землі вважають засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що п р и з в е л о або м о ж е призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників (п.п.3.1 Методики).
Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п.п.3.3 Методики). Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення (п.п.3.4 Методики).
Акт перевірки від 13 квітня 2010 року всупереч положень Методики не містить відомостей про те, яких негативних наслідків заподіяно або могло бути заподіяно земельній ділянці чи навколишньому природному середовищу внаслідок розміщення на ній відповідачем зазначених в акті побутових відходів.
З матеріалів справи вбачається, що екологічною інспекцією з метою визначення забруднення ґрунту здійснено відбір проб ґрунтів та складено акт №6-2010 від 05.05.2010р., тоді як перевірка стану дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" була проведена 13.04.2010р.
Крім того, за результатами перевірки, проведеної природоохоронною прокуратурою встановлено, що спеціаліст екологічної інспекції Коляда Л.Г., яка проводила відбір проб ґрунту 05.05.2010р., пояснила, що відбір ґрунту вона проводила лише на предмет визначення стану його забруднення і лише на одній ділянці, при цьому відходів на ділянці не було.
Господарський суд з метою перевірки факту засмічення земельної ділянки ПАТ "Житомирський меблевий комбінат", в порядку ст.90 ГПК України направив до Житомирської міжрайонної природоохоронної прокуратури відповідне повідомлення та матеріали справи (а.с.100).
За результатами перевірки Житомирським міжрайонним природоохоронним прокурором на адресу суду направлено лист від 10.02.2011р. за №39/298 (а.с.101-102), в якому зазначено, що при здійсненні перевірки за повідомленням суду, проведено огляд території комбінату, де екологічною інспекцією виявлено засмічення земельних ділянок відходами. Під час огляду встановлено, що на вказаній території проводяться роботи по влаштуванню нового твердого покриття - тротуарної плитки. Земельна ділянка, що відповідно до акту обстеження від 13.04.2010р. та план-схеми до нього визначена за №1, повністю вкрита щебнем по всій площі. При цьому, на вказаній ділянці понад бетонною огорожею виявлено рештки асфальтованого покриття. Земельні ділянки, що відповідно до акту обстеження від 13.04.2010р. та план-схеми до нього визначені №2, №3, №4 також по всій площі вкриті щебнем та відсівом. Будь-які відходи на вказаних земельних ділянках відсутні. Через наявність на вказаних ділянках будівельних матеріалів (щебню) і значний його шар встановити наявність асфальтованого покриття на території, що оглядалася, не вдалося.
При цьому, відразу після завершення огляду території, в присутності представників екологічної інспекції відібрано пояснення у бригадира підрядної організації ТОВ "АСС"ЛТД" Захарченка О.Ю., який пояснив, що на земельній ділянці, яка визначена в акті обстеження та план-схемі за №1 було асфальтоване покриття повністю. Вказана ділянка входила до складу асфальтної дороги, яка частково проходила також по ділянці №3. На ділянці за №2 частково було бетонне покриття і частково щебінь з рештками асфальту. На земельній ділянці за №4 також було бетонне покриття. Крім цього, пояснив, що твердого покриття не було лише на ділянці шириною близько 1 м в районі гаражів понад бетонною огорожею.
Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області Войнаш Д.Л., який проводив перевірку 13.04.2010р. пояснив, що відсутність твердого покриття вони встановили візуально.
Вказане підтвердив і державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища - Чорний А.Д., який проводив перевірку; зазначивши в судовому засіданні 20.01.2011р. (а.с.97) що факт незаасфальтованості земельної ділянки, на якій було виявлено засмічення, встановлювався візуально.
Згідно акту №1 відбору зразків ґрунту від 07.10.2010 року Науково-дослідним інститутом регіональних екологічних проблем ЖНАЕУ встановлено, що на території будівельного майданчику ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" під шаром ґрунтової суміші знаходиться тверде покриття і ділянка характеризується твердим покриттям з нанесеним ґрунтом шаром 5 см (а.с.38).
Також, за зверненням відповідача, Житомирський національний агроекологічний університет листом за №1629 від 18.10.2010р. (а.с.39-41), зокрема повідомив, що із джерел надходження свинцю до ґрунту на території підприємства відповідача можливі лише: неорганізоване післяексплуатаційне довготривале зберігання акумуляторів (велика кількість), що призводить до їх розкладання і потрапляння свинцю до ґрунту; фарба та лаки в деревообробній та меблевій промисловості в даний час виробляються без додавання свинцю і даний шлях не може бути джерелом забруднення ґрунту. Тверді побутові відходи, які можуть містити свинець (поліетилентерефталат, полівінілхлорид) можуть бути джерелом забруднення ґрунту лише у разі, якщо тільки при температурі вище 700С важкі метали, що знаходяться в матеріалі перейдуть у газоподібний стан, а для цілковитого розкладання пластикової пляшки під дією ультрафіолету та перепадів температур знадобиться від ста до п'ятисот років.
Як вбачається із договору про надання послуг по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів №436/ж-08 від 16.06.2008 року із послідуючими змінами від 19.10.2009 року вивіз твердих побутових відходів здійснювався ТОВ "Грінко-Житомир" з території ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" щодня крім неділі (а.с.42-43). Згідно довідки №117 від 30.04.2010 року ТОВ "Грінко-Житомир" надав послуги ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" з вивезення та захоронення твердих побутових відходів у обсязі 1882,09 м. куб. (а.с.46). Зазначене підтверджує вжиття відповідачем заходів для своєчасного вивезення твердих побутових відходів, в тому числі і у період, коли проводилась перевірка позивачем.
За таких обставин, враховуючи, що земельні ділянки містили асфальтоване покриття, проби ґрунту проводились через місяць після перевірки та лише на одній ділянці, а факт наявності на спірних земельних ділянках твердого покриття встановлювався візуально, позивачем не доведено факту засмічення земельної ділянки, що призвело або могло призвести до забруднення земельних ділянок внаслідок розміщення відповідачем побутових відходів.
Постанова від 30.04.2010р. про накладення адміністративного стягнення на генерального директора Бірюченко М.В. у відповідності до чинного процесуального законодавства не звільняє позивача від доказування факту заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу.
Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, суд у порядку виконання припису ст.43 Господарського процесуального кодексу України приходить до висновку про відсутність підстав відповідальності ПАТ "Житомирський меблевий комбінат", що передбачена ст.1166 ЦК України, а тому в задоволенні позову відмовляє.
Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Суддя Соловей Л.А.
Повне рішення складено 28.03.2011р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу;
3 - відповідачу