Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "29" березня 2011 р.
Справа № 20/5007/20/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гнисюка С.Д.
за участю представників сторін
від позивача Копач В.Л. довіреність №348018 від 21.07.2008р.
від відповідача Ляшевський О.О. довіреність №20/188 від 01.03.2011р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (м. Київ)
до Військової частини А-3258 (м. Радомишль)
про стягнення 189349,83 грн.
Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Військової частини А-3258 про стягнення 189349,83грн. з яких: 176444,80грн. - основна заборгованість, 1120,15грн. - пеня, 9043,04грн. - інфляційні нарахування, 2741,84грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.02.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №20/5007/20/11.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором від 01.04.2003р. №843/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку, в частині оплати за надані послуги зв'язку у встановлені договором строки.
Відповідач в судовому засіданні 03.03.2011р. позовні вимоги визнав частково в частині стягнення основної заборгованості в сумі 176444,80грн. Щодо вимог позивача про стягнення 1120,15грн. - пені, 9043,04грн. - інфляційних нарахувань, 2741,84грн. - 3% річних заперечив.
Обґрунтовуючи заперечення зазначив, що основна сума боргу у випадку фінансування буде погашатися з відповідної програми зв'язку 2101070, оскільки пеня, інфляційні витрати та 3% річних до зазначеної програми фінансування не входять, кошти на зазначені виплати в кошторисі на 2011р. не передбачені.
В судовому засіданні 03.03.2011р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 29.03.2011р.
Після перерви в судовому засіданні 29.03.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні 29.03.2011р. позовні вимоги визнав частково 176444,80грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд,-
01.04.2003р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі директора Дирекції первинної мережі (далі - позивач, виконавець) Військовою частиною А-3258 (далі - відповідача, споживач) був укладений договір №843/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку (далі - договір).
Термін дії даного договору з 01.04.2003р. по 31.12.2003р. Якщо після закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, дія договору вважається продовженою на невизначений час на умовах, викладених в даному договорі (п.9 договору).
На день звернення до суду договір від 01.04.2003р. на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку №843/8 сторонами не розірваний, тобто є чинним, що не заперечується сторонами.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є угоди та інші правочини.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно п.1.1 договору споживач здає в експлуатаційно-технічне обслуговування такі споруди зв'язку: кабель МКСАБ 4х4х1,2, МКСБ 1х4х1,2, МКСБ 4х4х1,2, апаратуру НУП К-60П, апаратуру станційну К-60П, телеграфну апаратуру згідно з паспортом (додатки №1, №1/1 до договору) з необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією та вимірювальними приладами, комплектами запчастин та ремкомплектами, а виконавець приймає їх за актами (додаток №2 до договору).
Відповідно до підпункту 2.1.2 договору, споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати суми згідно з розрахунком вартості послуг.
Підпунктом 2.2.1 договору сторони погодили, що виконавець зобов'язаний роботи з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд зв'язку споживача виконувати згідно з Правилами технічної експлуатації магістральної та внутрішньозонових первинних мереж.
На виконання умов даного договору, позивач прийняв зазначені вище засоби та споруди зв'язку, про що свідчить акт приймання-передачі (а.с.24-25) та виконував відповідачеві передбачені договором роботи.
Згідно із п.3.1 договору, розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісяця, не пізніше 28 числа поточного місяця за поданими рахунками ДПМ. Рахунки подаються не пізніше ніж за 10 днів до кінця терміну оплати.
Оплата здійснюється на поточний рахунок ДПМ після отримання рахунку.
Розрахунок вартості послуг наведений у додатку №3 до договору.
Відповідно додатку №3 до договору вартість послуг за місяць становить 3126,98грн. (а.с.23).
Судом встановлено, що між сторонами була укладена додаткова угода №1 про внесення змін до договору (а.с. 26).
В пункті 2 додаткової угоди, сторони встановили: додаток №3 до договору замінити додатком №3А; всі посилання в тексті договору на додаток №3 замінити посиланням на додаток №3А.
Відповідно додатку №3А до договору вартість послуг за місяць становить 10869,68грн. (а.с.27).
11.03.2005р. між сторонами була укладена додаткова угода №2 про внесення змін до договору (а.с. 28).
Відповідно до п.2 додатку, сторони додали додаток №3Б.
Пунктом 3 додатку, сторони встановили, що всі інші положення договору залишаються без змін.
Відповідно додатку №3Б до договору вартість послуг за місяць становить 158,11грн. (а.с.29).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виставлені рахунки на суму 176444,80грн. (а.с.56-71). Дані рахунки були позивачем направлені на адресу відповідача, що підтверджується поштовими описами вкладення (а.с.72-86).
09.11.2010р. позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№5524/06 з вимогою про сплату боргу (а.с.31-32), яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день подачі позову до суду за останнім утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 176444,80грн., що визнається відповідачем.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене суд визнає вимоги позивача про стягнення 176444,80грн. заборгованості такими, що доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 1120,15грн. за період з 29.06.2010р. по 30.11.2010р.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.3.2 договору при несвоєчасній оплаті рахунку споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожний день прострочення, але загальна сума не повинна перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно із ст. 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що розмір пені позивача внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання становить 2238,79грн. Проте, заявлена позивачем до стягнення сума пені, яка визначена у розмірі 1120,15грн. менша ніж розмір суми розрахованої судом, у зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1120,15грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних нарахувань за період з 01.10.2009 по 01.01.2011р. в сумі 9043,04грн. та 3% річних від простроченої суми за період з 29.10.2009 по 29.01.2011р. в сумі 2741,84грн.
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що розмір 3% річних в сумі 2741,84грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що розмір інфляційних нарахувань позивача внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання становить 9128,90грн. Проте, заявлена позивачем до стягнення сума пені, яка визначена у розмірі 9043,04грн. менша ніж розмір суми розрахованої судом, у зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 9043,04грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, розрахунок пені, інфляційних та річних не спростував.
Заперечення відповідача щодо стягнення пені та інфляційних спростовуються приписами чинного законодавства та умовами договору. Зокрема, умовами договору від 01.04.2003р. №843/8 виконання грошового зобов'язання не ставиться в залежність від стану фінансування за рахунок бюджетних коштів.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд Житомирської області,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Військової частини А-3258 (12200, Житомирська область, м.Радомишль, ідентифікаційний код 08275883) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, ідентифікаційний код 16479714) 176444,80грн. (сто сімдесят шість тисяч чотириста сорок чотири гривні 80 коп.) - основної заборгованості, 1120,15грн. (одну тисячу сто двадцять гривень 15 коп.) - пені, 9043,04грн. (дев'ять тисяч сорок три гривні 04 коп.) - інфляційних нарахувань, 2741,84грн. (дві тисячі сорок одну гривню 84 коп.) - 3% річних, 1893,50грн. (одну тисячу вісімсот дев'яносто три гривні 50 коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Гнисюк С.Д.
Віддрукувати: 3 прим.
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу