07 квітня 2011 р. № 09-13/1349
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши матеріали
касаційної скаргиЧеркаської міської ради
на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.07.10
у справі№09-13/1349
за позовомПриватного підприємця ОСОБА_1
доЧеркаської міської ради
третя особаПриватний підприємець ОСОБА_2
провизнання протиправним і скасування рішення, визнання права на оренду землі, зобов'язання вчинити певні дії, визнання незаконними дій з демонтажу кіосків
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом (з урахуванням змін до позовних вимог) до Черкаської міської ради про: 1) визнання протиправним та скасування рішення Черкаської міської ради №4-1161 від 16.04.09, яким відмовлено підприємцю в передачі в оренду земельних ділянок: площею 6 кв.м, на АДРЕСА_1; площею 6 кв.м, на АДРЕСА_2; площею 7,5 кв.м, на АДРЕСА_3; площею 12 кв.м на АДРЕСА_4; площею 9 кв.м на АДРЕСА_5; площею 9 кв.м на АДРЕСА_6; площею 12 кв.м на АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8; площею 9 кв.м на АДРЕСА_9; площею 4,2 кв.м на АДРЕСА_10; 2) визнання за позивачем права на оренду зазначених земельних ділянок під кіосками позивача; 3)зобов'язання відповідача вчинити дії з поновлення договорів оренди землі або надання позивачеві в оренду земельних ділянок під розміщеними на них торговими кіосками за спірними адресами; 4) визнання незаконними дій відповідача з демонтажу, вивезення кіосків належних позивачу та вилучення з них товару і обладнання. Позивач вважав, що оскаржуване рішення Черкаською міською радою прийняте всупереч приписів чинного законодавства та порушує його право на отримання в оренду спірних земельних ділянок.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.03.10 (суддя Курченко Н.М.) позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Черкаської міської ради №4-1161 від 16.04.09. При цьому, господарський суд дійшов висновку, що прийняте міською радою оспорюване рішення суперечить приписам статей 19, 143 Конституції України, частини 1 пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 141 Земельного кодексу України, та є немотивованим. Відмовляючи в позові про зобов'язання відповідача поновити договори оренди або надати в оренду позивачеві земельні ділянки під розміщеними на них торговими кіосками суд виходив з того, що укладання та поновлення договорів оренди земельних ділянок комунальної власності можливе лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Припиняючи провадження у справі про визнання незаконними дій міської ради з демонтажу кіосків, суд виходив з пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, та того, що спір в цій частині є справою адміністративної юрисдикції.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.07.10 (судді: Ткаченко Б.О., Лобань О.І., Федорчук Р.В.) перевірене рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.
Черкаська міська рада звернулася з касаційною скаргою, в якій просить судові акти у справі скасувати та припинити провадження у справі. В обґрунтування касаційної скарги, рада посилається на те, що судами були порушені приписи статті 19 Конституції України, статей 12, 83, 123, 124, 151 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 16 Закону України "Про оренду землі". Скаржник вважає, що даний спір є спором адміністративної юрисдикції.
Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому підприємець просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Від третьої особи відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимоги Приватного підприємця ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про: 1) визнання протиправним та скасування рішення Черкаської міської ради №4-1161 від 16.04.09, яким відмовлено підприємцю у передачі в оренду земельних ділянок, згідно з переліком в позовній заяві; 2) визнання за позивачем права на оренду спірних земельних ділянок під кіосками позивача; 3)зобов'язання відповідача вчинити дії з поновлення договорів оренди землі або надання позивачеві в оренду земельних ділянок під розміщеними на них торговими кіосками за спірними адресами; 4) визнання незаконними дій відповідача з демонтажу, вивезення кіосків належних позивачу та вилучення з них товару і обладнання. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.03.10, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.07.10, було припинено провадження у справі щодо вимоги позивача про визнання незаконними дій міської ради з демонтажу кіосків. Решта вимог була розглянута по суті. Скаржник, оскаржуючи ухвалені у справі судові рішення, вважає, що вони прийняті з порушенням норм процесуального права, оскільки (на його думку) даний позов повинен розглядатися судами адміністративної юрисдикції. Розглянувши доводи скаржника щодо порушення судами правил підвідомчості справи, колегія суддів відзначає наступне. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 зазначеного Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Відповідно до приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження. Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам. Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, крім спорів, виниклих із публічно-правових відносин. Такі спори віднесені до компетенції адміністративних судів. Господарські суди також розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин. Спори, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв. За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, виниклі при здійсненні господарської діяльності. За суб'єктним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, що виникають між підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами, громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, та у випадках, передбачених законодавчими актами України за участю державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Даний спір (за виключенням вимоги про визнання незаконними дій відповідача з демонтажу, і вивезення кіосків) не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, а тому цей спір, який є спором про право, правильно розглянутий судами за приписами господарського процесуального законодавства. З огляду на зазначене, доводи касаційної скарги визнаються неспроможними, оскільки не спростовують встановленого судами.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови апеляційного суду у справі та задоволення касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.07.10 у справі №09-13/1349 залишити без змін.
Касаційну скаргу Черкаської міської ради залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В. Швець