Справа №1-32/11
22 березня 2011 року Знам”янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі : головуючого судді Шевцової Н.В.
при секретарі Магась Ю.О.
з участю прокурора Клімова Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам”янка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Богданівка, Знамянського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, розлученого, освіта середня спеціальна, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимий:
27.02.2002 року Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області по ст. 185 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.
25.02.2003 році Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ст. 185 ч. 3, ст. 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі.
24.07.2008 році Знам'янським міськрайонним судом по ст.. 125 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 680 грн.
за ч. 1 ст. 187 КК України
Підсудний ОСОБА_1 скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження за наступних обставин:
19.04.2010 року, близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_1, маючи умисел на умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, на грунті особистих неприязних відносин, реалізовуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та цілеспрямовано, наздогнавши по вул. Пушкіна 40, с. Богданівка, Знам'янського району, Кіровоградської області, ОСОБА_3, схопивши його за плече повалив на землю. Після чого ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний умисел сів зверху потерпілого, наніс близько 5 ударів кулаками в область обличчя ОСОБА_3
Після чого, почувши зауваження з боку сторонніх осіб, ОСОБА_1 встав з потерпілого та наніс йому один удар ногою в область щелепи. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді перелому тіла нижньої щелепи зліва, перелому альвеолярного відростку нижньої щелепи в області першого зуба з права внизу, зсадин мяких тканей обличчя, які згідно висновку СМЕ № 159 від 21.06.2010 року відносяться категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоровя. В подальшому ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 т. 122 КК України визнав частково. Суду пояснив, що останні кілька років потерпілий ОСОБА_3 проживав разом з ним та його співмешканкою ОСОБА_4.
2
19.04.2010 року потерпілий прийшов до них додому та вони розпивали спиртні напої. Після того, як у них закінчилась горілка, вони пішли до брата підсудного, де випили ще. Під час повернення додому, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник конфлікт, з приводу того, що потерпілий вдарив його вагітну дружину в живіт та викрадення потерпілим речей. В ході конфлікту ОСОБА_1 звалив ОСОБА_3 на землю, сів на нього зверху, вихватив палицю та рукою тримав за щелепу, придавлюючи до асфальту. Не визнає, що від його дій міг був завданий перелом щелепи і взагалі ставить під сумнів цей перелом.
Незважаючи на часткове визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1, його вина повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Будучи допитаним в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що точної дати не пам'ятає, він разом із ОСОБА_1 випивали спиртні напої. Після цього вони пішли працювати, однак коли виявнилось, що ім не заплатять, пішли додому. Під час цього підсудний збив його з ніг, він під час падіння вдарився головою, потім наніс кілька ударів в голову. При цьому ОСОБА_1 для чогось перевірив його кишені. Претензій матеріального характеру у нього не було, на суворому покаранні не наполягав.
Свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона співмешкає з підсудним та потерпілий ОСОБА_3 проживав у них. 19.04.2010 року після розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникла сварка з приводу того, що нібито останній краде у них речі. В ході цього конфлікту підсудний вдарив кулаками в голову приблизно 3 рази, потерпілий впав, а ОСОБА_1 сів на нього зверху. З кишень у ОСОБА_3 випали його речі, яки вона допомогла зібрати.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 19.04.2010 року вона була в магазині і у вікно бачила, що ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_3, від чого той впав. Потім сів на потерпілого зверху, душив палицею. Потім, коли потерпілий вставав, вдарив ногою в обличчя. При цьому ОСОБА_1 кишені потерпілого не перевіряв.
При проведенні відтворення обстановки та обставин події від 23.10.2010 року ОСОБА_6 показала та розказала, як ОСОБА_1 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_3.
Свідок ОСОБА_8 дала суду аналогічні покази.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 159 від 21.06.2010 року потерпілому ОСОБА_3 завдані тілесні ушкодження у вигляді перелому тіла нижньої щелепи зліва, перелому альвеолярного відростку нижньої щелепи в області першого зуба з права внизу, зсадин мяких тканей обличчя, які відносяться категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я. (а.с. 27-28).
Відповідно до матеріалів додаткової судово-медичної експретизи, тілесні ушкодження могли утворитись за обставин, на які посилається потерпілий ОСОБА_3 (а.с. 32-33).
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження -доведена.
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), а саме в тому, що ОСОБА_1 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_3 з метою заволодіння його майном. Однак в судовому зсіданні не знайдено доказів того, що ОСОБА_1 мав намір заволодіти майном потерпілого. Так, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_4 в своїх показах наполягають, що ОСОБА_1 не перевіряв кишені потерпілого. Сам потерпілий, який пояснював, що підсудний перевіряв його кишені не міг пояснити причину конфлікту. Потерпілий ОСОБА_3 був глухонімим, спілкувався з оточуючими за допомогою записів на папері, міг не розібрати претензій, які пред'являв до нього ОСОБА_1 Тобто, з досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що тілесні ушкодження були нанесені на грунті особистих неприязних відносин та в результаті конфлікту, який виник між підсудним та потерпілим. Про наявність особистих відносин свідчить і той факт, що
3
ОСОБА_3 тривалий час проживав у ОСОБА_1, на протязі дня вони вживали спиртні напої, які купував ОСОБА_1, конфлікт між ними виник, коли вони разом поверталися додому.
Судом було направлене судове доручення про проведення відтворення обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_3, однак 11.01.2011 року ОСОБА_3 було смертельно травмовано вантажним потягом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 тілесні ушкодженя на грунті особистих неприязних відносин, умислу на заволодіння майном потерпілого у нього не було, і, відповідно, в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України та його дії слід перекваліфікувати на ч. 1 ст. 122 КК України.
Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи підсудного про те, що від його дій не міг утворитися перелом щелепи потерпілого, оскільки з показів потерпілого, свідків вбачається, що ОСОБА_1 наносив удари кулаками та ногою в обасть обличчя. Згідно судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження, завдані потерпілому, могли бути утворені за обставин, на які посилався потерпілий.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного умисного, закінченого злочину середньої тяжкості, особу підсудного, який раніше судимий, негативно характеризується за місцем проживання.
До обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_1, особу підсудного, наявність обставини, яка обтяжує його покарання та відсутність обставин, які пом'якшують його покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі.
Знам'янським міжрайонним прокурором по справі заявлений цивільний позов в інтересах обласної лікарні про стягнення коштів на лікування потерпілого ОСОБА_3, який підлягає задоволенню.
Керуючись ст.323-324 КПК України суд, -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання -з 05.05.2010 року, зарахувавши йому строк перебування під вартою з 05.05.2010 року по 22.03.2011 року.
Міру запобіжного заходу -взяття під варту - залишити до вступу вироку в законну силу без змін
Цивільний позов Знам'янського міжрайонного прокурора задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1 Анатолійвочиа на користь Кіровоградської обласної лікарні 2742 грн. 24 коп..
Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.
Суддя Знам'янського міськрайонного
суду Кіровоградської області Н.В.Шевцова