ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/9029.03.11
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»
до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»
про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3293,02 грн
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: Шупик О.А. -за довіреністю б/н від 04.01.2011 р.
від відповідача: Лихольот А.В. -за довіреністю № 0401/11-24 від 04.01.2011 р.
На розгляд до Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3 293,02 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.09.2009 року між ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик»(правонаступник якого є приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА») та ОСОБА_1 укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 005032/4002/0000022, за яким позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Мітсубіші»державний номер НОМЕР_2.
За доводами позивача, згідно розгорнутої довідки ДАІ 25.08.2010 на проспекті Гагаріна у м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля марки «Опель», державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Мітсубіші»державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3
Згідно постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.09.2010 встановлено порушення з боку водія автомобіля марки «Опель», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 п. 2.3 (б) ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відповідно до висновку № Д11/09/10 від 07.09.2010 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Мітсубіші»державний номер НОМЕР_2, складає 4 436,02 грн.
Позивачем у свою чергу було виплачено страхове відшкодування Романенку А.О. на підставі поданої відповідної заяви у розмірі 3 803,02 грн (за вирахуванням франшизи 633,00 грн), що підтверджується платіжним дорученням № 028744 від 19.10.2010р.
З посиланням на положення ст. 1191 ЦК України та п. 22. 1 ст. 22, ст. 27 ЗУ «Про страхування»та враховуючи той факт, що ОСОБА_2 застрахована обов'язкова цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів СТзДВ «Гарантія»(відповідач) позивач зазначає зобов'язання з боку відповідача відшкодувати позивачу в порядку регресу понесені витрати щодо виплати страхового відшкодування. За розрахунком позивача, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу понесені збитки за виключенням франшизи у розмірі 510 грн, що складає 3 293,02 грн.
Позивач звертався до відповідача з Регресною вимогою № 2221 з проханням відшкодувати завданні їхнім страхувальником збитків у розмірі 3 293,02 грн. Проте, за доводами позивача вказана вимога була залишена відповідачем без належного реагування, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою суду від 25.02.11 порушено провадження у справі № 40/90 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 29.03.11.
У судовому засіданні 29.03.11 представник позивача вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно якої зазначає, що 17.12.2010 року отримав регресну вимогу.
14.01.2011 відповідач замовив проведення рецензії звіту від 03.09.2010 р., виготовленого СПД Чивчиш О.П. відповідь про проведення рецензії відповідач отримав лише 02.03.2011. А відтак за доводами відповідача з посиланням на ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів»останній вправі виплатити страхові відшкодування протягом місяця з момету отримання відповіді про проведення рецензії.
28.03.2011 відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 3 293,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4538 від 28.03.2011 р. у зв'язку з чим просить суд відмовити у позові у повному обсязі.
Представник позивача заперечував проти доводів відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва встановив.
Між Позивачем та ОСОБА_1 укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 005032/4002/0000022 за яким позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Мітсубіші»державний номер НОМЕР_2.
25.08.2010 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась на проспекті Гагаріна у м. Дніпропетровську автомобіль Мітсубіші»державний номер НОМЕР_2, отримав пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ м. Дніпропетровська.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія автомобіля «Опель», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, що підтверджується постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.09.2010 р.
Згідно висновку № Д11/09/10 від 07.09.2010 року вартість матеріальних збитків, завданих автомобілю «Мітсубіші»державний номер НОМЕР_2 становить 4 436,02 грн.
Позивач на підставі страхового акту №00050955 від 14.10.2010 року виплатив гр. ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 3 803,02 грн (за вирахуванням франшизи 633,00 грн). Факт сплати страхового відшкодування у сумі 3 803,02 грн підтверджується платіжним дорученням № 028744 від 19.10.2010 року.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та статті 27 ЗУ «Про страхування»до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник (ОСОБА_1.) має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Опель», державний номер НОМЕР_1 застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія», згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5516095 від 24.07.2010 року. Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5516095 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25 500,00 грн.
Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За доводами відповідача, останнім виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 3 293,02 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: платіжним дорученням № 4538 від 28.03.2011 р..
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору у справі № 40/90, а тому позовна вимога підлягає припиненню на п. п.1.ч.1 ст. 80 ГПК України.
Щодо доводів відповідача стосовно не порушення ним терміну сплати, слід зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Перелік документів, що передбачений ст. 35 цього Закону був направлений позивачем на адресу відповідача регресною вимогою від 15.12.2010р.
Вказаний перелік документів за доводами відповідача отримано 17.12.2010р.
Замовлення відповідачем рецензії на звіт не перериває термін встановлений ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому доводи відповідача не беруться судом до уваги.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1 ст.32 ГПК України).
Відсутність підстав для звернення з вимогами, що заявлені Позивачем до Відповідача у справі №40/90 підтверджена поясненнями представника відповідача та поданими суду доказами. Зазначене свідчить про відсутність предмету спору у справі №40/90.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе припинити провадження у справі на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутності предмету спору.
Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Враховуючи той факт, що заборгованість була погашена відповідачем після порушення провадження у справі, то відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача до державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 49, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Припинити провадження у справі №40/90.
2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(04070, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, буд. 56, офіс, 13, код ЄДРПОУ 21130899) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, буд. 14-В, 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість ) грн 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Пукшин Л.Г.