ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 9/46817.03.11
За позовом Національної радіокомпанії України
До 1) Дирекції телерадіопрограм Управління
справами Верховної ради України
2) Державний комітет телебачення і радіомовлення
України
Треті особи, які не заявляють 1) Апарат Верховної Ради України
самостійні вимоги на предмет спору 2) Управління справами Апарату Верховної Ради
України
3) Національна рада з питань телебачення та радіомовлення України
Про спонукання до укладення Додаткової угоди № 1 до
договору № 09/10 від 28.12.2009 р.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники сторін:
Від позивача Бурвікова І.В. (дов. №9-1-915/6 від 28.07.2010р.)
Від відповідача 1) Кияшко Н.Г. (дов. № 23-24/7 від 21.01.2010 р.)
2) Мировець Т.І. (дов. №529/25/12 від 31.01.2011р.)
Від третіх осіб 1) Лаптієв А.М. (дов. №501 від 09.12.2010р.)
2) Чоповський П.А. (дов. № 15/15-2158 від 13.12.2010 р)
3) не з'явились
В судовому засіданні 17.03.2011 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Національна радіокомпанія України (далі по тексту - позивач) звернулося з позовною заявою до Господарського суду міста Києва до Дирекції телерадіопрограм Управління справами Верховної ради України (далі по тексту - відповідач) про зобов'язання відповідача укласти з позивачем на виконання державного замовлення з висвітлення діяльності Верховної ради України Додаткової угоди № 1 до договору № 09/10 від 28.12.2009 р. проект якого додається.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/467, розгляд справи призначено на 22.12.2010 року.
21.12.2010 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли на виконання вимог ухвали суду від 30.11.10р. матеріали по справі. Також позивач подав клопотання про залучення у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державний комітет телебачення і радіомовлення України (01001, м. Київ, вул. Прорізна, 2), Апарат Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5) та Управління справами Апарату Верховної Ради України (01019, м. Київ, вул. Садова, 3).
Дослідивши в судовому засіданні 22.12.2010 року подане представником позивача клопотання суд дійшов висновку про задоволення поданого позивачем клопотання та у відповідності до ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Апарат Верховної Ради України та Управління справами Апарату Верховної Ради України, оскільки рішення з даного спору може вплинути на права та обов'язки вказаних осіб щодо сторін у справі.
Представник відповідача в судове засідання 22.12.2010 року не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі від 30.11.2010 року не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Враховуючи викладені обставини, суд ухвалою від 22.12.2010 р. суд відклав розгляд справи на 19.01.2011 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2011 р. суд залучив до участі у справі Національну раду з питань телебачення та радіомовлення України третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору та відклав розгляд справи на 03.02.2011 р.
В судове засідання 03.02.2011 р. представники позивача, відповідача та третьої особи 1 з'явились, які надали суду пояснення по справі.
Разом з тим, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі іншим відповідачем - Державний комітет телебачення і радіомовлення України, оскільки як вбачається з матеріалів справи та згідно листа Міністерства фінансів України від 09.07.2010 р. за № 31-17040-2-16/4327 Державний комітет телебачення і радіомовлення відповідно до постанови Верховної Ради України від 23.11.2007 р. № 3-VI «Про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України шостого скликання»в порядку обов'язкового висвітлення діяльності Верховної Ради України та в межах коштів, передбачених відповідними законами України про Державний бюджет України (код 1700000), забезпечує розміщення державного замовлення на висвітлення діяльності Верховної Ради України шостого скликання в порядку та обсягах, визначених пунктами 2, 3, 4 цієї постанови. Крім того, щорічно у Державному бюджеті України окремо передбачаються видатки на виробництво телерадіопрограм для державних потреб (код програмної класифікації - 1700000, головний розпорядник коштів - Державний комітет телебачення і радіомовлення України), що також підтверджується листом Міністерства фінансів України від 09.07.2010 р. № 31-17040-2-16/4327.
Вважаючи вищезазначені обставини, ухвалою суду від 03.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 03.03.2011 року, залучено до участі у справі іншого відповідача - Державний комітет телебачення і радіомовлення України.
10 лютого 2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання про витребування доказів, в якому просив суд витребувати у Дирекції телепрограм в якості доказів по справі кошторис на 2009 рік та на 2010 рік для встановлення на які цілі Дирекція телерадіопрограм отримувала кошти з Державного бюджету України.
25 лютого 2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем-1 подано уточнення правових підстав заперечення на позов, в якому просить суд визнати відповідача-1 неналежним відповідачем та залучити до участі у справі в якості належного відповідача Апарат Верховної Ради України.
В судове засідання 03.03.2011 року представники третьої особи-2,3 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи викладені обставини, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 р. суд відклав розгляд справи на 17.03.2011 р. у відповідності до ст. 77 ГПК України.
В судове засідання 17.03.2011 р. представники позивача, відповідачів та третьої особи 1, 2 з'явились та надали суду пояснення по суті справи. Представник третьої особи -3 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», Постанови Верховної Ради України «Про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України шостого скликання»від 23.11.2007 року № З-VI та Постанови Верховної Ради України «Про календарний план проведення п'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання»від 25.06.2009 року № 1553 - VI між Національною радіокомпанією України (надалі - Позивач) та Дирекцією телерадіопрограм Управління справами Верховної Ради України (Відповідач) було укладено Договір № 09/10 від 28.12.2009 року (надалі - Договір) , строк його дії розповсюджується на правовідносини, що виникли з 01.08.2009 р. до 31.12.2009 р.
Відповідно до умов Договору позивач, як виконавець державного замовлення, з метою висвітлення діяльності Верховної Ради України зобов'язався забезпечити на Першому загальнонаціональному каналі Національної радіокомпанії України у повному обсязі пряму трансляцію пленарних засідань Верховної Ради України, парламентських слухань у прямому ефірі та організацію і пряму трансляцію щотижневих 45- хвилинних тематичних передач за рівної участі в них представників депутатських фракцій, а відповідач, як замовник державного замовлення зобов'язався прийняти та оплатити вартість послуг, наданих позивачем. Фінансування державного замовлення з висвітлення діяльності Верховної Ради України здійснювалось з державного бюджету України на відповідний рік.
У відповідності з календарним планом, затвердженим Постановою Верховної Ради України «Про календарний план проведення п'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання»від 25.06.2009 року № 1553 - VI, п'ята сесія Верховної Ради України тривала з 31.08. 2009 року до 22.01.2010 року. Відповідно до п. 7.1. термін дії договору закінчився 31.12.2009 року
Для забезпечення висвітлення діяльності п'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання в січні 2010 року Національна радіокомпанія України листом від 25.01.2010 р. № 9-1-131/3 звернулась до відповідача-1 з пропозицією підписати Додаткову угоду № 1 до договору № 09/10 від 28.12.2009 року для продовження терміну його та відповідно направила на адресу відповідача додаткову угоду № 1 та акт.
Однак, Дирекція телерадіопрограм Управління справами Верховної Ради України не надала відповідь на лист позивача.
26.02.2010 року Національна радіокомпанія України листом № 9-1-273/ 3 повторно звернулась до відповідача з проханням прискорити оформлення отриманих документів, відповідач не надав відповідь на зазначений лист позивача.
Таким чином, як стверджує позивач, відповідач 1 безпідставно ухиляється від виконання державного замовлення та укладення Додаткової угоди № 1 до Договору № 09/10 від 28.12.2009 року, що і спонукає позивача з огляду на наведені вище правові норми та положення ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України звернутися до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»(далі за текстом - Закон) та постановою Верховної Ради України «Про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України шостого скликання»від 23.11.2007 року № 3-VІ (далі за текстом - постанова) чітко визначений порядок висвітлення роботи Верховної Ради України та встановлені суб'єкти, наділені повноваженнями розміщення державного замовлення на висвітлення роботи вищих органів державної влади.
Відповідно до Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», що визначає порядок всебічного і об'єктивного висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації, висвітлення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України є державним замовленням, розміщення якого забезпечує Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на каналах Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України та інших телерадіоорганізацій України, яке оформляється відповідними постановами Верховної Ради України, розпорядженнями Президента України, Кабінету Міністрів України ( частина друга статті 1, стаття 19-1 Закону).
Порядок висвітлення діяльності Верховної Ради України регулюються статями 9 та 15 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Відповідно до статті 9 порядок і форми обов'язкового висвітлення діяльності Верховної Ради України аудіовізуальними засобами масової інформації (виконання державного замовлення) визначається окремою постановою Верховної Ради України. Телерадіопередачі, що їх зобов'язані державні аудіовізуальні засоби масової інформації забезпечувати в межах державного замовлення, визначені статтею 15 Закону. Це відкриття першого засідання сесії Верховної Ради України нового скликання, а також висвітлення діяльності Верховної Ради України в порядку і формах, визначених окремою постановою Верховної Ради України на кожну поточну сесію Верховної Ради України.
Порядок і форми щодо обов'язкового висвітлення діяльності Верховної Ради України в межах державного замовлення визначені пунктами 1,2,3,4 постанови Верховної Ради України «Про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України шостого скликання»від 23.11.2007 року № 3-УІ. Так, відповідно до пункту 2 зазначеної постанови Національній телекомпанії України, Національній радіокомпанії України на Першому загальнонаціональному каналі Національної телекомпанії України та на Першому загальнонаціональному каналі Національної радіокомпанії України забезпечити у повному обсязі пряму трансляцію: складання присяги народними депутатами України; відкриття сесії Верховної Ради України шостого скликання; 3) розгляду організаційних питань першої сесії Верховної Ради України шостого скликання; розгляду інших питань згідно з окремими рішеннями Верховної Ради України.
Відповідно до пункту 4 Національній радіокомпанії України (НРКУ): здійснювати трансляцію пленарних засідань Верховної Ради України, парламентських слухань у прямому ефірі на Першому загальнонаціональному каналі НРКУ; забезпечити організацію і пряму трансляцію щотижня, по четвергах, у проміжку між 18 та 23 годинами, 45-хвилинних тематичних передач за рівної участі в них представників депутатських фракцій.
Відповідно до пункту 1 постанови забезпечення розміщення державного замовлення в порядку обов'язкового висвітлення діяльності Верховної Ради України шостого скликання в порядку та обсягах, визначених пунктами 2,3,4 постанови покладено на Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення та Державний комітет телебачення і радіомовлення України відповідно до вимог Законів України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в України засобами масової інформації», «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб», «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», Бюджетного кодексу України.
Таким чином, Верховною Радою України обов'язок розміщення державного замовлення покладено не на Апарат Верховної Ради України, не на Дирекцію телерадіопрограм, що є відомчою телерадіоорганізацією, а на Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення та Державний комітет телебачення і радіомовлення, останній з яких є органом державної влади.
Відповідно до нормативних актів, посилання на які йдеться у пункті 1 постанови Верховної Ради України «Про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України шостого скликання»від 23.11.2007 року № 3-УІ, зокрема, положення Закону України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб», який встановлює загальні правові та економічні засади формування, розміщення і виконання на договірній основі (контрактній основі замовлень держави на поставку (закупівлю) товарів, виконання робіт, надання послуг для задоволення пріоритетних державних потреб у суб'єктів господарського діяльності України всіх форм власності, а також затвердженого на підставі цього Закону постановою Кабінету міністрів України від 29 лютого 1996. № 266 Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням ( далі - порядок), державним замовником є суб'єкт, на якого покладається розміщення державного замовлення.
Відповідно до частини першої статті 1 зазначеного Закону державне замовлення - це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю серед підприємств, організацій та інших суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності. Відповідно до пункту 7 Порядку розміщення державного замовлення на поставку продукції оформляється державним контрактом, який укладається між державним замовником і виконавцем державного замовлення.
Таким чином, розміщення державного замовлення - це укладення державного контракту державним замовником від імені держави з виконавцем державного замовлення.
Крім того, постановою Кабінету міністрів України від 13 липня 2004 року № 918 затверджено положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле - та радіопрограм, якими генеральним замовником на виробництво і розповсюдження теле - та радіопрограм визначено Державний комітет телебачення і радіомовлення.
Відповідно до частини першої статті 183 Господарського кодексу України договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення. Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»та постановою Верховної Ради України «Про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України шостого скликання»від 23.11.2007 року № 3-VІ чітко встановлені суб'єкти, наділені повноваженнями розміщення державного замовлення на висвітлення роботи вищих органів державної влади, до яких Дирекція не причетна ні яким чином. Тим більше, що після звернення Апарату Верховної Ради України до Міністерства фінансів України цим органом державної влади було засвідчено факт, що кошти на висвітлення роботи органів державної влади, в тому числі законодавчого органу виділялися Державному комітету з питань телебачення та радіомовлення, як органу державної влади, на який Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»та постановою Верховної Ради України «Про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України шостого скликання»від 23.11.2007 року № 3-УІ покладено розміщення державного замовлення на висвітлення роботи Верховної Ради України.
Враховуючи зазначене, Дирекція, в межах та з підстав, передбачених Законами України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб», постановою Верховної Ради України «Про порядок висвітлення роботи Верховної Ради України шостого скликання»від 23.11.2007 року № 3-УІ, постановою Кабінету міністрів України від 29 лютого 1996. № 266 Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, не може бути державним замовником при укладені державного контракту на виконання державного замовлення на обов'язкове висвітлення роботи Верховної Ради України в межах державного замовлення.
Дирекція, як відомча телерадіоорганізація, що самостійно через парламентський телеканал «РАДА»здійснює трансляцію засідань Верховної Ради України, висвітлення роботи народних депутатів у комітетах, комісіях та фракціях, поза межами парламенту у загальнодержавному виборчому окрузі, у взаємодії з органами місцевого самоврядування різних рівнів, відповідно до свого правового статусу як бюджетна організація може укладати договори на висвітлення роботи парламенту лише відповідно та в межах Закону України «Про здійснення державних закупівель»з учасниками процедури закупівлі в результаті здійснення конкурентного відбору (конкурсних торгів).
Що стосується питання фінансування засобів масової інформації по висвітленню діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, то воно чітко врегульоване статтею 5 Закону, відповідно до якої такий порядок визначається в договорах між органами державної влади і редакціями засобів масової інформації.
Щорічно у Державному бюджеті України окремо передбачаються видатки на виробництво телерадіопрограм для державних потреб (код програмної класифікації -1700000, головний розпорядник коштів - Державний комітет телебачення і радіомовлення України) та на висвітлення діяльності народних депутатів України через засоби телебачення і радіомовлення (код програмної класифікації видатків - 0111080, головний розпорядник коштів - Апарат Верховної Ради України). Це підтверджується також листом Міністерства фінансів України від 09.07. 2010 рік № 31-17040-2-16/4327.
За рахунок коштів, що виділяються Державним бюджетом України на забезпечення діяльності Верховної Ради України, в тому числі на висвітлення роботи народних депутатів України, що здійснюється поза межами державного замовлення, фінансуються видатки Дирекції через її казначейський рахунок на підставі затвердженого керівництвом апарату Верховної Ради України кошторису. Зазначеним кошторисом не передбачаються видатки на забезпечення виконання державного замовлення з обов'язкового висвітлення роботи Верховної Ради України.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації»Голова Верховної Ради України в установленому порядку організовує роботу Апарату Верховної Ради України щодо укладення договорів з телерадіоорганізаціями про висвітлення діяльності Верховної Ради України.
Однак, зазначена норма не передбачає організацію укладення договорів в межах державного замовлення.
Ні Апарат Верховної Ради України, ні тим більше Дирекція не належать до визначених законом органів, наділених повноваженнями укладати від імені держави угоди на виконання державного замовлення з обов'язкового висвітлення Національною радіокомпанією України роботи законодавчого органу держави.
Таким чином, укладення будь-яких договорів, що стосуються висвітлення роботи парламенту в межах державного замовлення, для Дирекції не є обов'язковим як для укладення, так і для виконання, оскільки існує пряма вказівка Закону щодо обов'язковості укладення договору для певних суб'єктів правовідносин, що виникають у процесі реалізації Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».
Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 09.07.2010 р. № 31-17040-2-16/4327 трансляція пленарних засідань Верховної Ради України та парламентських слухань має забезпечуватися Державним комітетом телебачення та радіомовлення та Національною телекомпанією України в межах коштів, що передбачаються для Держкомтелерадіо у Державному бюджеті України на відповідний рік на виконання державного замовлення на виробництво телерадіопрограм.
Таким чином, позивач звернувся до неналежної сторони, оскільки Дирекція не належить до визначних нормативними актами суб'єктів господарювання, наділених повноваженнями від імені держави укладати договори (державні контракти) на висвітлення роботи Верховної Ради України в обов'язковому порядку аудіовізуальними засобами загальнонаціонального значення в межах державного замовлення.
Відповідно до свого правового статусу, визначеного розпорядженням Голови Верховної Ради України «Про Дирекцію телерадіопрограм»від 24 листопада 1998 року № 481 та Тимчасового положення про Дирекцію телерадіопрограм Управління справами Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 12 лютого 1999р. № 80, Дирекція утворена при господарському органі Апарату Верховної Ради України як відомча телерадіоорганізація з права самостійної юридичної особи відповідно до Законів України «Про телебачення і радіомовлення», «Про правовий режим майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради України». Дирекція відповідно до мети та предмету своєї діяльності є телерадіоорганізацією, що самостійно висвітлює діяльність парламенту, створюючи та розповсюджуючи власні програми та передачі, або програми інших засобів масової інформації, виготовлених на замовлення Дирекції. Дирекція як бюджетна організація може укладати господарські договори лише для власних потреб на конкурсній основі.
Враховуючи зазначене, відсутні будь-які правові підстави щодо спонукання Дирекції до укладення додаткової угоди № 1 до договору № 09/10 від 28.12.2009 року, оскільки позивачем не доведено, що саме відповідач має витупати замовником за державним контрактом щодо послуг, які надаються позивачем
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову
Отже, заявлені позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими, а тому вони не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяГ.П. Бондаренко
Дата підписання рішення: 23.03.2011 р.