05 квітня 2011 р. № 40/194-58/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. -головуючого,
Катеринчук Л.Й., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційних скарг Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик"
та товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Житло-Інвест Менеджмент"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р.
у справігосподарського суду м. Києва
за позовомКомунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Київ Житло-Інвест Менеджмент"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1
прозобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
позивача: Ткаченко С.Н. (представник за дов. від 30.12.2010р. № 867/11),
відповідача: Лой І.П. (представник за дов. від 01.10.2010р. б/н), Довбня К.О. (представник за дов.),
третьої особи: ОСОБА_1., ОСОБА_2. (представник за дов. від 02.07.2009р. )
Комунальне підприємство Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Київ Житло-Інвест Менеджмент" про зобов'язання зупинити виконання будь-яких робіт по знесенню будинку № 37 по вул. Червоноармійській у м. Києві до надання проектно-дозвільної документації на виконання робіт зі знесення житлового будинку та одержати в Головному управлінні контролю за благоустроєм міста Києва ордер на виконання вищевказаних робіт.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2010р. по справі № 40/194-58/17 прийнято відмову Комунального підприємства Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" від позову та припинено провадження у справі в зв'язку з відмовою позивача від позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. у справі №40/194-58/17 ухвалу господарського суду міста Києва від 24.09.2010р. з даної справи скасовано, а матеріали справи передано до місцевого господарського суду.
Не погоджуючись з постановою, позивач та відповідач звернулись з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України, в яких просять постанову скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 24.09.2010р. залишити в силі, мотивуючи скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційні скарги представник третьої особи просить їх відхилити, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційні скарги задовольнити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з заявою про відмову від позову, яка мотивована тим, що будинок № 37 по вулиці Червоноармійській знесено, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про причетність відповідача до знесення зазначеного будинку. Крім того, позивач зазначає, що Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва не є уповноваженим державним органом, якому надано право надавати дозвільну документацію на проведення підготовчих або будівельних робіт.
Згідно п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Відповідно до ч.6 ст. 22 ГПК України, господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Приймаючи відмову позивача від позову, місцевий господарський суд виходив з того, що така відмова не суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки є формою реалізації прав позивача в господарському процесі та передбачена Господарським процесуальним кодексом України, а також не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, відповідача та третьої особи, оскільки будинок по вулиці Червоноармійській № 37 в м. Києві (в тому числі і квартира № 23, яка в ньому розміщувалась та належала третій особі, право власності якої на цю квартиру припинено за рішенням суду) на час розгляду справи знесено.
Скасовуючи ухвалу господарського суду 1-ї інстанції, апеляційний господарський суд в обґрунтування висновків щодо суперечності заяви позивача про відмову від позову чинному законодавству, посилається на відсутність в матеріалах справи доказів щодо повноважень представника позивача вчиняти дії від імені комунального підприємства районної ради в м. Києві, яка на момент винесення ухвали ліквідована.
Однак з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія не погоджується, оскільки судом не зазначено правової норми або відповідного акту державного чи іншого органу стосовно ліквідації Печерської районної у місті Києві ради та не здійснено їх належний аналіз на предмет можливості застосування до правовідносин сторін, що виникли у зв'язку із припиненням провадження у справі.
Разом з тим, рішенням Київської міської ради "Про питання організації управління районами в м. Києві" від 09.09.2010р. № 7/4819 вирішено ліквідувати з 31.10.2010р. Печерську районну у м. Києві раду.
Відповідно до Статуту позивача та згідно ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" КП Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" та Печерська районна у місті Києві рада є юридичними особами.
Згідно ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріали справи не містять і сторонами суду не надано доказів припинення позивача та Печерської районної у місті Києві ради на момент прийняття судом відмови позивача від позову.
Отже, за відсутності належних та допустимих доказів щодо неправомочності представника позивача вчиняти дії від імені комунального підприємства районної ради в м. Києві, а саме подавати заяви до суду про відмову від позову, та враховуючи дату винесення судом 1-ї інстанції ухвали про припинення провадження у справі, яка передує даті початку ліквідаційної процедурі Печерської районної у м. Києві ради, висновки суду апеляційної інстанції щодо суперечності заяви позивача про відмову від позову законодавству колегія визнає помилковими та передчасними.
Стосовно порушення відмовою позивача від позову чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, то, як судом 1-ї інстанції, так і судом апеляційної інстанції таких порушень та відповідних осіб не встановлено, що свідчить про відсутність законних підстав для відмови у прийняті такої заяви та необхідності розгляду спору по суті.
Враховуючи наведене, колегія вважає, що апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору були неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови із залишенням ухвали місцевого господарського суду в силі, оскільки вона відповідає чинному законодавству України та обставинам справи.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційні скарги задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010р. у справі №40/194-58/17 скасувати.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 24.09.2010р. у справі № 40/194-58/17 залишити в силі.
Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко
Судді: Л.Й. Катеринчук
Г.П. Коробенко