05 квітня 2011 р. № 54/245-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача - Власенко М.Г.,
відповідача- не з'явився,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Харківського державного університету мистецтв ім.І.П.Котляревського
на ухвалу
та постановугосподарського суду Харківської області від 04.01.2011
Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2011
у справі№54/245-10
за позовом Харківського державного університету мистецтв ім.І.П.Котляревського
до приватного підприємця ОСОБА_1.
про стягнення 47146,24 грн. неустойки
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.01.2011 (суддя Хачатрян В.С.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 (судді: Сіверін В.І., Білокогь Н.Д., Терещенко О.І.), припинено провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з припиненням відповідачем підприємницької діяльності станом на день пред'явлення позову.
Харківський державний університет мистецтв ім.І.П.Котляревського у поданій касаційній скарзі просить ухвалу та постанову скасувати, справу передати до господарського суду Харківської області для розгляду по суті, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.19 Конституції України, ст.111 ЦК України та ст.80 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що застосована судом першої інстанції норма п.6 ч.1 ст.80 ГПК України чітко вказує на припинення провадження у справі у разі ліквідації підприємства чи організації (тобто юридичних осіб), які є сторонами, а не у випадку припинення ними чи фізичними особами-підприємцями підприємницької діяльності.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з передачею справи до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2010 по суті з наступних підстав.
Залишаючи без змін ухвалу про припинення провадження у даній справі апеляційний господарський суд виходив з того, що:
Статтею 51 ЦК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті її ліквідації.
Виходячи з особливостей статусу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи порівняно з юридичними особами, припинення фізичної особи підприємця здійснюється у формі ліквідації, тобто без правонаступництва.
Згідно з ч.3 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Частиною 17 ст.47 цього Закону передбачено, що державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем повинен видати або надіслати заявнику копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи з відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.
У матеріалах справи міститься належним чином завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1. з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця із зазначенням дати реєстрації - 15 травня 2009 року та запису №248000600051048.
Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Виходячи з наведеного, наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджується факт припинення підприємницької діяльності відповідача на час винесення оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України.
Проте, колегія не погоджується з висновками суду з огляду на таке.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.
Встановлений вказаною статтею перелік підстав для припинення провадження у справі є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Таким чином, підставою для припинення провадження у справі є ліквідація саме підприємства чи організації, які є сторонами, тобто юридичних осіб, але аж ніяк не припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1., який вочевидь не відноситься до юридичних осіб, хоча і є суб'єктом господарювання в розумінні ч.2 ст.55 ГК України.
Отже, відповідач не є підприємством чи організацією в розумінні п.6 ч.1 ст.80 ГПК України, а тому припинення з 15.05.2009 року підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. не може бути підставою для припинення провадження у справі.
Крім того, як вбачається з матеріалів даної справи, предметом позову є стягнення з відповідача неустойки, нарахованої за період з 01.08.2004р. по 06.10.2008р., тобто коли між сторонами існували господарські правовідносини, а ОСОБА_1. мала статус суб'єкта господарювання (фізичної особи-підприємця).
В зв'язку з цим касаційна інстанція погоджується з твердженням заявника про те, що застосована судом першої інстанції норма п.6 ч.1 ст.80 ГПК України чітко вказує на припинення провадження у справі у разі ліквідації підприємства чи організації (тобто юридичних осіб), які є сторонами, а не у випадку припинення ними чи фізичними особами-підприємцями підприємницької діяльності.
Колегія також враховує, що Господарський процесуальний кодекс України (ст.4) не допускає можливість застосування аналогії процесуального закону, зокрема, припису п.6 ч.1 ст.80 ГПК України стосовно фізичної особи-підприємця, підприємницьку діяльність якого припинено з внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а висновки суду першої інстанції переконливо свідчать про те, що судом фактично застосовано аналогію процесуального закону.
Наведеним спростовуються помилкові посилання апеляційного суду на ст.51 ЦК України в обґрунтування необхідності застосування аналогії закону (матеріального права) щодо підприємницької діяльності фізичних осіб, оскільки статтею 51 ЦК України спірні процесуальні правовідносини не регулюються.
За таких обставин, припинення провадження у даній справі не відповідає приписам ст.80 ГПК України та фактичним обставинам справи.
Зважаючи на вищенаведене, оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню як такі, що прийняті внаслідок помилкового застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а справа - передачі до господарського суду Харківської області для розгляду по суті.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111,11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Харківського державного університету мистецтв ім.І.П.Котляревського задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 04.01.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 у справі №54/245-10 скасувати.
Справу передати до господарського суду Харківської області для розгляду по суті пред'явлених позовних вимог.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун