05 квітня 2011 р. № 19/181
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. -головуючого,
Катеринчук Л.Й., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавапромтехгаз"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 28.02.2011р.
у справігосподарського суду Полтавської області
за позовомвідкритого акціонерного товариства "Полтавахіммаш"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Полтавапромтехгаз"
простягнення 39277,77 грн.
за участю представників:
позивача: Чорноморченко М.Є. (представник за дов. від 12.01.2011р. б/н),
відповідача: не з'явився
Відкрите акціонерне товариство "Полтавахіммаш" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавапромтехгаз" про стягнення 39277,77 грн. заборгованості.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.12.2010 р. у справі № 19/181, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2011р., позов задоволено частково. Стягнено з ТОВ "Полтавапромтехгаз" на користь ВАТ "Полтавхіммаш" 22890 грн. заборгованості з орендної плати, 420,92 грн. заборгованості за послуги зв'язку, 2318,08 грн. 08 коп., 1520,93 грн. інфляційних, 534,49 грн. річних, 276,84 грн. витрат з оплати державного мита, 165,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині у позові відмовлено.
Судові акти в частині задоволення позову мотивовані частковим невиконанням відповідачем умов договору оренди від 08.02.2008р. № АР78/08 укладеного між сторонами з даної справи, щодо сплати орендних платежів, а в частині відмови в позові -тим, що договір № ПР21/07 від 15.01.2007 р. про спільне використання технологічних електромереж та електропостачання орендарів, укладений між сторонами з даної справи, припинив свою дію 31.12.2009р. та позивачем не надано доказів, що підтверджують фактично спожитий відповідачем обсяг електричної енергії за період з грудня 2009р. -15.04.2010р. на підставі зазначеного договору.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, ТОВ "Полтавапромтехгаз" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, мотивуючи скаргу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, 08 лютого 2008 року між ВАТ "Полтавхіммаш" (орендодавець) та ТОВ "Полтавапромтехгаз" (орендар) укладено договір оренди № АР78/08 з протоколом розбіжностей, відповідно до п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове володіння приміщення, загальною площею 544,4 м2 та обладнання, яке знаходиться в даній споруді: стенд для випробування балонів інвентарний номер № 500128, тельфер інвентарний номер №2530.
Відповідно до 2 п. 7.1 договору відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати орендні платежі та платежі за спожиту електроенергію, використання електромереж позивача, послуги телефонного зв'язку, визначені в п.п. 5.3., п. 5.4. договору.
Згідно з п. 4.1. договору термін оренди складає 12 місяців з моменту прийняття об'єкта, що орендується, за актом здачі-приймання, а саме: з 08 лютого 2008 року по 08 лютого 2009 року відповідно до акту приймання-передачі орендованого майна від 08.02.2008 року.
В пункті 4.2. договору сторони дійшли взаємної згоди, що за місяць до закінчення терміну договору оренди, якщо сторони не виявили бажання розірвати договір оренди, договір вважається пролонгованим на наступний період на тих же умовах. На підставі цього положення дію договору було продовжено до 08 лютого 2010 року.
05 лютого 2010 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно з якою продовжили термін оренди до 31.03. 2010 р. та Додаткову угоду № 1, відповідно до якої продовжили термін оренди до 15.04.2010 р.
У подальшому відповідач листом № 31 від 15.03.2010 року звернувся до позивача з пропозицією продовження строку дії договору до 31.12.2010 року, на що останній листом № 08/679 від 22.03.2010р. повідомив відповідача про відсутність у ЗАТ "Полтавхіммаш" можливості продовження строку дії договору та про те, що станом 19.03.2010 року у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за договором оренди № АР78/08 від 08.02.2008 року, в сумі 13080 грн., а за договором № ПР 21/07 від 15.01.2007 року - 7013,55 грн., та визначив дату її погашення - 25 березня 2010 року.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, згідно перевірених розрахунків позивача заборгованість відповідача з орендної плати складає 22890,00 грн.
Також, п. 5.3. договору сторони узгодили, що орендодавець передав у користування відповідачу телефони під номерами: внутрішній 33-61 та міський 66-37-96, за користування яким відповідач сплачує позивачу щомісячну плату згідно рахунків Укртелекому протягом 5 діб після виставлення відповідного розрахунку бухгалтерією позивача.
За період грудень 2009 р. - 15.04.2010 р. відповідачем було отримано послуг зв'язку на загальну суму 420,92 грн., на оплату яких позивачем виписані відповідні рахунки-фактури, які відповідачем залишені без оплати.
Звідси висновки господарського суду попередніх інстанцій щодо задоволення позову в частині стягнення 22890,00 грн. заборгованості з орендної плати, на які позивачем у відповідності до ст. 625 ЦК України, п. 9 договору, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та з урахуванням вимог ч. 5 ст. 232 ГК України нараховані 2277,62 грн. пені, 1500,93 грн. інфляційних, 525,98 грн. 3% річних, та в частині стягнення 420,92 грн. заборгованості з послуг зв'язку на які відповідно до наведених норм права нараховані 40,46 грн. пені, 20,00 грн. - інфляційних та 8,51 грн. - 3% річних у розмірі, колегія визнає правомірними та обґрунтованими.
Погоджується колегія і з висновком суду попередніх інстанцій про відмову в позові в частині стягнення 9960,62 грн. плати за спожиту електроенергію та відповідно нарахованих на цю суму 959,91 грн. - пені, 202,47 грн. - річних і 470,24 грн. інфляційних, оскільки, як встановлено судом 1-ї та 2-ї інстанції, позивачем заявлені вимоги про стягнення плати за спожиту електроенергію за грудень 2009 р. - 15.04.2010 р. на підставі Договору №ПР21/07 від 15.01.2007 р., строк дії якого припинився 31.12.2009р. без надання належних доказів на підтвердження фактично спожитого відповідачем обсягу електричної енергії за вказаний період.
Відповідно до вимог статті 1117 ГПК України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі судом 1-ї та апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Згідно з п.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що постанова прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в постанові апеляційного господарського суду та не можуть бути підставою для зміни або скасування прийнятої постанови у даній справі, під час розгляду якої фактичні її обставини були встановлені апеляційним судом на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам, яким дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2011р. у справі №19/181 залишити без змін.
Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко
Судді: Л.Й. Катеринчук
Г.П. Коробенко