05 квітня 2011 р. № 5002-19/4083-2010
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна", м. Київ (далі -ПІІ "Лукойл-Україна")
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2011
зі справи № 5002-19/4083-2010
за позовом ПІІ "Лукойл-Україна"
до територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь (далі -відділення АМК)
про визнання рішення частково недійсним.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - не з'яв.,
відповідача - не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
У серпні 2010 року ПІІ "Лукойл-Україна" звернулося з позовом до відділення АМК про визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 31.05.2010 № 18/05-13/22 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2010 (суддя Мокрушин В.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 (колегія суддів у складі: суддя Котлярова О.Л. -головуючий, судді Антонова І.В., Ткаченко М.І.), у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи зазначені рішення, попередні судові інстанції виходили з безпідставності та недоведеності позовних вимог.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України позивач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 27.09.2010, постанову апеляційного суду від 10.01.2011 та прийняти нове рішення. Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 42 ГПК України, ст.ст. 1, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами розгляду матеріалів справи № 29/05-26/30 адміністративною колегією відділення АМК 31.05.2010 прийнято рішення № 18/05-13/22 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано:
- дії ТОВ "Атан-Крим", ПІІ "Лукойл-Україна", ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" на ринку роздрібної торгівлі низькооктановими бензинами, які полягали у одночасному (синхронному) встановленні роздрібних цін на моторні бензини протягом січня-лютого та травня-червня 2009 року на АЗС міста Феодосії такими, що порушують законодавство про захист економічної конкуренції, що призвело до обмеження конкуренції на цьому ринку. У зв'язку з цим на позивача накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.;
- дії ТОВ "Атан-Крим", ПІІ "Лукойл-Україна", ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами, які полягали у одночасному (синхронному) встановленні роздрібних цін на моторні бензини протягом січня-лютого та травня-червня 2009 року на АЗС міста Феодосії такими, що порушують законодавство про захист економічної конкуренції, що призвело до обмеження конкуренції на цьому ринку. У зв'язку з чим на позивача накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.;
- дії ТОВ "Атан-Крим", ПІІ "Лукойл-Україна", ТОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" на ринку роздрібної торгівлі дизельним паливом, які полягали у одночасному (синхронному) встановленні роздрібних цін на дизельне паливо протягом січня-лютого та травня-червня 2009 року на АЗС міста Феодосії такими, що порушують законодавство про захист економічної конкуренції, що призвело до обмеження конкуренції на цьому ринку. У цьому зв'язку на ПІІ "Лукойл-Україна" накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.
Згідно з цим рішенням відділенням АМК встановлено, що:
- сукупна частка ПІІ "Лукойл-Україна" та згаданих суб'єктів господарювання в територіальних межах міста Феодосії у період з січня по жовтень 2009 року становила:
- на ринку роздрібної торгівлі низькооктановими бензинами -51,66%;
- на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами -62,98%;
- на ринку роздрібної торгівлі дизельним паливом - 66,6%;
- що у цьому зв'язку структура ринків роздрібної торгівлі високооктановими та низькооктановими бензинами, дизельним паливом в територіальних межах м. Феодосії у січні-жовтні 2009 року свідчила про те, що ПІІ "Лукойл-Україна" у сукупності з іншими згаданими вище суб'єктами господарювання мало значну частку на цих ринках, а отже мало можливість впливати на ці ринки;
- що протягом січня-жовтня 2009 року роздрібні ціни на моторні бензини та дизельне паливо на ринках роздрібної торгівлі низькооктановими та високооктановими бензинами, дизельним паливом на АЗС в територіальних межах м. Феодосії мали тенденцію до зростання по всім суб'єктам господарювання;
- що протягом зазначеного періоду на АЗС позивача та інших суб'єктів господарювання відбувалась однакова зміна роздрібних цін на моторні бензини та дизельне паливо;
- що схожість цих дій полягає у тому, що згадані суб'єкти господарювання у відповідні періоди січня-лютого 2009 року та травня-червня 2009 року вчиняли однакові дії, по-перше, по підвищенню роздрібних цін на бензини та дизельне паливо, по-друге, по підтриманню їх на однаковому рівні у цей період часу в межах міста Феодосії, в той час як ці ж самі особи не вели окремий облік за видами низькооктанових і високооктанових бензинів та дизельного палива; мали різних постачальників бензинів та дизельного палива; здійснювали закупівлю світлих нафтопродуктів за різними цінами при тому, що зміни закупівельних цін у них відбувались одночасно і не на однакову величину; несли різні витрати при здійсненні роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, але в той же час встановлювали роздрібні ціни на низькооктанові та високооктанові бензини, а також дизельне паливо одночасно на однаковому рівні та синхронно їх змінювали;
- що такі дії з огляду на сукупність наведених обставин призвели до обмеження конкуренції, оскільки позивач у сукупності з іншими суб'єктами господарювання мав значну частку на ринку роздрібної торгівлі низькооктановими, високооктановими бензинами, дизельним паливом в межах м. Феодосії, що давало цим особам можливість визначати умови обороту товару на ринку низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного палива.
Таким чином, в процесі розгляду адміністративної справи № 29/05-26/30 відділенням АМК на підставі ретельного аналізу ситуації на ринку товару встановлено вчинення позивачем та іншими суб'єктами господарювання схожих дій, які є порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що кваліфікуються за частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 1, 6, 50, 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", дійшли правильних висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову.
При цьому суди обґрунтовано виходили з того, що в даному випадку, у відповідності до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підстави для визнання недійсним оскаржуваного рішення відсутні.
Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2010 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 зі справи № 5002-19/4083-2010 залишити без змін, а касаційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Харченко