27 січня 2011 р. № 36/230
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:Першикова Є.В.,
суддів:Данилової Т.Б.,
Ходаківської І.П.,
розглянула
касаційну скаргубагатопрофільного підприємства "Солідарність" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі -Підприємство)
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від14.10.10
у справі№ 36/230
господарського судуміста Києва
за позовомПідприємства
доКиївської міської ради (далі -Міськрада),
Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради /Київської міської державної адміністрації/ (далі -Управління земельних ресурсів),
за участю:прокуратури міста Києва (далі -Прокуратура),
проприпинення договору оренди та визнання договорів укладеними.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:Лавков О.С. (за дов. № 489 від 14.09.10);
- відповідачів:Міськради:
Дудник Л.В. (за дов. № 225-КР-34 від 14.01.11);
Управління земельних ресурсів:
не з'явилися;
- Прокуратури:Говоруха О.О. (посвідчення).
Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу по суті, не заявлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.01.11 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Рішенням від 01.07.09 господарського суду міста Києва (суддя Торофименко Т.Ю.) позовні вимоги задоволено повністю.
Припинено дію Договору оренди земельних ділянок від 15.03.07 між Підприємством та Міськрадою, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 30.03.07 за номером 78-6-0043.
Визначено вважати укладеним Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:223:0002, площею 9 899 м2, що розташована за адресою: місто Київ, вул.Вербова, 21, 23 в Оболонському районі міста Києва, та вважати укладеним Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:223:0012, площею 6 257 м2 з моменту набрання чинності судового рішення, на умовах, визначених судом.
Ухвалою від 30.07.09 господарського суду міста Києва виправлено описки, допущені в тексті рішення від 01.07.09 господарського суду міста Києва, а саме виправлено номер, за яким Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) було зареєстровано договір оренди земельної ділянки від 15.03.07, зазначивши, що "Договір оренди земельних ділянок від 15.03.07 між Підприємством та Міськрадою, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 30.03.07 за номером 78-6-00432".
Вказане рішення мотивовано тим, що при розгляді справи встановлено, що Підприємство вчинило усі передбачені законодавством дії по оформленню документів на користування земельною ділянкою, а Міськрада ухиляється від виконання своїх обов'язків.
Постановою від 14.10.10 Київського апеляційного господарського суду (колегія у складі: головуючого -Отрюха Б.В., суддів -Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу Прокуратури задоволено.
Рішення від 01.07.09 господарського суду міста Києва скасовано.
У задоволенні позову відмовлено повністю.
З Підприємства в дохід Державного бюджету України стягнуто 42,50 грн. витрат за подання апеляційної скарги.
Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що відсутнє відповідне рішення Міськради про надання в оренду спірних земельних ділянок, а також відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, так як законодавством визнано виключне право Міськради щодо розпорядження земельними ділянками від імені громади.
Підприємство, не погоджуючись з прийнятою постановою, оскаржило її у касаційному порядку, вказуючи у касаційній скарзі на порушення судовою інстанцією норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку з чим просить її скасувати та залишити в силі рішення, яким задоволено його позовні вимоги.
Скаржник вважає, що попередня судова інстанції порушили норми матеріального права, що є підставами для скасування судової постанови. а саме ст.ст. 13, 19, 142-145 Конституції України, ст.ст. 12, 116, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 181, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
На момент розгляду справи у судовому засіданні 27.01.11 від Міськради письмовий відзив на касаційну скаргу Підприємства не надійшов, присутній у судовому засіданні представник Міськради щодо доводів, викладених у касаційній скарзі, заперечував, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просив касаційну скаргу Підприємства залишити без задоволення, а оскаржену постанову -без змін.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача, колегія суддів встановила наступне.
Попередні судові інстанції на підставі наявних доказів по справі встановили, що рішенням Міськради від 15.04.04 № 183/1393, в редакції рішення Міськради від 31.10.06 № 179/236, 15.03.07 Підприємству було передано в оренду земельні ділянки розташовані за адресою м.Київ, вул.Вербова 21, 23 в Оболонському районі міста Києва.
На підставі рішення Міськради від 15.04.04 № 183/1393, в редакції рішення Київської міської ради від 31.10.06 № 179/236, 15.03.07 між Підприємством та Міськрадою було укладено договір оренди земельних ділянок, розташованих за адресою м.Київ, вул.Вербова 21, 23 у Оболонському районі міста Києва, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., реєстровий номер 140; зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 30.03.07 за номером 78-6-00432. Попердні судові інстанції прийшли до висновку, що предметом договору оренди є платне користування строком на 25 (двадцять п'ять) років двома земельними ділянками: Земельна ділянка-1 з кадастровим номером 8000000000:78:223:0002, загальною площею 9 899 м2, про що свідчить витяг з технічної документації № Ю-42095/2007 від 14.02.07, а нормативно грошова оцінка становить 5 847 667,95грн.; земельна ділянка-2 з кадастровим номером 8000000000:78:223:0012, загальною площею 6 257 м2, про що свідчить витяг з технічної документації № Ю-42096/2007 від 14.02.07, а нормативна грошова оцінка становить 4 115 376,34 грн. Цільове призначення обох земельних ділянок: для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-громадського центру "Петрівка".
Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 142 - 144 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Відповідно до ст. 93, ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено: право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом, а громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень.
Згідно з абз. 3 п. 1 Прикінцевих положень Закону України "Про оренду землі" та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України.
Відповідно до п. "в" ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Судом першої інстанції при вирішені спору не взято до уваги той факт, що необхідною умовою припинення строку дії договору оренди земельної ділянки та надання у користування земельною ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення ради, але задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції не з'ясував, в чому полягає порушення прав Підприємства Міськрадою, зокрема, не було встановлено фактичних обставини щодо ухилення Міськради від укладення та реєстрації договорів оренди земельних ділянок.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що згідно ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За змістом ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.
Матеріалами справи підтверджено, що земельні ділянки переданні в оренду, а також територіальної громадою прийнято рішення сесії про передачу спірних земельних ділянок в оренду, але цим обставинам не надано належної правової оцінки.
Разом з тим, судами не враховано, що порушені права Підприємства мають захищатися способами, передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішень по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційну скаргу багатопрофільного підприємства "Солідарність" у формі товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.
Рішення від 01.07.09 господарського суду міста Києва та постанову від 14.10.10 Київського апеляційного господарського суду у справі № 36/230 господарського суду міста Києва скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Є.Першиков
судді:Т.Данилова
І.Ходаківська