"28" березня 2011 р. Справа № 10/173-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Бабакова Л.М. , суддя Пушай В.І.
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Хандурін В.М., Жданов О.П., Лантушенко Д.С.
відповідача - Шерстюк В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 830С/3-9 ) на рішення господарського суду Сумської області від 01.02.11 р. у справі № 10/173-10
за позовом ТОВ "Діорвіна" м. Суми
до ТОВ "Союз-Виол" м. Суми
про стягненя 398445,63 грн.
У грудні 2010р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 299241,91 грн. пені, 99203,72 грн. штрафу за порушення зобов'язань за договором про інвестування № б/н від 26.01.2009р. та просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві в розмірі 398445,63 грн.
Ухвалою господарського суду від 20.01.2011 року відмовлено ТОВ “Діорвіна”в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Рішенням господарського суду Сумської області від 03.02.2011р. у справі № 5/145-10 (суддя Малафєєва І.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача 299241,91 грн. пені, 99203,72 грн. штрафу за порушення зобов'язань за договором про інвестування від 26.01.2009 року, а також 4013,60 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на порушення умов договору.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову та прийняти заяву про застосування строку позовної давності, оскільки відповідач не мав можливості подати цю заяву до господарського суду першої інстанції внаслідок протиправних дій позивача, яким пропущений строк позовної давності.
Позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, надав заперечення, в яких зазначив про порушення відповідачем умов договору, належне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, заперечує проти застосування строків позовної давності.
Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що між позивачем та відповідачем укладений договір про інвестування від 26 січня 2009 року, за яким позивач зобов'язався прийняти участь в завершенні будівництва, здачі в експлуатацію адміністративно-офісної будівлі за адресою: м. Суми, вул. Пролетарська, 71, шляхом інвестування грошових коштів, а відповідач зобов'язався організувати завершення будівництва, здачу в експлуатацію та передати позивачу у власність офісні приміщення загальною площею 644,18 кв.м., що розташовані в будівлі, згідно поверховим планам паспорту об'єкта.
У п. 2.1. договору зазначено, що грошова сума, яку інвестує позивач складає 644 180,00 USD, в тому числі ПДВ - 20% - 107 363,33 USD та підлягає сплаті в українських гривнях за курсом Національного банку України на момент оплати.
Пунктами 3.1.1,3.1.2 договору передбачено, що відповідач зобов'язався здати об'єкт будівництва в експлуатацію в строк до 01.05.2009 року; після закінчення будівництва та здачі його в експлуатацію відповідач в 5-ти денний строк повинен надати позивачу необхідний пакет документів для оформлення права власності на об'єкт інвестування.
У п. п. 4.2, 4.3 договору встановлено, що за несвоєчасну здачу об'єкта в експлуатацію, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми внесеного платежу за кожен день прострочення; за умови порушень строків надання необхідних документів для оформлення права власності, відповідач сплачує штраф в розмірі 2% від суми внесків, що сплачені відповідно до п. 2.1.угоди.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
На виконання умов договору позивач вніс інвестицію, перерахувавши грошові кошти в розмірі 4960186,00 грн. по курсу Національного банку України на день оплати, що підтверджується платіжним дорученням № 0502 від 05 лютого 2009 року.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що адміністративно-офісна будівля здана в експлуатацію 04 серпня 2009 року, с порушенням строку, що підтверджується відповідним актом готовності об'єкта до експлуатації, тобто відповідач зобов'язаний був надати позивачу документи для оформлення права власності в строк до 10 серпня 2009 року.
Як свідчать матеріали справи документи для оформлення права власності на об'єкт будівництва, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Пролетарська, 71 в зазначений строк не передали.
У п. 7.1. договору зазначено, що в п'ятиденний строк після завершення будівництва та вводу об'єкту в експлуатацію має бути проведено корегування площі, зазначеної в п. 1.1. договору та вартості 1 м2 по фактичним вимірам БТІ та фактичним затратам.
В порушення умов договору станом на 11 серпня 2009 року корегування площі та визначення вартості 1 м2 не проведено , позивач листом № 9-01 від 09 жовтня 2009р.
просив виконати умови п. 3.1.2 та п. 7.1. угоди, зокрема, зробити корегування площі об'єкту та передати необхідну документацію для оформлення права власності.
30 жовтня 2009 року, після неодноразових звернень до ТОВ “Союз-Виол”, сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору інвестування від 26 січня 2009 року, в якій провели корегування площі та визначили вартість 1 м2 збудованого об'єкту.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що повний пакет документів, які необхідні для оформлення права власності, ТОВ “Діорвіна” отримало 12 листопада 2009 року, тобто відповідач надав вказані вище документи позивачу з порушенням строку, що підтверджується укладеним між сторонами договором купівлі-продажу 251/1000 частки адміністративно-офісної будівлі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на грубе порушення відповідачем умов договору, щодо порушенням строків здачі в експлуатацію об'єкта будівництва та не поданням необхідних документів для оформлення права власності.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Умовами договору передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді стягнення пені за несвоєчасну здачу об'єкта в експлуатацію та за умови порушень строків надання необхідних документів для оформлення права власності, у вигляді сплати штрафу.
Суд першої інстанції вважав, що права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 299241,91 грн. за період з 01.05.2009 року по 04.08.2009 року та штрафу в розмірі 99203,72 грн., передбачені умовами договору, нараховані в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог ст. ст. 549, 550 Цивільного кодексу України та ст.ст.230-232 Господарського кодексу України, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При прийнятті рішення суд першої інстанції не врахував норм діючого законодавства, зокрема ст. 3 ЦК України, згідно якої загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно зі ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, до того ж повинно бути взято до уваги ступень виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити належних до сплати штрафних санкцій.
Пунктом 3 ст. 83 ГПК України також передбачено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пеню ), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Як свідчать матеріали справи зобов'язання, передбачені умовами договору, виконані: об'єкт зданий в експлуатацію 4.08.2009р. та 12.11.2009р. передані документи необхідні для оформлення права власності, а позов про стягнення неустойки пред'явлений 17.12.2010р. Позивач не надав доказів наявності збитків в зв'язку з несвоєчасним виконання умов договору.
Судова колегія, враховуючи недоведеність заподіяння збитків, ступінь виконання зобов'язання відповідачем, виконання зобов'язання задовго до винесення рішення судом, вважає, що розмір пені та штрафу надмірно великий та підлягає зменшенню до 20% від розміру заявлених позивачем пені та штрафу, тобто до 59848,38 грн. пені та 19848,39 грн. штрафу.
Отже, відповідне рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача 239393,53 грн. пені та 79362,98 грн. штрафу підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цієї частині не підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на неналежне повідомлення господарським судом про дату, час та місце проведення судового розгляду справи безпідставне, так як відповідно до витягу з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адреса місцезнаходження ТОВ "Союз-Виол" зазначена як 40030, Сумська обл., м. Суми, вул. Кооперативна, 3, зазначена адреса вказана позивачем у позовній заяві.
Відповідач не надав доказів повідомлення про зміну адреси, лист від 4.02.2011р. відповідача на адресу Сумського відділення поштового зв'язку про надсилання кореспонденції, що надходить на юридичну адресу ТОВ "Союз-ВИОЛ" Кооперативну, 3 на адресу фактичного знаходження - Белінського,1, наданий після розгляду справи.
Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як свідчать матеріали справи відповідач був належним чином повідомлений про дату, час, та місце проведення судового засідання, а доводи апеляційної скарги в частині неналежного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання - безпідставними.
В частині доводів відповідача щодо неподання їм заяви про застосування позовної давності, а також з приводу заяви про застосування позовної давності, поданої до Харківського апеляційного господарського суду, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Рішення господарського суду Сумської області по справі № 5/145-10 винесено 01.02.2011 року, а 21 лютого 2011 року відповідач подав до Харківського апеляційного господарського суду заяву про застосування строку позовної давності.
Згідно з вимогами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судових засідань, під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції не подавав заяви про застосування строків позовної давності, у зв'язку з чим, колегія суддів не розглядає вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції - заяву відповідача про застосування строків позовної давності.
Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду частково не відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам, рішення підлягає частковому скасування, керуючись ст. ст. 193, 233 ГК України,ст.ст.3,267,526,551,610, 611ЦКУкраїни,ст.ст.83,101 -105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 01.02.2011р. у справі № 10/173-10 в частині стягнення 239393,53 грн. пені, 79362,98 грн. штрафу скасувати та в позові в цієї частині відмовити.
В інший частині залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Бабакова Л.М.
Суддя Пушай В.І.
Повний текст постанови підписаний 31.03.2011 р.