79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
29.03.11 Справа № 8/81
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Зварич О.В.
суддів Юрченко Я.О.
Якімець Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперово Фудз»(надалі ТзОВ «Імперово Фудз») за вих. № 90 від 31.01.2011р.
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.01.2011 р.
у справі № 8/81 (суддя -Шіляк М.А.)
за позовом Приватного підприємства «Безпека Бізнесу.Бар'єр»(надалі ПП «Безпека Бізнесу.Бар'єр»), м. Київ
до ТзОВ «Імперово Фудз», м. Івано-Франківськ
про стягнення 258 000,00 грн. боргу за наданні охоронні послуги, 8 658,68 грн. інфляційних втрат, 1 649,75 грн. 3 % річних,
за участю учасників судового процесу:
від позивача: Кузін В.В. -представник (довіреність б/н від 17.01.2011р.);
від відповідача: не з'явився,
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.01.2011 р. у справі № 8/81 (суддя Шіляк М.А.) позовні вимоги ПП «Безпека Бізнесу.Бар'єр»задоволено частково, стягнуто з ТзОВ «Імперово Фудз»163 000,00 грн. основного боргу, 8 658,68 грн. інфляційних втрат, 1 649,75 грн. 3 % річних, 2 683,08 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 95 000,00 грн.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач свої зобов'язання виконав не належним чином, матеріалами справи підтверджується факт наявності у боргу за надані послуги в сумі 163 000,00 грн., в свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами не спростований. Враховуючи факт прострочення, суд стягнув 8 658,68 грн. інфляційних втрат та 2 683,08 грн. 3 % річних.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Зокрема, зазначає, що судом порушено вимоги ст. 231 ГК України та не зменшено розміру штрафних санкцій.
Відповідач не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника, хоча про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 11.02.2011р., ухвалою від 15.03.2011р. про відкладення розгляду справи, явка уповноважених представників сторін обов'язковою не визнавалась.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.01.2011 р. у справі № 8/81 з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ «Імперово Фудз»(замовник) та ПП «Безпека Бізнесу.Бар'єр»(виконавець) укладено договір про надання охоронних послуг № 60 від 01.12.2009р. (а.с.9-14), згідно умов якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону об'єкт, вказаний в «Дислокації постів»(Додаток № 1), в подальшому об'єкт. Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторська-сторожова (п. 1.1. договору).
Згідно п. 2.1. сума договору складає 56 000,00 грн. щомісяця.
Оплата суми договору (вартість охоронних послуг з ПДВ) здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно шляхом передоплати до 10-го числа поточного місяця, в якому надаються послуги, додаткова накладна надається після надходження коштів на рахунок виконавця (п. 2.2. договору).
В п. 2.3. договору сторони передбачили, що фактичне надання виконавцем послуг згідно договору фіксується сторонами у двосторонньому «Акті виконаних робіт», який складається не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяця. У разі, якщо на протязі 10 (десяти) діб після вказаного у п. 2.2. договору терміну замовник не підписав «Акт виконаних робіт»та не надав мотивованих пояснень відмови його підписання, послуги вважаються наданими у повному обсязі.
Згідно п. 9.1. договір набирає чинності з 01.12.2009р. і діє до 31.12.2010р.
Договір про надання охоронних послуг № 60 підписаний та скріплений печатками обох сторін, що свідчить про погодження сторонами всіх його умов.
В матеріалах справи наявні належним чином оформлені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000217 від 31.12.2009р. на суму 56000,00грн., № ОУ-0000005 від 31.01.2010р. на суму 56000,00грн., № ОУ-0000046 від 28.02.2010р. на суму 56000,00грн., № ОУ-0000092 від 31.03.2010р. на суму 56000,00грн., № ОУ-0000135 від 30.04.2010р. на суму 56000,00грн., № ОУ-0000185 від 31.05.2010р. на суму 56000,00грн., № ОУ-0000231 від 30.06.2010р. на суму 56000,00грн., № ОУ-0000284 від 31.07.2010р. на суму 56000,00грн., № ОУ-0000350 від 31.08.2010р. на суму 56000,00грн., № ОУ-0000386 від 30.09.2010р. на суму 56000,00грн., № ОУ-0000426 від 31.10.2010р. на суму 56000,00грн., які підтверджують факт надання позивачем та прийняття відповідачем охоронних послуг, обумовлених договором № 60 від 01 грудня 2009р. (а.с. 17-27).
Таким чином, в період з грудня 2009р. по жовтень 2010р. позивач надав відповідачу охоронні послуги за вищевказаним договором на загальну суму 616 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на момент заявлення позову в суд відповідач розрахувався за надані послуги не в повному обсязі, внаслідок чого утворився борг в сумі 258 000,00 грн.
Згідно платіжних доручень № 1726 від 01.12.2010р. та № 1837 від 08.12.2010р. відповідач частково погасив існуючу заборгованість на 95000,00грн. (а.с. 42-43).
При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:
Згідно зі ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Ч. 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджується факт укладення між сторонами 01.12.2009р. договору про надання охоронних послуг № 60.
На виконання умов даного договору в період з грудня 2009р. по жовтень 2010р. позивач надав відповідачу охоронні послуги на суму 616 000,00 грн., про що свідчать підписані обома сторонами акти здачі- прийняття робіт (надання послуг).
В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем в повному обсязі взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих йому послуг.
На момент звернення позивача до суду заборгованість складала суму 258 000,00 грн.
Після порушення місцевим господарським судом провадження у даній справі відповідач частково погасив існуючу заборгованість, що вбачається з платіжних доручень № 1726 від 01.12.2010р. та № 1837 від 08.12.2010р. на загальну суму 95 000,00 грн.
Залишок боргу на момент винесення оскаржуваного рішення суду складає 163 000,00грн.
З наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача вищевказаної суми основного боргу. В частині вимог про стягнення 95 000,00грн. суд підставно припинив провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищенаведені приписи ЦК України та проаналізувавши зміст оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку про його законність, обґрунтованість та відповідність фактичним обставинам справи в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ТзОВ «Імперово фудз»на користь ПП «Безпека Бізнесу. Бар'єр» 8 658,68 грн. інфляційних втрат і 3% річних в сумі 1 649,75 грн.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Всупереч вимог ст.33 ГПК України відповідачем не було надано суду доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 233 ГК України, оскільки не зменшено належного до стягнення розміру штрафних санкцій, не заслуговують на увагу, тому що предметом спору у даній справі не є стягнення штрафу (пені). Обов'язок щодо сплати боржником індексу інфляції та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, встановлений статтею 625 ЦК України, діюче законодавство України не ототожнює з поняттям штрафу (пені) та не передбачає права на їх зменшення.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.01.2011 р. у справі № 8/81 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
3. Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий суддя Зварич О.В.
судді Юрченко Я.О.
Якімець Г.Г.