23.03.2011 року Справа № 3/101-33/521
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменка І.М. -доповідача
суддів: Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.,
при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.,
за участю представників сторін:
від відповідача: Козинець О.В., довіреність №1522 від 16.06.10, представник;
від позивача представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Акустика”, м.Кіровоград, на рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.10.2010р. у справі №3/101
за позовом відкритого акціонерного товариства “Акустика”, м.Кіровоград
/вул.Орджонікідзе, 5, м.Кіровоград, 25006/.
до публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний
Банк”, м.Київ, в особі Кіровоградської філії публічного
акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк”,
м.Кіровоград
/вул.Зоологічна, 5, м.Київ, 04119/.
про визнання недійсним листа-вимоги,
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.10.2010р. (суддя Болгар Н.В.) у справі №3/101 в задоволенні позову ВАТ “Акустика” відмовлено повністю.
Причиною відмови в задоволенні позовних вимог стала відсутність передбачених чинним законодавством України підстав для визнання листа-вимоги №17/09-1615 від 19.12.2008р. недійсною. Так, на думку господарського суду, позивачем не було обґрунтовано та доведено порушення відповідачем цивільного права позивача шляхом надсилання йому оспорюваного листа-вимоги, у зв'язку з чим
не зрозуміло який саме інтерес позивача має захистити суд.
Не погодившись з даним рішенням, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій називає викладені у даному рішенні висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та фактам, у зв'язку з чим просить дане рішення - скасувати.
Зокрема, на думку скаржника, лист-вимога №17/09-1615 від 19.12.2008р. є одностроннім правочином, що спрямований на відмову Банком від кредитного договору.
Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2010р. справа №3/101 була направлена за підсудністю до м.Києва, згідно ст.17 ГПК України, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду м.Києва від 23.12.2010р. справі присвоєно інший номер №3/101-33/521. /а.с.125,132/.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, а також, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
26.06.2007р. між сторонами був укладений кредитний договір №6/2007-К, за умовами якого Позивачеві Банком /відповідач/ було надано кредитні кошти у сумі 3 600 000,00 грн. строком до 25.06.2012р. зі сплатою 19% річних, з подальшою зміною процентної ставки до 26,5% починаючи з 20.11.2008р.
Внаслідок неналежного виконання позивачем умов вищезгаданого договору, 19.12.2008р. останньому було направлено лист-вимогу №17/09-1615 про необхідність виконання договірних зобов'язань, з посиланням на пункти договору, які регламентують міру відповідальності допущеного позивачем порушення.
Вказаний лист-вимога містить посилання на п.4.8. кредитного договору, як на підставу його направлення, а також, перелік допущених Позичальником /позивач/ порушень п.п.3.3.3, 3.3.4 договору, вимогу про сплату штрафу у розмірі 540 000,00 грн. за п.4.4. договору, вимогу про дострокове погашення кредитної заборгованості у строк до 04.01.2009р. за п.2.1. договору, а також, попередження про право Банку на звернення стягнення на заставне майно боржника, у разі несплати ним у встановлений термін кредитної заборгованості.
Отже, позивач /він же апелянт/ вважає, що відповідач одностороннє відмовився від кредитного договору №6/2007-К від 26.06.2007р., внаслідок чого змінились передбачені останнім умови виконання зобов'язання, зокрема, строк сплати 3 372 500,00 грн. кредитних коштів настав 19.12.2010р.
Однак, на думку позивача, в результаті такої односторонньої відмови, обумовлені нею правові наслідки не настали. Згідно ж ст.234 ЦК України, правочин, вчинений без наміру на створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином, є фіктивним. Стверджуючи, що Банк на момент односторонньої відмови від кредитного договору не мав наміру змінити умови зобов'язання, позивач посилається на інформацію про рух коштів на рахунку 2067763000129, на якому відображається розмір вимог кредитора до боржника за кредитним договором, що станом на 05.01.2010р. становила лише 222 500,00 грн.
Зважаючи на викладене вище, позивач звернувся до господарського суду із позовною вимогою про визнання листа-вимоги №17/09-1615 від 19.12.2008р. недійсним.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Натомість, викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі доводи ВАТ “Акустика” в ході апеляційного провадження свого підтвердження не знайшли, виявились безпідставними та необґрунтованими.
Так, апеляційний господарський суд солідарний із висновком господарського суду першої інстанції що вищезгаданий лист-вимога за своєю правовою природою не є правочином. Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.
Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено ЦК України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч.2 ст.546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору, згідно зі ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та
визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань. У даному випадку, такою договірною санкцією слід вважати право Банку вимагати дострокового погашення боржником заборгованості у повному обсязі, що передбачене п.п.2.11, 4.5, 7.3, 7.5 кредитного договору, тоді як лист-вимога Банку №17/09-1615 від 19.12.2008р. є лише письмовим повідомленням інформативного характеру про невиконання ВАТ “Акустика” умов кредитного договору.
З огляду на викладене нижче, колегія суддів дійшла висновку, що підстави вважати лист-вимога Банку №17/09-1615 від 19.12.2008р. правочином /одностороннім правочином/ відсутні. Як наслідок, відсутні й підстави для визнання останнього недійсним в розумінні ст.203 ЦК України.
Таким чином, на думку колегії суддів, оскаржуване рішення є правомірним, прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства України, а отже, таким, що підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.10.2010р. у справі №3/101 -залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Акустика”, м.Кіровоград, - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя О.В. Голяшкін
Суддя В.Ф. Мороз