31.03.2011 року Справа № 39/86-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є.-доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.
при секретарі судового засідання Деббіш Г.В.
За участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1, свідоцтво НОМЕР_1 від 27.05.03, фізична особа - підприємець;
від відповідача: Лінкіна І.В., довіреність №01/28-11 від 17.01.11, представник;
від відповідача: Березовська Л.В., довіреність №01/29-11 від 17.01.11, представник;
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2010р. по справі № 39/86-09
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до: відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація", м.Дніпродзержинськ
про стягнення заборгованості за договором про надання юридичних послуг у сумі 30 000грн.,
за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація", м.Дніпродзержинськ
до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг,
У відповідності зі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва по справі до 31.03.11р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2010р. у справі №39/86-09 (суддя -Ліпинський О.В.) первісний позов задоволено частково. Визнано недійсною укладену між сторонами додаткову угоду від 01.07.2008 року до договору № 1 від 03.01.2008 про надання юридичних послуг. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація” на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 85грн. витрат по сплаті державного мита, 156грн.25коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3450грн. витрат на проведення судової експертизи. В решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено. У задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору №1 про надання юридичних послуг від 03.01.08р. відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, яка була призначена до розгляду ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2010р. колегією суддів у складі: головуючого судді -Чимбар Л.О. (доповідач), суддів -Пруднікова В.В., Чохи Л.В.
В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить частково скасувати рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог по стягненню заборгованості в сумі 54 000 грн. та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
08.02.2011 року суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відвід колегії суддів у складі головуючого -судді Чимбар Л.О. (доповідач), суддів: Пруднікова В.В., Чохи Л.В.
09.02.2011 року колегією суддів винесено ухвалу про задоволення заяви про відвід колегії суддів.
10.02.2011р. керівником апарату суду Малою О.В. прийнято розпорядження №43 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи у зв'язку із задоволенням заяви суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого -судді Чимбар Л.О. (доповідач), суддів: Пруднікова В.В., Чохи Л.В. по даній справі.
Згідно протоколу розподілу справи між суддями від 10.02.2011р. Справу призначено судді-доповідачу Прокопенко А. Є..
Згідно наказу голови суду №5 від 17.01.2011р. щодо судових палат та колегії суддів створено постійно діючу колегію суддів у складі: Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К. та Крутовських В.І.
Ухвалою від 10.02.2011р. прийнято справу №39/86-09 до свого провадження та призначено до розгляду.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, апеляційний господарський суд,
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернувся з позовом до відкритого акціонерного товариства „Енергогідромеханізація”, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання юридичних послуг № 1 від 03.01.2008 року в сумі 30 000 грн. 00 коп.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилався на розірвання договору про надання юридичних послуг від 03.01.2008 № 1 за згодою сторін, в підтвердження чого надав суду додаткову угоду від 01.07.2008 про розірвання вищезазначеного договору.
28.07.2009 року позивач доповнив свої позовні вимоги і просив суд визнати недійсною додаткову угоду від 01.07.2008 року, за якою розірвано договір № 1 від 03.01.2008 про надання юридичних послуг.
24.03.2010 позивач збільшив розмір своїх позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором про надання юридичних послуг і просив суд стягнути з відповідача суму 54 000 грн. 00 коп.
06.04.2010 року відповідачем у справі подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору від 03.01.08р. № 1 про надання юридичних послуг, як такого, що не містить всіх істотних умов, обов'язкових для даного виду договорів, та суперечить положенням законів, галузевих законодавчих актів і нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.
Ухвалою суду від 06.04.2010 року зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
При розгляді справи господарським судом встановлено:
03 січня 2008 року між сторонами у справі був укладений договір № 1 про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого Замовник (відповідач) доручив, а Виконавець (позивач) зобов'язався надати йому, у відповідності до умов договору, правові, інформаційно-консультативні послуги, а також здійснювати правове забезпечення виробничої діяльності відповідача, а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги (п.1.1. договору).
Відповідно до п. 2.2. договору позивач зобов'язався надавати відповідачеві консультації, висновки, довідки в усній та письмовій формі з будь-яких правових питань, а також здійснювати повне правове забезпечення виробничої діяльності відповідача у повній відповідності з положеннями про юридичну службу. За виконання зобов'язань, передбачених п. 2.2. договору, відповідач зобов'язався здійснювати абонентську плату позивачеві в розмірі 3000 грн. 00 коп. на місяць без ПДВ. Оплата мала проводитися в готівковій або безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача щомісячно в строк до 10 числа, наступного за звітним періодом (п. 3.1., 3.2. договору).
Пунктом 2.1. договору передбачено, що для виконання зобов'язань за договором Замовник (відповідач) видає Виконавцю (позивачу) довіреність на право представництва інтересів ВАТ „Енергогідромеханізація”.
З огляду на умови зазначеного вище договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період із липня 2008 року по грудень 2009 року включно в розмірі 54000 грн. (3000 х 18 = 54000).
Згідно положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Апеляційний господарський суд не погоджується з доводами господарського суду щодо обов'язкового доведення позивачем в даному випадку факту надання послуг.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору -відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умови щодо порядку розрахунків визначені сторонами в п.3.1 договору, яким встановлено здійснення замовником щомісячної абонентської плати за виконання зобов'язань, вказаних в п.2.2 договору в сумі 3 000 грн.
Апеляційним господарським судом враховано, що здійснення абонентської плати відповідачем відповідно умовам договору не пов'язано зі складанням будь-яких актів чи інших документів на підтвердження надання послуг.
Таким чином позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 54 000 грн. заборгованості за надані послуги відповідно умовам договору №1 від 03.01.2008р. підлягають задоволенню, а рішення господарського суду в цій частині зміні.
Господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги позивача про визнання недійсною додаткової угоди від 01.07.2008р., за якою розірвано укладений між сторонами договір №1 від 03.01.2008р. про надання юридичних послуг.
З врахуванням заперечень позивача про факт підписання зазначеної угоди, господарським судом було призначено проведення технічної експертизи додаткової угоди від 01.07.2008р. до договору про надання юридичних послуг №1 від 03.01.2008р.
Висновком судової експертизи № 2602/2603-09 від 09.03.2010 року (том 1, а.с. 126-137) встановлено, що на додатковій угоді від 01.07.2008 року текст на лицевій та зворотній стороні, виконаний на різних знакодрукуючих пристроях з лазерним та струйним способом друку, що вказує на технічний монтаж документу.
З врахуванням у сукупності матеріалів справи господарським судом обґрунтовано зроблено висновок, що спірний правочин з боку позивача містить підпис, який виготовлено за допомогою технічного монтажу документа, в зв'язку з чим слід вважати, що додаткова угода від 01.07.2008р. про розірвання договору про надання юридичних послуг №1 від 03.01.2008р. укладена за відсутністю вільного волевиявлення учасника даного правочину, а саме Виконавця (позивача).
Згідно ст. 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлюються частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину.
Також апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду щодо відмови у задоволенні зустрічного позову.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст. 180 ГК України істотними умовами договору, які сторони зобов'язані погодити у будь-якому разі, є предмет, ціна та строк дії договору.
Як убачається зі змісту спірного договору № 1 від 03.01.2008 року, під час його укладення сторонами в належній формі було погоджено предмет договору, ціну та строк його дії. Будь-яких інших істотних умов для даного виду договорів законодавством не визначено, а отже, господарський суд обґрунтовано встановив про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційний господарський суд не приймає у якості доказу по справі надані до апеляційного господарського суду додаткову угоду від 31.03.2010р. до договору №1 від 03.01.2008р. та акт прийому-передачі виконаних робіт від 31.03.2010р. (а.с. 115, 116), оскільки позивач не обґрунтував та не надав відповідних доказів на підтвердження поважності причин ненадання цих доказів до суду першої інстанції.
У зв'язку з неприйняттям зазначених документів до розгляду, судова колегія відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про проведення судової експертизи вказаних документів.
Беручи до уваги викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду зміні.
Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2010р. по справі № 39/86-09 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
"Первісний позов задовольнити повністю.
Визнати недійсною укладену між сторонами додаткову угоду від 01.07.2008 року до договору № 1 від 03.01.2008 про надання юридичних послуг.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація”, м. Дніпродзержинськ на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ 54 000 грн. основного боргу, 540 грн. витрат по сплаті державного мита, 212 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3 450 грн. витрат на проведення судової експертизи, видати наказ
В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі."
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація”, м. Дніпродзержинськ на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ 270 грн. державного мита по апеляційній скарзі.
Видати наказ.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий А.Є. Прокопенко
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя В.І. Крутовських
Постанова складена 04.04.2011р.